Апеляційний суд Житомирської області
Справа №289/2085/16-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.
Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.
10 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді : Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2017 року,
встановила:
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір № ZREWAE00000180 від 13 липня 2007 року, відповідно до умов якого позивач отримала кредит у розмірі 29 078,84 доларів США.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2017 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), про визнання кредитного договору недійсним закрито, у зв'язку з тим, що 25 вересня 2015 року Малинським районним судом була розглянута цивільна справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення по якій набрало законної сили і є чинним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про ідентичність підстав та предмету спору у двох різних справах. Апелянт вказує на те, що в цивільних справах № 283/483/15-ц та № 289/2085/16-ц дійсно однаковий предмет спору, а саме: позивач просила визнати недійсним кредитний договір №ZREWAE00000180 від 13 липня 2007 року, проте підстави позову в обох справах абсолютно різні. Зокрема, по справі № 283/483/15-ц підставою звернення з позовною заявою є відсутність підпису позичальника ОСОБА_2 в оспорюваному кредитному договорі. Підставою ж позову у справі № 289/2085/16-ц є застосування Банком обману під час укладення оспорюваного договору.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження по праві за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання кредитного договору недійсним, суд керувався тим, що 25 вересня 2015 року Малинським районним судом Житомирської області була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним кредитного договору від 13.07.2007 року № ZREWAE00000180 і рішенням суду в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили і є чинним.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд зобов'язаний закрити провадження по справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухваленого або постановленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В матеріалах справи міститься копія рішення Малинського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2015 року (а.с.137-141) по справі №283/483/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним кредитного договору № ZREWAE00000180 від 13.07.2007року щодо надання позивачці кредиту в розмірі 29 078,84 доларів США, - згідно якого відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог за безпідставністю. Рішення набрало законної сили і є чинним.
Зі змісту зазначеного рішення суду вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_2 з вказаною позовною заявою стало те, що позивач ніби-то не підписувала договір №ZRRWAE00000180, який був укладений 13 липня 2007 року між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а кошти в сумі 29 078,84 долари США за вказаним кредитним договором взагалі не отримувала.
В свою чергу, звертаючись до суду у грудні 2016 року з позовними вимогами до ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» по справі №289/2085/16-ц, позивач мотивувала свої вимоги тим, що 13 липня 2007 року між нею та ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № ZREWAE00000180, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит в розмірі 29 078,84 доларів США. Однак позивач вважає, що під час укладення оспорюваного кредитного договору її було введено в оману та не надано повної та достовірної інформації щодо істотних умов кредитного договору - його ціни, а саме: суми страхових платежів в розмірі 6 885,00 доларів США.
Закриваючи провадження по справі, суд не звернув увагу на те, що позов заявлено ОСОБА_2 зовсім з інших підстав.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про ідентичність підстав позовів по зазначеним справам, а тому ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням матеріалів справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді :