І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
11 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,
секретаря: Синявського Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року про передачу справи за підсудністю
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про скасування наказу та поновлення на роботі, -
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») про скасування наказу та поновлення на роботі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року матеріали цивільної справи за вказаним вище позовом передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка через свого представника звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд дійшов хибного висновку про передачу справи за підсудністю з підстав, передбачених ч. 1 ст. 116 ЦПК України, оскільки позивачка проживає на підставі договору оренди житла за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до території Печерського району м. Києва.
За вказаних обставин просила ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду м. Києва.
Представники позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених в ній.
Представники відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили відхилити, а ухвалу залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін,перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 116 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу трудових правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають із трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У пункті 37 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).
Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності цьому суду.
Таким чином, правило вибору підсудності вказаної категорії справ, застосовується за вибором позивача та за наявності доказів, що підтверджують зареєстроване місце проживання чи перебування.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1, зазначивши місце свого проживання АДРЕСА_3, звернулася до суду з позовом до Печерського районного суду м. Києва.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку за вищевказаною адресою.
Разом з цим матеріалами справи підтверджується, а саме копією паспорта ОСОБА_1, довідкою з адресно-довідкового бюро ГУДМС, УДМС України, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що факт проживання позивача на підставі договору оренди житла у Печерському районі м. Києва є підставою для відкриття провадження у справі, оскільки визначальною умовою, відповідно до положень статті 110 ЦПК України, є факт зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача.
Відповідно до абзацу 10 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, оскільки відомості щодо зареєстрованого місця проживання позивачки не були відомі на момент відкриття провадження у справі.
Саме такі висновки містяться в мотивувальній частині ухвали суду, що оскаржується.
Доводи апеляційної скарги, що судом невірно вирішено питання з підстав ч. 1 ст. 116 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки перша частина цієї статті містить чотири пункти.
Дійсно ухвала суду містить зміст пункту 1 ч. 1 ст. 116 ЦПК України. Разом з тим судом встановлено обставини, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, ви визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті не розпочався.
Беручи до уваги ту обставину, що зареєстроване місце проживання позивачки не відноситься до Печерського району м. Києва, розгляд справи по суті не розпочинався, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу справи на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
За наведених обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1, ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України ухвали суду щодо передачі справи на розгляд іншому суду після перегляду їх в апеляційному порядку касаційному оскарженню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 304, 307, 312, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/20504/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7848/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Підпалий В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.