Апеляційний суд міста Києва
1[1]
про залишення апеляційної скарги без руху
26 червня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до покарання у виді обмеження волі строком на один рік та на підставі ч. 2 ст. 105 КК України застосовано примусовий захід виховного характеру у виді застереження; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до покарання у виді обмеження волі строком на один рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 70 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_5 за цим вироком суд частково приєднав частину не відбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від та визначив йому остаточне покарання, за сукупністю злочинів, у виді трьох років восьми місяців позбавлення волі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04.05.2017 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.
2. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком на 30 діб. На підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік.
3. Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за попереднім вироком, остаточно призначити покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.
4. В решті вирок суду залишити без змін.
Перевіркою вказаної скарги на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, встановлено, що вона не в повній мірі відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до вимог, передбачених пунктом 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги прокурором у кримінальному провадженні, цихвимог закону дотримано не було.
Зокрема, в п. 1 вимог апеляційної скарги зазначається про необхідність скасування вироку суду в частині призначеного покарання відносно всіх трьох обвинувачених, проте як в пунктах 2 і 3 цієї скарги ставиться питання про ухвалення нового вироку та призначення покарання лише щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі не наведено належного обґрунтування підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також ухвалення щодо них нового вироку, виходячи з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок зокрема у разі необхідності застосування більш суворого покарання або неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Однакпрокурор у своїй апеляційній скарзі не вказує на необхідність призначення ОСОБА_5 або ОСОБА_3 більш суворого покарання чи на неправильне звільнення останнього від відбування покарання.
Навпаки, звертаючи увагу на те, що суд першої інстанції призначив неповнолітньому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України основне покарання у виді обмеження волі строком на один рік, яке взагалі не може бути до нього застосоване відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КК України, прокурор фактично просить пом'якшити призначене йому покарання до 30 діб арешту, не посилаючись при цьому на норму закону, яка дозволяє призначити таке покарання, з урахуванням того, що відповідно до санкції ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді арешту може бути призначене на строк від трьох до шести місяців.
Це стосується і посилання на необхідність застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України та його звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки посилання лише на цю норму є недостатньою підставою для звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, через те, що вказаною нормою не передбачена можливість звільнення засудженого від відбування покарання при призначенні покарання у виді арешту на будь-який строк.
Крім цього, в апеляційній скарзі зазначається про те, що суд першої інстанції не застосував до ОСОБА_3 закон, який підлягає застосуванню, а саме положення ст.ст. 98 та 71 КК України, без будь-якого обґрунтування з огляду на те, що останній раніше не судимий, а в прохальній частині скарги зазначається про застосування ст. 71 цього Кодексу до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, подана прокурором у кримінальному провадженні апеляційна скарга не може бути визнана такою, що за своїм змістом відповідає вимогам закону, а саме вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 396 КПК України
Наведені в ухвалі судді-доповідача недоліки апеляційної скарги є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вона підлягає залишенню без руху, з наданням прокурору достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків - сім днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/1405/2017