Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
09.11.2009Справа №2-15/4794-2009
За позовом Гвардійського споживчого товариства (97513, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Кооперативна, 1, ідентифікаційний код 01757426)
До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шиянової Влади Володимирівни (97511, АР Крим, Сімферопольський район, с. Новоандріївка, вул. Победи, 24, ідентифікаційний номер 2530817606)
Про стягнення 14280,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Від позивача - Шевченко Л.Л., довіреність б/н від 17.09.2009 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Гвардійське споживче товариство звернулася з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шиянової Влади Володимирівни про стягнення 14280,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за Договором оренди № 68 від 04.12.2008 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. Крім того, з 01.04.2009 р. договір оренди припинив свою дію, проте об'єкт оренди не був повернутий відповідачем, у зв'язку з чим позивачем нараховано неустойку за період з квітня 2009 р. по червень 2009 р. у розмірі 10200,00 грн. Позивачем вказані заборгованість та неустойка оплачені відповідачем не були, що і стало приводом для звернення Гвардійського споживчого товариства з позовом до суду про стягнення вказаної суми 14280,00 грн. в примусовому порядку.
29.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшли доповнення та уточнення до позовної заяви, в яких позивачем зазначено, що ним в позовній заяві було помилково зазначено дату набрання договором чинності 15.02.2008 р. замість 04.12.2008 р.
Судом вказана заява прийнята до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 5950,00 грн. В частині стягнення 7330,00 грн. просить суд прийняти відмову від позову.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати з урахування змінених позовних вимог.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, а отже вбачається можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
04.12.2008 р. між Гвардійським споживчим товариством (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шияновою Владою Володимирівною (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 68. (а.с. 7-8)
Пунктом 1.1 Договору оренди передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування магазин № 13 загальною площею 172 кв.м, розташований за адресою : Сімферопольський район, с. Первомайське, вул.. 40 років Перемоги, 16.
Згідно з пунктом 2.4 Договору об'єкт оренди передається Орендарю з метою його використання під магазин по торгівлі продовольчими та непродовольчими групами товарів.
Відповідно до пункту 4.1 Договору орендна плата за користування об'єктом оренди складає 1700,00 грн. на місяць.
Орендна платня сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснювалось користування об'єктом оренди. (пункт 4.2 Договору)
04.12.2008 р. був підписаний акт приймання-передачі в оренду майна - частину магазину № 13 за адресою: Сімферопольський район, с. Первомайське, вул.. 40 років Перемоги, 16, площею 172 кв.м.. (а.с. 9)
Пунктом 5.1 Договору передбачений строк дії Договору з 04.12.2008 р. по 03.12.2009 р.
Листом від 23.03.2009 р. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Шиянова Влада Володимирівна звернулася до позивача з проханням припинити дію договору оренди магазину № 13. (а.с. 11)
Вказана пропозиція була погоджена позивачем, про що свідчить резолюція уповноваженої особи позивача на листі, та не заперечується у судовому засіданні. Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що з 01.04.2009 р. договір оренди нежитлового приміщення № 68 від 04.12.2008 р. є припиненим.
Проте в порушення умов договору відповідачем не здійснювалася оплата орендних платежів у передбачені договором строки та обсязі, що призвело до утворення заборгованості з орендної плати за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. включно у розмірі 5950,00 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором № 68 від 04.12.2008 р.
Проте, позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, період заборгованості встановлений судом та становить з грудня 2008 р. по березень 2009 р.:
Грудень 2008 р. - 1480,00 грн. (за неповний місяць оренди, крім того, вказана сума орендної плати зазначена в розрахунках позивача)
Січень 2009 р. - 1700,00 грн.
Лютий 2009 р. - 1700,00 грн.
Березень 2009 р. - 1700,00 грн.
Всього 6580,00 грн.
Крім того, матеріали справи містять докази оплати частини орендної плати за лютий 2008 р. на суму 850,00 грн. (прибутковий касовий ордер від 25.02.2009 р.)
Отже, сума заборгованості за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. становить 5730,00 грн.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 5730,00 грн. заборгованості за період дії Договору оренди № 68 від 04.12.2008 р., через що вимоги позивача про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шиянової Влади Володимирівни заборгованості у розмірі 5730,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Відповідачем такого роду фактів суду не представлено.
У судовому засіданні представником позивача надана заява про відмову від позову в частині стягнення 7330,00 грн.
Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:
- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);
- при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;
- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;
- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;
- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.
Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Гвардійського споживчого товариства Шевченко Л.Л., дозволяють відмовитися від позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 7330,00 грн. підлягає припиненню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шиянової Влади Володимирівни (97511, АР Крим, Сімферопольський район, с. Новоандріївка, вул. Победи, 24, ідентифікаційний номер 2530817606) на користь Гвардійського споживчого товариства (97513, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Кооперативна, 1, ідентифікаційний код 01757426) 5730,00 грн. заборгованості, 57,30 грн. державного мита, 47,35 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 7330,00 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою від позову.
4. В іншій частині у позові відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.