21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
18 листопада 2009 р. Справа 2/164-09
за позовом : Жмеринського транспортного прокурора (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Б.Олійника, 1) в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", 01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6
до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 21007, АДРЕСА_1
про стягнення 16626,96 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Бовкун А.С.- за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
прокуратури : Гембера С.В.- за посвідченням.
Заявлено позов Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 16626,96 грн. витрат, понесених залізницею у зв'язку із затримкою вагону.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2009 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 23.09.2009 року.
Ухвалою суду від 23.09.09 р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 18.11.09 р.
Відповідач в судове засідання 18.11.2009 року не з'явився, витребуваних попередніми ухвалами суду додаткових доказів не надав. При цьому ухвалу про відкладення розгляду справи від 23 вересня 2009 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця серії В01 № 691995 від 28.01.03 р. адресою місця проживання ФОП ОСОБА_1 є 21007, АДРЕСА_1, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві.
Крім того суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 « Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Проведеною Жмеринською транспортною прокуратурою перевіркою дотримання чинного законодавства в Державному територіально-галузевому об'єднанні "Південно-Західна залізниця", яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України - встановлено, що 22.05.2009 року на станції Жмеринка Південно-Західної залізниці ОСОБА_1 (відповідачем) оформлена залізнична накладна (комплект перевізних документів) № 33425824 на вагон № 65224511.
У накладній зазначений вантаж "лісоматеріали розпилені або розколені уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або не стругані, інші, з інших порід дерева" масою 58800кг. До накладної додана складена відповідачем вантажна митна декларація (далі по тексту ВМД) № 401040000/9/000437, у розділі якої "вантажні місця та опис товарів" зазначено: дошка ясенева, оброблена, обрізана - 2725 шт., 61,181 м , 28 зв'язок без маркування.
При прибутті вагону на станцію Іловайськ Донецької залізниці та при проведенні митного контролю посадові особи Амвросіївської митниці прийняли рішення про заборону пропуску вагону, про що свідчить штамп митниці у накладній та запис посадової особи "пропуск заборонено (наказ ДМСУ № 771 від 08.12.98)", у зв'язку з чим станцією Іловайськ Донецької залізниці складений акт загальної форми № 262 і 30.05.2009 року про затримку вагону № 65224511.
Посадовими особами Амвросіївської митниці виявлена різниця між даними, зазначеними відповідачем щодо ваги та об'єму вантажу у накладній № 33425824, у ВМД № 401040000/9/000437, та фактичними даними.
На станції Іловайськ складена нова ВМД № 701000001/9/000780, в якій зазначена фактична вага та об'єм вантажу, яка визначена посадовими особами Амвросіївської митниці шляхом контрольного зважування, а також проставлені дозвільні штампи від 22.06.2009 року.
Актом загальної форми № 436 від 22.06.2009 року, який складений станцією Іловайськ Донецької залізниці, засвідчений факт закінчення простою вагона № 65224511, який був затриманий з 15 год. 00 хв. 30.05.2009 року по 15 год. 00 хв. 22.06.2009 року, а також засвідчені витрати залізниці, понесені у зв'язку із порушенням митних правил відправником експортного вантажу, а саме:
1. за користування вагоном під час простою протягом 552 годин нараховано 8318,20 грн., керуючись таблицею 1 розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджений наказом Мінтрансзв'язку від 26.03.2009 року № 317, далі - Збірник тарифів.
2. за маневрову роботу локомотива залізниці протягом 0 год. 30 хв., яка пов'язана із вилученням вагону із складу поїзда для проведення митного огляду, нараховано 292,60 грн., керуючись пунктом 1.8. розділу 3 Збірника тарифів.
3. телеграфний збір за надання телеграм про затримку вагону нарахований на суму 53,0 грн., керуючись таблицею 3 пункту 10 розділу 3 Збірника тарифів.
4. за зберігання вантажу у вагоні протягом 22 діб нараховано 5192,0 грн., керуючись пунктом 2.1. розділу 3 Збірника тарифів.
Всього нараховано 16626,96 грн., враховуючи 20% ПДВ.
Статтею 120 Статуту залізниць України (далі по тексту Статут), передбачено, що за затримку вагонів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів.
Частиною 1 статті 119 визначено, що за користування вагонами залізниці вантажовідправниками... - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Частиною 3 цієї статті передбачено, що зазначена плата стягується також з вантажовідправників у разі затримки вагонів, пов'язаної із митним оформленням.
В силу ж ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Пунктом 1.11. Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, визначено, що платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника згідно зі статтею 120 Статуту.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі документів, враховуючи, що відповідачем позов не спростований, суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 16626,96 гривень доведеною.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При покладенні судових витрат на відповідача суд також врахував рекомендації, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в яких зазначено зокрема, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з того, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Із приписів ст.4 Декрету КМ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" не вбачається, що в даному випадку у відповідача є пільга по сплаті державного мита.
Керуючись ст. 119,120 Статуту залізниць України, п. 1.11. Правил розрахунків за перевезення вантажів, ст. 920 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -
1 Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (21007, АДРЕСА_1, ідентифікайний номер НОМЕР_1) на користь Державного територіально- галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 047113033) 16626,96 грн. витрат понесених залізницею у зв'язку із затримкою вагона.
3. Стягнути Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (21007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 166,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення надіслати сторонам та прокурору по справі рекомендованим листом.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - прокуратурі Вінницької області, 21100, м.Вінниця, вул.Володарського, 33;
3,4 - Жмеринському транспортному прокурору (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Б.Олійника, 1) в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", 01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6;
5- Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, 21007, АДРЕСА_1.