Справа № 751/9961/16-ц Провадження № 22-ц/795/1307/2017 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Шитченко Н. В.
Категорія - цивільна
11 липня 2017 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Шитченко Н.В.
суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,
із секретарем - Зіньковець О.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту, -
Рішенням від 19 квітня 2017 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у задоволенні позовних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту відмовив.
У апеляційній скарзі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», посилаючись на ухвалення рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову і не врахував тієї обставини, що за договором факторингу від 28 листопада 2012 року ВАТ «Сведбанк» відступило позивачу права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору, отже, ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» має законні підстави для реалізації свого права щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом зняття арешту з нерухомого майна за рішенням суду, оскільки виконавче провадження не завершене.
Представник заявника також зазначає, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі закону та іпотечного договору, однак реалізації такого права заважає арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 травня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», суд першої інстанції виходив з того, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано зміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» за іпотечним договором, посвідченим 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, скасовано за рішенням суду, яке набрало законної сили, тому у позивача на час розгляду справи відсутнє право на захист своїх інтересів у розумінні ст. 16 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що 26 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 2402/0908/02-035 на суму 90000 доларів США (а.с. 6-10).
У забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 26 вересня 2008 року був укладений іпотечний договір, згідно умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ушакова, 50 та належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с. 11-12).
Відповідно до договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року ВАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» свої права вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_4 по кредитному договору від 26 вересня 2008 року (а.с. 13-16).
28 листопада 2012 року ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» уклали договір про відступлення прав за іпотечними договорами, в тому числі і по кредитному договору № 2402/0908/02-035 від 26 вересня 2008 року (а.с. 18-20).
Постановою головного державного виконавця Новозаводського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 14 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження на виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» 1138467,25 грн заборгованості за вищевказаним кредитним договором, на виконання якого 20 квітня 2015 року виданий виконавчий лист (а.с. 25).
Іншою постановою від 14 травня 2015 року державним виконавцем Новозаводського відділу ДВС накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 23-24).
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 20 вересня 2016 року вбачається, що 18 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого зареєстрована зміна іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за іпотечним договором, посвідченим 26 вересня 2008 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 21-22).
Звертаючись до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» зазначило, що має законне право реалізувати своє право щодо задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом зняття арешту з даного нерухомого майна за рішенням суду, оскільки ПАТ «Сведбанк» відступило йому права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору.
Постановою від 08 грудня 2016 року Чернігівський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_3 та визнав протиправним і скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 серпня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідно якого було зареєстровано зміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (а.с. 49-51). Дана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року залишена без змін та набрала законної сили (а.с. 95-96).
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 60 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлений порядок зняття арешту з майна та встановлені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно роз'яснень п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5, при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів (ст.ст. 58,59 ЦПК України).
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, проаналізувавши наведені норми та дослідивши обставини справи, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи те, що на час вирішення даного спору ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» не наділено правом вимоги про звільнення майна з-під арешту, оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано зміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», скасовано за рішенням суду, а отже доводи товариства про наявність порушеного права, яке підлягає захисту шляхом зняття арешту з нерухомості, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
При цьому, апеляційний суд зважає також на те, що, як наводилось вище, нерухоме майно - житловий будинок по вул. Ушакова, 50 у м. Чернігові належить на праві приватної власності ОСОБА_3, яка була залучена до участі у справі у якості третьої особи, а не відповідача. Відсутність саме такого процесуального статусу ОСОБА_3, на майно якої накладено арешт, також унеможливлює вирішення питання про зняття арешту зі спірного майна, оскільки прямо впливає на права та інтереси боржника і призведе до порушення її прав під час виконання судового рішення. Вказане є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.
Проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилався у позові та які зазначає в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження наданими доказами, інших додаткових обставин щодо законності та обґрунтованості позовних вимог, під час розгляду справи не встановлено.
Таким чином, сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315-317, 319, 324 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: