12 липня 2017 року Справа № 803/777/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2017 року №0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн. та №0002851405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24436,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2017 року працівниками Головного управління ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину “АВС”, що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Поліської Січі, 47/а, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 30.03.2017 року, яким встановлено порушення позивачем встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме ненадання жодних документів щодо надходження алкогольних напоїв, зазначених у додатку до цього акта перевірки на суму 6032,40 грн. Крім того, відповідно до акту перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено зберігання звітних чеків та на їх підставі оприбуткування готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій з 12.03.2017 року по 29.03.2017 року на загальну суму 5881,37 грн. На підставі цього акта перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач зазначає, що не погодився з такими висновками акта перевірки та подав заперечення на вказаний акт, однак вони не були взяті до уваги. На обґрунтування заперечення подав відповідачу копії видаткових накладних, що підтверджують оприбуткування товарних запасів на суму 1630,91 грн., а тому вважає, що відповідач безпідставно застосував штрафні санкції на суму 3261,82 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002871405.
Також позивачем подано відповідачу копію книги обліку розрахункових операцій №3000255875-Р/2, в якій відображено оприбуткування готівки з 16.03.2017 року по 29.03.2017 року на підставі щоденних фіскальних звітних чеків за цей період, а тому позивач вважає, що контролюючий орган безпідставно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції на суму 24436,30 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 19 квітня №0002851405.
У зв'язку з цим просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн. та №0002851405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24436,30 грн.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнає. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом правомірно, оскільки під час перевірки встановлені порушення позивачем законодавства щодо неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 6032,40 грн. та неоприбуткування у Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) готівкових коштів на загальну суму 5881,37 грн. на підставі фіскальних звітних чеків за період з 12.03.2017 року по 29.03.2017 року. Вказує на те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) оприбуткування готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-яких з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність. Також зазначає, що відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. На підставі наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Волинській 30 березня 2017 року проведено фактичну перевірки господарської одиниці магазину “АВС”, що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Поліської Січі, 47/а, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки №778/03/20/14/НОМЕР_1 від 30.03.2017 року (а.с.11-14).
В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-BP “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п.п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, а саме: 1) порушено встановлений порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: не надано жодних документів щодо походження алкогольних напоїв, зазначених у додатку до акта перевірки на суму 6032,40 грн.; 2) не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, роздрукованих на РРО у книзі обліку розрахункових операцій до РРО, а саме: КОРО та РРО р.н. 3000255875-Р/1 закінчилась 11.03.2017 року (про що свідчить останній запис у даній КОРО), з 12.03.2017 року щоденні фіскальні чеки по РРО зберігаються в магазині у поліетиленових пакетах через відсутність КОРО; 3) не забезпечено оприбуткування готівкової виручки у КОРО на підставі щоденних фіскальних звітів з 12.03.2017 року по 29.03.2017 року на загальну суму 5881,37 грн. (перелік фіскальних звітних чеків з 12.03.2017 року по 29.03.2017 року із зазначенням номера звіту, дати та суми готівкової виручки по звіту вказано у додатку до акта №1).
На вказаний акт перевірки позивачем подано заперечення від 05.04.2017 року №888 до Головного управління ДФС у Волинській області (а.с.15-18). До даного заперечення позивач на підтвердження дотримання встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації додав копії видаткових накладних №МР00076944 від 16.09.2016 року, №МР00076973 від 16.09.2016 року, №МР00076974 від 16.09.2016 року, №6153/6558 від 28.02.2017 року, №13144 від 10.03.2017 року, №11330 від 03.03.2017 року, №8588/8733 від 21.03.2017 року, №2489 від 27.02.2017 року та копію накладної на внутрішнє переміщення товару №olg000001017 від 23.03.2017 року, а також копію Книги обліку розрахункових операцій р.н. 3000255875-Р/2 (а.с.37-56).
ОСОБА_4 управління ДФС у Волинській області від 14.04.2017 року №390/10/03-20-14-05-10 наведені в запереченні доводи позивача до уваги не взяло та вважає, що висновки перевіряючих щодо порушень, зазначених в акті перевірки є законні, об'єктивні та обґрунтовані (а.с.19-21).
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 року №0002871405 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 12064,80 грн. та від 19.04.2017 року №0002851405 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 29406,85 грн. (а.с.22-23) за порушення абз.3 ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року №436/95 та статті Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(а.с.22-23).
Позивач не погодився з цими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до Державної фіскальної служби України, проте листом Державної фіскальної служби України від 19.06.2017 року №7790/14/99-99-11-93-01-25 скаргу позивача залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.33-36).
Надаючи правову оцінку вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, суд вказує на наступне.
Відповідно до абз.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
В силу ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Водночас, покладений на господарюючого суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів. Крім того, враховуючи, що у позивача наявні первинні документи, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.32-46) та відповідачем не доведено у зв'язку з чим дані документи не були взяті ним до уваги під час подання заперечення на акт перевірки, а відтак ці документи мали бути враховані відповідачем відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, незалежно від факту їх наявності або відсутності в місці реалізації товарів. При цьому, право заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Отже, надані позивачем первинні документи є належними та допустимими доказами ведення позивачем обліку товарних запасів, а тому відповідачем безпідставно здійснено висновок про порушення позивачем встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 1630,91 грн. Відтак, відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №0002871405 від 19 квітня 2017 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн., а тому таке рішення підлягає скасуванню в цій частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, підпунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
За правилами пп. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року №436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Судом встановлено, що позивачем не здійснено вчасне оприбуткування готівки у касі магазину, а саме: не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, роздрукованих на РРО у книзі обліку розрахункових операцій до РРО, а саме: КОРО та РРО р.н. 3000255875-Р/1 закінчилась 11.03.2017 року (про що свідчить останній запис у даній КОРО), з 12.03.2017 року щоденні фіскальні чеки по РРО зберігаються в магазині у поліетиленових пакетах через відсутність КОРО; не забезпечено оприбуткування готівкової виручки у КОРО на підставі щоденних фіскальних звітів з 12.03.2017 року по 29.03.2017 року від 12.03.2017 року - 29.03.2017 року №№0744-0761 на загальну суму 5881,37 грн., про що зазначено у додатку №1 до акту перевірки (а.с.69). Як слідує з пояснення продавця магазину “АВС” ОСОБА_5, книжка до касового апарата (КОРО) закінчилась 11.03.2017 року. Нова книжка (КОРО) знаходиться в Луцьку на виробленні. З 11.03.2017 року Z-звіти по касовому апарату зберігаються в магазині (а.с.67).
Позивач надав суду копію Книги обліку розрахункових операцій на РРО №3000255875-Р/2 від 16.03.2017 року з підклеєними фіскальними звітними чеками з 16.03.2017 року, однак суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вказані фіскальні звітні чеки були вчасно підклеєні у книзі обліку розрахункових операцій та відображені на їх підставі сум готівки у КОРО в день одержання готівкових коштів, оскільки зазначене спростовується поясненнями продавця магазину “АВС” та додатком №1 до акту перевірки №778/03/20/14/НОМЕР_1 від 30.03.2017 року, з яких слідує, що вказані фіскальні звітні чеки не були підклеєні та відображені у книзі обліку розрахункових операцій станом на час проведення перевірки.
Суд вказує на те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО, однак останнє позивачем не було дотримано, а тому контролюючий орган правомірно застосував до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції в сумі 29406,85 грн. за невчасне оприбуткування готівки у КОРО №3000255875-Р/2 згідно фіскальних звітних чеків від 12.03.2017 року - 29.03.2017 року №№0744-0761
На підставі вищенаведеного суд задовольняє позовні вимоги частково та визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн. та відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002851405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24436,30 грн.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що суд адміністративний позов задовольняє частково та скасовує податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн., що становить 11,78% від усіх позовних вимог майнового характеру (3261,82 грн.х100/27698,12 грн.=11,78 %), а тому судовий збір в цій частині суд присуджує на користь позивача, що становить 79,35 грн. (673,61 грн.х11,78%=79,35 грн.). Відтак, суд присуджує на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 79,35 грн.
Керуючись статтями 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року №436/95, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2017 року №0002871405 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3261,82 грн. (три тисячі двісті шістдесят одна гривня 82 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 79,35 гривень (сімдесят дев'ять гривень 35 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 14 липня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук