Справа № 635/3569/17
Номер провадження 1-кп/635/669/2017
12 липня 2017 року с. Покотилівка.
Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220430001053 від 24.05.2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 16 грудня 2013 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст. 307 ч.2,309 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі н строк п'ять років, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком три роки, 2) 30 березня 2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком три роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим, а в останній раз 30 березня 2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком три роки, на шлях виправлення не став та знову повторно вчинив корисливі злочини при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 травня 2017 року, приблизно о 10 годині, переслідуючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, підійшов до металевого паркану, який є огорожею території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 . Далі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, переконався, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, свідки та потерпілий відсутні, шляхом вільного доступу, таємно викрав секції металевого паркану, у кількості двох штук та з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 560 гривень, згідно висновку експерта № 9936 від 13.06.2017 року.
Крім того, ОСОБА_4 , 24 травня 2017 року, у вечірній період доби, переслідуючи корисний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, зайшов на присадибну ділянку, за адресою: АДРЕСА_3 , яка була не огороджена парканом, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, свідки та потерпілий відсутні, де перебуваючи на території вищевказаної ділянки, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку металевої ванни, та з викраденим майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 190 гривень, згідно висновку експерта № 9845 від 14.06.2017 року.
Крім того, ОСОБА_4 , 07 червня 2017 року, у вечірній період доби, переслідуючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, переліз через паркан, тим самим проник на присадибну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та переконавшись що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, свідки та потерпілий відсутні, скоїв крадіжку захисту картера з автомобіля ВАЗ 2110, вартістю 225 гривень та автомобільних дисків до автомобіля «Deo Lanos», у кількості 2 штук, вартістю 135 гривень за один. Після чого ОСОБА_4 зник з місця вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму, згідно висновку експерта № 10155 від 26.06.2017 року, 495 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, пояснив про скоєння правопорушень при викладених вище обставинах.
Зазначені обставини ніким із учасників судового провадження не оспорювались.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні правопорушень повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч.2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприйняття розкриттю злочину, повне визнання своєї вини, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий: 1) 16 грудня 2013 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст. 307 ч.2,309 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі н строк п'ять років, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком три роки, 2) 30 березня 2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком три роки, (а.с. 140-150).
Суд знаходить, що обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості скоєних правопорушень, не знижують суспільну небезпеку правопорушень до рівня, що виходить за межи, встановлені у санкціях ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, покарань, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
В зв'язку з відсутністю обставини, що пом'якшує покарання, передбаченої п.2 ч.1 ст. 66 КК України - добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69-1 КК України, у суду відсутні.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким, їх кількість, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, які наведені вище, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, і вважає, що ОСОБА_4 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
При призначенні покарання, суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 30 березня 2017 року, яким його було засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки, відповідно до частини 1 статті 70 КК України, призначивши покарання за нові злочини шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за правилами ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 9936 від 13.06.2017 року в розмірі 549 гривень, № 9845 від 14.06.2017 року в розмірі 396 гривень, № 10155 від 20.06.2017 року в розмірі 693 гривни, а всього на загальну суму 1638 гривень - задовольнити та стягнути зазначену суму з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави Україна в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зарахувати в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 15 червня 2017 року (протокол затримання від 15.06.2017 року) по 12 липня 2017 року (дата ухвалення вироку) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільні позови в провадженні відсутні.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 15 червня 2017 року.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до норм ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк два роки,
- за ч.3 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк три роки два місяці.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, суд, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на строк три роки два місяці.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України, до призначеного покарання, суд, частково, у вигляді одного місяця позбавлення волі приєднує невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 30 березня 2017 року та остаточно призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі на строк три роки три місяці.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 15 червня 2017 року.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зарахувати в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 15 червня 2017 року (протокол затримання від 15.06.2017 року) по 12 липня 2017 року (дата ухвалення вироку) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 9936 від 13.06.2017 року в розмірі 549 гривень, № 9845 від 14.06.2017 року в розмірі 396 гривень, № 10155 від 20.06.2017 року в розмірі 693 гривни, а всього на загальну суму 1638 гривень - задовольнити та стягнути зазначену суму з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави Україна в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Речові докази, передані на зберігання потерпілим, вважати переданими за належністю.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Апеляція на вирок суду подається до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1 .