Ухвала
іменем україни
05 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240000000093, щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 червня 2016 року,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_8 ,
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_5 судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити, перекваліфікувавши дії його підзахисного з п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України та призначивши покарання в межах зазначеної норми закону. Свої вимоги захисник мотивує тим, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано неправильно, він не бажав настання смерті потерпілого, тілесних ушкоджень останньому спричинив з помсти, без мети завдати йому особливих мучень, знущань чи з особливою жорстокістю. Вказує на те, що призначене ОСОБА_5 покарання є надмірно суворим.
У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_5 , не погоджуючись із ухваленими щодо нього судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на те, що він діяв у стані необхідної оборони.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 червня 2016 року, ОСОБА_5 визнано винуватим за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання за цим законом у виді довічного позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 19 серпня 2015 року біля 19.45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибувши до місця проживання ОСОБА_9 - домоволодіння АДРЕСА_1 та зустрівши останнього на подвір'ї вказаного домоволодіння, з метою вбивства з мотиву помсти за загибель його матері, наніс йому ліктем правої руки удар в голову та один удар правою рукою в підборіддя, від яких потерпілий впав на землю. Піднявши з землі дерев'яну палицю, ОСОБА_5 наніс нею численні удари по голові, тулубу та інших частинах тіла ОСОБА_9 , від чого палиця зламалась. Тоді ОСОБА_5 , бажаючи заколоти ОСОБА_9 , наніс йому численні удари гострим кінцем палиці по тулубу, однак палиця розкололась. Взявши в будинку господарську косу, ОСОБА_5 , розуміючи, що завдає потерпілому нестерпного болю, наніс цією косою численні удари по голові, тулубу, плечах та руках ОСОБА_9 , від чого лезо коси зігнулось, а руків'я зламалось. Кинувши косу на землю, ОСОБА_5 взяв у вказаному будинку кухонного ножа, підійшов до лежачого на землі та стікаючого кров'ю ОСОБА_9 , лівою рукою схопив за горло потерпілого, здушуючи його, а кухонним ножем, якого тримав у правій руці, наніс один удар в ліву бокову поверхню грудної клітки та один удар в ліву надключичну ділянку шиї.
Такими діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які призвели до гострої внутрішньо грудної та зовнішньої крововтрати, від яких останній помер на місці події.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника, які, підтримавши подані скарги, фактично просили про пом'якшення призначеного покарання, пояснення прокурора із запереченнями проти скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушують питання захисник і засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що засуджений ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство ОСОБА_9 з особливою жорстокістю, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , даними, що містяться у протоколах результатів негласних слідчих дій, огляду місця події, слідчого експерименту, висновках експертів.
На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_5 саме у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх допустимість.
Крім того, доводи засудженого та захисника, аналогічні наведеним у їх касаційних скаргах, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 дотримався положень статей 404, 405, 407 КПК України та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст. 419 цього Кодексу.
При призначенні ОСОБА_5 покарання судом враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене суд обґрунтовано обрав ОСОБА_5 покарання саме у виді позбавлення волі.
Разом із тим, колегія суддів приходить до висновку про те, що конкретні обставини провадження та дані про особу засудженого (потерпілий був визнаний винуватим у вбивстві матері ОСОБА_5 у 1993 році, засуджений був позбавлений батьківського піклування, виховувався поза межами родини, має певні психічні розлади, протягом 6 місяців проходив службу в зоні АТО, під час касаційного розгляду розкаявся у вчиненому) дають підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_5 покарання до 15 років позбавлення волі.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 змінити.
Пом'якшити призначене ОСОБА_5 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України покарання до 15 років позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3