10.07.2017 р. Справа№ 914/1370/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: ОСОБА_1 акціонерного товариства «УВТК», м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «УМ-1», м. Львів
про визнання права власності
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «УВТК» до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УМ-1» про визнання права власності на кран автомобільний КС-3575А зав.№22042, реєстраційний номер котлонагляду Л-6415, державний №3510 ЛВС.
Згідно із п.3 ч.2 ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача. В пункті 2.7. вказаної постанови Пленуму зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України. Позивачем не визначено ціни позову про визнання права власності на майно (кран автомобільний), не зазначено вартості спірного майна та не подано доказів в обґрунтування цієї вартості.
Згідно із п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до п.4 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Всупереч вимогам ст. 54, 57 ГПК України, позивачем у позовній заяві не обґрунтовані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема позивачем не обґрунтовано позовних вимог до відповідача та не обґрунтовано в чому полягає порушення прав позивача відповідачем.
Відповідно до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 (з внесеними змінами і доповненнями) недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої ст.57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно із ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18 зазначено, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). До матеріалів позовної заяви долучено неналежно засвідчені копії документів, без відмітки про відповідність копій оригіналам цих документів, без зазначення посади, прізвища, ініціалів особи, яка перевірила на відповідність копій оригіналам, відтак подані документи не вважаються належними доказами.
Cуд інформує позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 36, 54, 57, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «УВТК» на 28 (двадцяти восьми) аркушах повернути позивачу без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.