13 червня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Волков О.Ф., розглянувши заяву
ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області, треті особи - Южноукраїнська міська організація політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», начальник Лисенко Я.С та провідний спеціаліст Макогонюк А.О. реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції в Миколаївській області, ОСОБА_4 Южноукраїнська міська виборча комісія Миколаївської області, про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 6 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року, відмовив у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2017 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
27 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 16 березня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.
На обґрунтування заяви додано копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року
(справа № К/9991/40929/12), 6 листопада 2014 року (справа № К/800/27542/14),
29 січня 2015 року (справа № 2а-1513/10/1570, К/800/11010/13), 25 червня
2015 року (справа № 826/13078/14, К/800/67783/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини першої статті 18 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-ІІІ), пунктів 5,9 «Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань» та підпунктів 4.4.1, 4.5.1 розділу 4, підпункту 5.3.3 розділу 5 Статуту партії ВО «Батьківщина», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За таких обставин вважаю, що необхідно відкрити провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 березня
2017 року.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-2401 Кодексу адміністративного судочинства України,