АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 753/3222/17-ц Головуючий у суді першої інстанції: Рибак М.А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7313/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.
26 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
при секретарі Крічфалуши С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року передано справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди, за підсудністю до Кузнецовського міського суду Рівненської області.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою визначити підсудність у даній справі за Шевченківським районним судом м. Києва, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано положення частини 4 статті 116 ЦПК України, за яким забороняється передавати до іншого суду справи, розгляд яких уже розпочато. Як свідчать матеріали справи, що 16.05.2017 відбувся розгляд позовної заяви по суті. Посилання суду першої інстанції на вимоги ст.113, 114 ЦПК України є помилковим та ніякого відношення не мають до пред'явленого позову позивача про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Обгрутновані позовні вимоги не містять будь-які претензії щодо неналежного виконання договору про надання послуг з пасажирського перевезення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідачі ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Передаючи на розгляд до Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_4 випливають з договору перевезення пасажира від 11 лютого 2014 року та пред'являються за місцезнаходженням перевізника. Згідно отриманої інформації з органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи встановлено, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача ФОП ОСОБА_5, який є перевізником, значиться АДРЕСА_1, а відповідача ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 (а.с. 205).
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.
Згідно із загальним правилом територіальної підсудності, що передбачено статтею 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
За деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, згідно з частиною 4 статті 114 ЦПК України виключну підсудність встановлено для позовів до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 лютого 2014 року він придбав квиток в касі автостанції «Київ-АС-ЗЛВ» та був пасажиром рейсового автобуса «Мерседес Бенц» сполученням Київ-Кузнецовськ, перевізником якого виступав ФОП ОСОБА_5, а водієм який виконував рейс 548 - ОСОБА_6 Посилаючись на те, що під час поїздки ним отримані тілесні ушкодження, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь матеріальні збитки, моральну шкоду та упущену вигоду.
02 березня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У судовому засіданні 16 травня 2017 року представником відповідачів ОСОБА_7 на стадії клопотань оголошена заява про передачу справи на розгляд за підсудністю іншому суду, а саме Кузнецовському міському суду Рівненської області.
У відповідності до вимог статті 116 ЦПК України суд, у провадженні якого знаходиться справа, може у передбаченому процесуальним законодавством порядку передати її до іншого суду.
Встановивши після відкриття провадження у справіі до початку судового розгляду по суті, що між сторонами виникли зобов'язання, що виникають з договору перевезення пасажирів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що справа підлягає розгляду за місцезнаходженням перевізника фізичної особи підприємця ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 та підсудна Кузнецовському міському суду Рівненської області.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що 16.05.2017 відбувся розгляду позовної заяви по суті, а тому виключається можливість на даній стадії застосування судом пункту 2 частини 1 статті 116 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження. Із журналу та звукозапису судового засіданні від 16 травня 2017 року вбачається, що до оголошення головуючим змісту заявлених позивачем вимог, на стадії клопотань, представником відповідачів озвучена заява про передачу справи на розгляд за підсудністю до Кузнецовського міського суду Рівненської області. Наведене свідчить про те, що судом першої інстанції виявлено непідсудність цивільної справи Шевченківському районному суду м. Києва до розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: