21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
12 листопада 2009 р. Справа 11/203-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ступник-Агро», м. Вінниця
до відкритого акціонерного товариства «Вінницягаз», м Вінниця
про стягнення 12 718,47 грн..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:
від позивача - П. Дреженков за довіреністю б/н. від 05.05.2009р.,
від відповідача - О. Ляхович за довіреністю № 78/09-Д від 01.10.2009р..
Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Вінницягаз»зайво сплачених грошових коштів в розмірі 12 718,47 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.01.2009р. між сторонами укладено договір на постачання та транспортування природного газу за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати позивачу в 2009 році газ в об'ємі 26 000 м. куб.. У відповідності з п. 5.1 договору позивач, на підставі виставленого рахунку, проведено попередню оплату за природний газ. Водночас, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором та не поставлено природний газ.
Відповідач у відзиві № 07-15-2418 від 07.10.2009р. заперечує проти посилаючись на те, що п. 5.4 договору передбачено, що у випадках сплати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого ним об'єму газу, Постачальник зараховує кошти, як попередню оплату на наступний період. У зв'язку з відсутністю лімітів (обсягів) природного газу для комунально-побутових підприємств, до категорії яких віднесений позивач, починаючи з січня місяця 2009 року останньому надавались послуги лише з транспортування природного газу. Таким чином, кошти, які були сплачені позивачем, зараховані як попередня оплата на наступний період надання послуг з постачання газу, а також зараховуються за транспортування природного газу, і відповідно до оборотно-сальдової відомості станом на 30.09.2009р., їх сума становить 13 041,24 грн..
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
01 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ступник-Агро» (позивач) та відкритим акціонерним товариством «Вінницягаз»(відповідач) укладено договір за № Х-09-161 на постачання та транспортування природного газу.
За умовами даного договору відповідач зобов'язався передати позивачу в 2009 році природний газ, зокрема в січні -6000 м.куб, лютому -4 000 м.куб., березні -4 000 м.
Відповідно до п. 5.1 договору, Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у п. 1.2 договору об'ємів та діючих у даному місяці цін і тарифів, зазначених в п. 4.1 договору.
22.01.2009р. відповідачем виставлено позивачу рахунок № УГГ-000064 на оплату природного газу за січень 2009 року на загальну суму 14 054,22 грн..
Відповідач на виконання п. 5.4 договору, платіжним дорученням 626 від 22.01.2009р. перерахував на рахунок відповідача обумовлену в рахунку суму.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, відповідачем не здійснено поставки природного газу в січні 2009 року, що стало підставою для укладення позивачем договору на поставку природного газу 05.01.2009р. за № 061/08-Г з товариством з обмеженою відповідальністю «Центр».
11.06.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування на його розрахунковий рахунок зайво сплачених коштів в розмірі 12 718,47 грн., яка останнім залишена без задоволення.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 693 цього Кодексу встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, розмір якої, станом на день розгляду справи, становить 12 718,47 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 30.09.2009р..
Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення суму попередньої оплати товару в розмірі 12 718,47 грн..
Посилання відповідача на застосування п. 5.4 судом не можуть братись до уваги, оскільки вказаний пункт передбачає зарахування як попередню оплату, суми, що перевищують вартість фактично спожитого місячного об'єму газу. Як зазначалось вище, відповідачем не було здійснено поставки газу, а відтак і не було його споживання позивачем.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.
При розгляді справи судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 761 від 27.07.2009р. зайво сплачено 0 грн. 82 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вінницягаз»(2012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код 03338649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ступник-Агро»(22026, Вінницька область, Хмільницький район, с. Ступник, вул. Польова, 1, код 32985961) кошти в розмірі - 12 718 (дванадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 47 коп. -127 (сто двадцять сім) грн. 18 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Ступник-Агро»(22026, Вінницька область, Хмільницький район, с. Ступник, вул. Польова, 1, код 32985961) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 82 коп..
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 16.11.2009р.
Суддя В. Матвійчук
Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - (22026, Вінницька область, Хмільницький район, с. Спутник, вул. Польова, 1)
3 - відповідачу - (м. Вінниця, пров. Щорса, 24)