21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
16 листопада 2009 р. Справа 14/160-09
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи
за позовом : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21021
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс", вул. Леніна, 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219, код ЄДРПОУ 31576367
про стягнення 112 329,35 грн.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, фізична особа - підприємець
ОСОБА_2, представник за дорученням
відповідача : не з"явився
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов про стягнення 112 329,35 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоремсервіс".
Ухвалою від 03.11.2009 р. розгляд справи було призначено на 16.11.2009 р. та одночасно зобов"язано позивача встановити адресу місцезнаходження відповідача, вручити йому копію ухвали суду про призначення справи до розгляду, надавши суду відповідні докази.
На визначену дату відповідач повторно не з"явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, уповноваженого представника в судове засідання не направив. Разом з тим, як встановлено в судовому засідання, ухвала суду про призначення справи до розгляду надіслана на адресу відповідача повернулась до господарського суду Вінницької області з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".
В свою чергу, позивачем надано суду копію ухвали суду від 03.11.2009 р. з відміткою відповідача про отримання останньої, що на разі розцінюється судом як належний доказ повідомлення ТОВ "Енергоремсервіс" про дату та час судового засідання у справі № 14/160-09.
За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.
Враховуючи викладене справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представниками позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши одночасно клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.
Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
23.05.2008 р. та 27.08.2008 р. між сторонами було укладено договори поставки № 23/05/2008 р. та № 75/1 відповідно, умовами яких погоджений обов'язок ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) на умовах та в порядку визначених цими договорами, поставити і передати у власність ТОВ "Енергоремсервіс" (Покупець) товар у вигляді "Блоки пористі" в кількості визначеній в супроводжувальних документа, та обов'язок ТОВ "Енергоремсервіс" прийняти та оплатити отримане.
Пунктами 2.2 даних договорів визначено, що розрахунок по здійсненим поставкам повинен бути проведений Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом п'яти банківських днів, згідно виставленого рахунку Покупцю.
Як вбачається з наданих позивачем та наявних в матеріалах справи видаткових накладних № РН-0000028 від 28.05.2008 р., № РН-000035 від 11.06.2008 р., № РН-0000039 від 19.06.2008 р., № РН-0000041 від 23.06.2008 р., № РН-0000045 від 03.07.2008 р., № РН-0000047 від 08.07.2008 р., № РН-0000051 від 11.07.2008 р., № РН-0000055 від 22.07.2008 р., № РН-0000057 від 28.07.2008 р., № РН-0000058 від 30.07.2008 р., № РН-0000062 від 07.08.2008 р., № РН-0000065 від 13.08.2008 р., № РН-0000066 від 13.08.2008 р., № РН-0000067 від 15.08.2008 р., № РН-0000074 від 30.08.2008 р., № РН-0000077 від 10.09.2008 р., № РН-0000079 від 15.09.2008 р., № РН-0000086 від 06.10.2008 р., № РН-0000089 від 13.10.2008 р., № РН-0000095 від 22.10.2008 р., № РН-00000100 від 03.11.2008 р., № РН-00000102 від 10.11.2008 р., № РН-00000104 від 17.11.2008 р. на виконання вищевказаних договорів відповідачу було поставлено товару на загальну суму 792 675 грн.
В свою чергу, у відповідності до банківських виписок від 23.05.2008 р., від 13.06.2008 р., 26.06.2008 р., 21.07.2008 р., 22.08.2008 р., 29.09.2008 р., 01.10.2008 р., 03.10.2008 р., 08.10.2008 р., 22.10.2008 р., 04.03.2009 р., 13.04.2009 р., 25.06.2009 р. відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару частково, сплативши позивачу 712 173,80 грн.
03.02.2009 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою сплатити на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 існуючу заборгованість, яка на разі залишена відповідачем без виконання.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за товар отриманий у відповідності до умов договорів № 23/05/2008 р. від 23.05.2008 р. та № 75/1 від 27.08.2008 р. станом на день розгляду справи судом складає 80 501,20 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний обопільно підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого відповідач визнав фактично існуючу суму основного боргу в розмірі 80 501,20 грн.
Враховуючи викладене та беручи до уваги факт визнання відповідачем суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 80 501,20 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 17999,14 грн. пені, 11520,71 грн. інфляційних нарахувань, 2308,30 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п. 6.3 договорів поставки № 23/05/2008 р. від 23.05.2008 р. та № 75/1 від 27.08.2008 р. встановлено, що у випадку прострочення сплати за поставлений товар Покупець зобов"язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення.
Таким чином, суд, вивчивши подані докази та розрахунки, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2 308,3 грн. 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позовні ж вимоги в частині стягнення з відповідача 17 999,14 грн. пені та 11 520,71 грн. інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню в розмірі 17 915,52 грн. пені та 11 454,43 грн. інфляційних нарахувань. В частині ж стягнення 83,62 грн. пені та 66,28 інфляційних нарахувань слід відмовити як помилково нарахованим.
Окрім викладеного позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката.
Судом були розглянуті вказані вимоги та встановлено, що у відповідності до укладеного між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 договору № 07/08-09 від 07.09.2009 р. про надання послуг адвоката, квитанцією до прибуткового касового ордера № 89 позивачем сплачено на користь останнього 15 000 грн.
Разом з тим, як встановлено в ході розгляду даної справи, відповідно до укладеного договору про надання адвокатських послуг адвокат ОСОБА_3 бере на себе обов"язки по підготовці матеріалів до суду, здійснення представницьких повноважень, захисту прав та законних інтересів замовника (позивача) у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Енергоремсервіс" про стягнення заборгованості.
Натомість, з наявних у суду матеріалів вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 не були виконанні взяті на себе зобов"язання щодо здійснення представників інтересів позивача та захисту його прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідного до п. 12 зазначеного роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Вказане також закріплено в інформаційному листі Вищого господарського суду України N 01-8/155 від 13.02.2002 р. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів".
Враховуючи викладене, виходячи з встановленого факту неспіврозмірності розміру заявлених витрат виконаній роботі, та враховуючи, що ціна позову складає 112 329,35, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених до відшкодування витрати позивача на оплату послуг адвоката, що на разі становитиме 5 616,47 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 112 329,35 грн., з яких 80501,2 грн. сума основного боргу, 17 999,14 грн. пені, 11520,71 грн. інфляційних нарахувань та 2308,3 грн. 3% річних, підлягають частковому задоволенню в сумі 112 179,45 грн., з яких 80 501,2 грн. сума основного боргу, 17 915,52 грн. пені, 11 454,43 грн. інфляційних нарахувань та 2 308,3 грн. 3% річних..
В частині стягнення 149,9 грн., з яких 83,62 грн. пені та 66,28 грн. інфляційних нарахувань відмовити.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати, в тому рахунку витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 616,47 грн., підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Енергоремсервіс" (вул. Леніна, 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219, код ЄДРПОУ 31576367, п/р 26009035528502 в АКБ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21021, код ДРФО НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 ВКБ "Приватнбанк" м. Вінниця, МФО НОМЕР_3) 80 501,2 грн. (вісімдесят тисяч п'ятсот одна грн. 20 коп.) боргу, 17 915,52 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн. 52 коп.) пені, 11 454,43 грн. (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири грн. 43 коп.) інфляційних нарахувань, 2 308,3 грн. (дві тисячі триста вісім грн. 30 коп.) 3% річних, 1 121,79 грн. (одна тисяча сто двадцять одна грн. 79 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,68 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 68 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу), 5 608,97 грн. (п'ять тисяч шістсот вісім грн. 97 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 листопада 2009 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - АДРЕСА_1, 21021
3 - відповідачу - вул. Леніна, 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219