Справа 237/6146/13-п
Номер провадження 3/237/7/14
16 січня 2014 року
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ступін І.М., розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов з територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, працюючого директором ПП «Юг-Сервіс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України,-
09 грудня 2013 року на адресу Мар'їнського районного суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 41 ч.1 КпАП України.
29 листопада 2013 року Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області проведено перевірку додержання чинного законодавства про працю ПП «Юг-Сервіс» (юридична адреса: Донецька область, Мар'їнський район, с.Старомихайлівка, вул. Каліиіна,34 ).
В ході перевірки встановлено, що директор працює на посаді з 01 березня 2010 року , на підставі ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору.
Однак, ОСОБА_1. порушив вимоги чинного законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
- на підприємстві працівники не інформуються під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не ознайомлюються з правила внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Так, наприклад наказом №24ОК від 12.11.2013 року прийнято менеджером ОСОБА_2, а відомості про цого ознайомлення з умовами праці, правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором на підприємстві на час здійснення перевірки були відсутні, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог с. 29 КЗпП України.
- на підприємстві має місце залучення працівників до виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором. Так, наприклад бухгалтер ОСОБА_3 на час перевірки виконувала роботу інспектора відділу кадрів, яка не передбачена її посадовою інструкцією, що свідчить про неправомірні дії які привели до тривалого порушення ст.. 31 КЗ пП України.
- на підприємстві трудові книжки і вкладиші до них не заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами, що свідчить про неправомірні дії які призвели до триваючого порушення вимог пункту 2.1 глави 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях» затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюстиції України, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 року №58 (зі змінами та доповненнями).
- на підприємстві працівники письмово не повідомляються про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні. Так, наприклад. ОСОБА_4 повідомлено 28.10.2013 року про дату початку надання їй щорічної відпустки з 07.11.2013 року, що свідчить про неправомірні дії які привели до порушення вимог ч. 5 ст. 79 КЗпП України.
- на підприємстві працівникам не надаються щорічні додаткові відпустки. Так, наприклад ОСОБА_5 жінці, яка має двох дітей віком до 15 років додаткова відпустка нам протязі 2011-2013 років взагалі не надавалась, що свідчить про неправомірні дії які привели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України .
- на підприємстві на протязі 2011- 2013 років штатними розписами посадові оклади ( тарифні розряди) встановлювались з порушенням вимог чинного законодавства. Так, наприклад головному інженеру з 01.01.2011 року було встановлено посадовий оклад у розмірі 980,00 грн. на місяць, головному інженеру з 01.01.2012 року у розмірі 1400,00 грн. на місяць. Крім того, наприклад монтажники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, продавець ОСОБА_9 з 01.01.2013 року і по час перевірки отримували заробітну плату у розмірі 1400,00на місяць, що свідчить про неправомірні дії які призвели до триваючого порушення вимог ст.. 9, 96, 97 КЗпП України та ст. 5,11, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці»
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки. Вважаю можливим розглянути справу в його відсутність, на підставі наявних в них доказів.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про те, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КпАП України.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовую: що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, пом'якшуючих, обтяжуючих обставин не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховую обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, вважаю, що відносно ОСОБА_1 достатньо застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції статті, як таким що буде достатнім для запобігання скоєння правопорушення в майбутньому.
На підставі викладеного, ст. 41 ч. 1 КпАП України, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в порядку ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави судовий збір у розмірі 34,41 грн.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд.
Суддя
Дата документу 16.01.2014