04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" липня 2017 р. Справа№ 911/776/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Зубець Л.П.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Волуйко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Селянко А.О. (довіреність б/н від 29.02.2016);
від відповідача: не з'явися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2017
у справі № 911/776/17 (головуючий суддя Ярема В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНВУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО"
про стягнення 397 855,83 гривень
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2017 у справі № 911/776/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНВУД" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО", що обліковуються на його рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у розмірі 397 855 грн. 83 коп.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом було порушено норми процесуального права, оскільки заходи до забезпечення позову вжиті без наявності у справі належних та достатніх доказів для їх застосування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Ткаченка Б.Р.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 10.05.2017.
10.05.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 розгляд справи призначено на 29.05.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 розгляд справи відкладено на 26.06.2017 та за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.06.2017 до 10.07.2017.
Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю в судовому засіданні господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 відкладено розгляд справи на 12.07.2017.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується телефонограмою від 11.07.2017.
З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними документами та за відсутності представників відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказав, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень відносно відповідача розглядається декілька десятків позовів про стягнення заборгованості, а тому застосування заходів до забезпечення позову є обґрунтованим.
Розглянувши матеріали оскарження, мотиви апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
16.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНВУД" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 397 855,83 гривень заборгованості, що виникла внаслідок несплати відповідачем вартості поставленого за договором поставки продукції №02/1-02-15 від 02.02.2015 товару за видатковими накладними: №00002677 від 09.11.2015, №00002799 від 11.11.2015, №00002924 від 26.11.2015, №00000012 від 11.01.2016, №00000014 від 11.01.2016, №00000355 від 12.02.2016, №00000356 від 12.02.2016, №00000357 від 12.02.2016, №00000507 від 24.02.2016, №00000508 від 24.02.2016, №00000509 від 24.02.2016 №00000859 від 04.04.2016 та №00001781 від 22.06.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження у справі №911/776/17 та призначено справу до розгляду на 04.04.2017.
04.04.2017 від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог.
11.04.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач вказував на те, що на неодноразові його звернення до ТОВ "ФРАМ КО", останній не виконав взяті на себе договірні зобов'язання - вартість отриманого за спірними видатковими накладними товару не оплатив, у той час як відповідно до наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей розмір статутного капіталу відповідача становить 10 000,00 грн, що є значно меншим від заявленої до стягнення у даній справі суми заборгованості та, відповідно, не може гарантувати виконання ТОВ "ФРАМ КО" грошових зобов'язань.
В підтвердження обставин умисного ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань позивач зауважив на тому, що останній платіж був проведений відповідачем 26.10.2016, про що свідчать додана до матеріалів справи довідка ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про надходження коштів №Д1-В43/61/1/1526 від 06.04.2017.
Крім того, позивач в обґрунтування доводів щодо умисного ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань зауважив на тому, що в провадженні господарського суду Київської області окрім даної справи перебувають інші справи за позовами юридичних осіб до ТОВ "ФРАМ КО", а саме:
- справа №911/804/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 455 788,68 гривень;
- справа №911/825/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Біолабс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрам Ко" про стягнення 139 205, 18 гривень;
- справа №911/885/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 1 522 557, 26 гривень;
- справа №911/803/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 88 873,55 гривень;
- справа №911/859/17 за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 12 268 311,40 гривень;
- справа №911/822/17 за позовом Корпорації "АРТЕРІУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 7485988,52 гривень;
- справа №911/837/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 11 191 480,27 гривень;
- справа №911/831/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феліцата Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 268555,10 гривень;
- справа №911/873/17 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нутрімед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 350607,60 гривень;
- справа №911/919/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трокас Фарма Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" про стягнення 1336143,16 гривень;
- справа №911/898/17 за позовом Дочірнього підприємства "Нижфарм-Україна" Акціонерного товариства "Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 2 653 079, 92 гривень;
- справа №911/907/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 7 103 150,90 гривень;
- справа №911/952/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 543 003,39 гривень;
- справа №911/827/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гермопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" про стягнення 365898,78 гривень;
- справа №911/933/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 1 701 274,40 гривень.
- справа №911/908/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ботаніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 399 396, 31 гривень;
- справа №911/883/17 за позовом Приватного підприємства "Медео" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" про стягнення 355272,07 гривень;
- справа №911/834/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Хелскер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 903 161, 48 гривень.
Таким чином, за доводами позивача вищенаведені обставини є достатніми підставами вважати, що кошти, які належать відповідачу, можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що в свою чергу може утруднити виконання рішення в разі задоволення позовних вимог.
Також позивач посилався на відсутність у відповідача нерухомого майна, в підтвердження чого надав суду Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №84442071 від 06.04.2017.
Позивач також посилався на те, що у відповідача відсутні транспортні засоби, у той час як товари, що перебувають в обігу, а саме медпрепарати та лікарські препарати, обтяжені заставою, що, за твердженнями позивача, свідчить про порушення відповідачем договірних обов'язків щодо подальшої реалізації отриманого товару. В підтвердження вказаних доводів позивач надав суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №51938169 від 06.04.2017.
Крім того, в обґрунтування заяви позивач вказав, що Солом'янським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру розслідувань за №1201500090012780 від 29.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підроблення документів про отримання грошових коштів клієнтами банків ПАТ "Банк Софіївський" та АТ "Ощадбанк". Так, в межах відповідного розслідування виявлено, що, зокрема, ТОВ "ФРАМ КО" за період з 01.03.2013 по 01.07.2015 проведено фінансові операції по знаттю готівки в ПАТ "Банк Софіївський" на загальну суму 4,9 млн грн. В підтвердження зазначених обставин позивач надав суду копію ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №760/4575/16-к
Відповідач, заперечуючи проти заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, зазначав про доказову необґрунтованість відповідної заяви.
Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обраний позивачем захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог не перешкоджає господарській діяльності відповідача, не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Частиною першою статті 67 вказаного Кодексу передбачено, що позов може забезпечуватись, у тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Так, пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", роз'яснено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним.
Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.
Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення. За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що предметом позовних вимог є вимоги про стягнення вартості поставленого товару, а тому заявлені заходи до забезпечення позову взаємопов'язані з предметом позову у даній справі.
Також, як вбачається із заяви про забезпечення позову та доданих до неї доказів, позивачу стало відомо про відсутність у відповідача нерухомого і рухомого майна, наявність значної кількості судових спорів з відповідачем щодо стягнення заборгованості, знаття відповідачем коштів з банківського рахунку, що в свою чергу, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, у разі його задоволення.
Отже, клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО", що обліковуються на його рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у розмірі 397 855 грн. 83 коп., правомірно задоволено судом першої інстанції, оскільки безпосередньо стосується предмета спору і невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог заявника-позивача, а застосований захід до забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача.
При цьому колегію суддів Київського апеляційного господарського суду також враховано, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі призведе до порушення права позивача на ефективний спосіб юридичного захисту.
Доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновку суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 11.04.2017 у справі №911/776/17 підлягає залишенню без змін, оскільки відсутні підстави, які вказували б на порушення Господарським судом Київської області норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2017 у справі № 911/776/17 - без змін.
2. Матеріали оскарження у справі № 911/776/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Л.П. Зубець
Б.О. Ткаченко