Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2017/2009 року Головуюча у 1-й інстанції - Кореняк В.К.
Категорія 27 Доповідач - Спірідонова Л.С.
Іменем України
09 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Черненко В.В.
Суддів - Спірідонової Л.С.; Потапенко В.І.
При секретарі - Животовській С.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2009 року,-
В грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Авто» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, отриманих за договором позики.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 03 серпня 2007 року ТОВ надало відповідачеві кошти в сумі 225 900 грн. як фінансову допомогу на зворотній основі терміном на 12 місяців.
За своїм змістом ці правовідносини були оформлені як договір позики умови якої сторонами виконані про що свідчить касовий ордер за яким ОСОБА_1 отримав зазначену суму.
Оскільки письмову вимогу повернути отримані кошти відповідач залишив без задоволення позивач просив стягнути її в судовому порядку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2009 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Експрес-Авто» в рахунок повернення боргу за договором позики стягнуто 225 900 грн., в рахунок відшкодування судових витрат - 3 145грн. 59 коп.
Суд прийшов до висновку про доведеність обставин на які посилається позивач.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес - Авто» від 03 серпня 2007 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 фінансової допомоги (позики) на зворотній основі в сумі 225 900 грн. терміном на 12 місяців.
З посиланням на зазначене рішення директором ТОВ видано наказ № 36 від 03 серпня 2007 року про видачу зазначеної суми через касу товариства.
Згідно видаткового ордеру № 30 від 03.08.2007 року (оригінал ордера а.с.116) відповідач зазначену суму отримав.
Вирішуючи спір суд повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, зокрема ст.ст. 1046, 1047 ЦК України що регулюють правовідносини сторін у випадках укладення договору позики, основним доказом якого є видатковий касовий ордер.
Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення факту домовленості щодо позики та отримання коштів.
При цьому відповідач заперечує висновок почеркознавчої експертизи, вважає його неналежним доказом, оскільки суд не повідомив його про час і місце проведення експертизи.
Колегія суддів з цими доводами погодитись не може виходячи з наступного.
На підтвердження свої вимог позивач надав письмові докази, основним з яких є касовий ордер, що відповідає вимогам ст. 59 ЦПК України за якою обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тобто не може підтверджуватись показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з угод для яких законом встановлено письмову форму.
Відповідно до ст.ст. 177, 212 ЦПК України суд у судовому засіданні досліджує всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, оцінює їх за своїм переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні з яких не мають для суду наперед встановленого значення. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відобразив в рішенні, в якому наведені мотиви їх прийняття.
Не погоджуючись із заявленими вимогами, відповідач та його представник в судовому засіданні 17 березня 2009 року заявили клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та надав експериментальні зразки почерку (а.с.-56) ці обставини відповідач не заперечує.
При цьому судова колегія зазначає, що суд призначив експертизу відповідно до вимог ст.ст. 143, 144 ЦПК України.
Згідно ч.2, ст.86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
Представник відповідача особисто отримав рахунок з реквізитами але оплата без пояснення причин проведена не була (а.с. 72, 73) у зв'язку з чим експертиза оплачена позивачем, а тому суд цю суму обґрунтовано відніс до його судових витрат.
При витребуванні експертами додаткових матеріалів, які включали в себе і відібрання експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_1, йому неодноразово направлялись судові повістки за вказаною ним адресою.
Про належне повідомлення відповідача та його представника свідчать їх заяви про перенесення слухання справи, які судом задовольнялись.
Чергову заяву про відкладення справи призначеної на 01.07.2009 року ОСОБА_1 подав 24.06.2009 року у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та як доказ надав довідку про перебування в лікарні з 19.06.2009 року по 24.06.2009 року, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.
Фактично відповідач ухилився від участі в експертизі, наслідки чого передбачені ст. 146 ЦПК України за якою при даних обставинах суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза призначена, або відмовити у його визнанні.
Висновок експерта не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК, що фактично було зроблено.
В основу рішення було покладено письмові докази, достовірність яких відповідач не спростував.
При цьому колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав не приймати до уваги висновок експерта, оскільки предметом дослідження були не тільки касовий ордер, а й документи з особистим підписом відповідача, що був нотаріально посвідчений, зокрема доручення представнику на ведення справи в судах.
Таким чином, висновок експерта є лише одним із доказів в сукупності з іншими доказами наданими позивачем.
Порядок проведення експертизи передбачений Законом України від 25.02.1994 року « Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року, які безпосередню участь сторін під час проведення експертизи не передбачають.
Здійснення цих процесуальних дій не суперечить вимогам ст. 10 ЦПК, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільно-процесуального законодавства, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя
Судді