Копія Справа № 2-а-7213/09/1170
Категорія статобліку 2.11.1
"30" жовтня 2009 р.
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 30 жовтня 2009 року о 18-25 год. адміністративну справу №2-а-7213/09/1170
за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача : Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю:
секретаря судового засідання - Канюки І.І.,
представників:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - Мілютіна О.О., Бейгул А.Г.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом, уточненим в судовому засіданні, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, винесених Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, а саме:
- № 0003151700/0 від 31 березня 2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 405,45 грн. в частині нарахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 234,85 грн.;
- №0003161700/0 від 31 березня 2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафної санкції в сумі 1 825,50 грн. з яких - 1 217,00 грн. - основного платежу та 608,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині донарахованого ПДВ в розмірі 803,00 грн. - основного платежу та 603,50 грн. - штрафних санкцій.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту планової виїзної перевірки ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. №90/1700-НОМЕР_1 від 20.03.2009 р.
Позивач вказує, що податковим органом помилково встановлено заниження валового доходу за І квартал 2007 року в розмірі 1 307,00 грн., оскільки відповідно до первинних документів фактично отримані доходи за вказаних період складають 537 246,00 грн., а тому сума заниження валового доходу за вказаний період складає 398,00 грн.
Окрім того, позивач вказує, що при перевірці валових витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, Світловодською ОДПІ безпідставно не було враховано витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з транспортуванням в ІІ кварталі 2007 року товарів від постачальників до споживачів, яке вона здійснювала на орендованому автомобілі в розмірі 10 115,55 грн. та невраховані кошти, сплачені нею у 2008 році за оренду приміщень, які використовуються для зберігання товарів в сумі 4 500,00 грн.
Позивач зазначає, що при перевірці податковим органом невірно визначено заниження податку на додану вартість за квітень 2007 року, оскільки не було враховано коригування показників декларації за цей звітний період в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наданих в декларації з ПДВ за січень 2009 року, поданої до податкового органу до початку перевірки. В результаті цієї помилки, позивачу зайво донараховано ПДВ за квітень 2009 р. в сумі 803,00 грн.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, з підстав протиправності, на думку податкового органу, з боку позивача включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 1 217 грн. без підтвердження податковими накладними, включення до складу валових витрат за П квартал 2007 року 3 500,00 грн., що становить вартість послуг з виготовлення рекламного ролика, які, на думку відповідача, не пов'язані із веденням господарської діяльності.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, представники відповідача проти позовних вимог заперечували.
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією з 27 лютого 2009 року по 20 березня 2009 року проведено планову виїзну перевірку підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт №90/1700-НОМЕР_1 від 20.03.2009 р. (а.с.9-18), в якому, зокрема, зазначено про порушення позивачем:
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 та ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 3 405,45 грн.
- п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 1 217,00 грн., у тому числі в січні 2007 року - 60,00 грн., липні 2007 р. - 260,00 грн. та квітні 2007 р. - 897,00 грн.
31 березня 2009 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0003151700/0 від 31.03.2009 р., яким ФОП ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 405,45 грн. (а.с.7);
- №0003161700/0 від 31.03.2009 р., яким ФОП ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1217,00 грн. - основного зобов'язання та 608,50 - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).
Податкове повідомлення-рішення №0003151700/0 від 31.03.2009 р. з податку з доходів фізичних осіб.
Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 405,45 грн., нараховане відповідачем у зв'язку з невірним, на його думку, визначенням позивачем валових доходів та валових витрат, а саме:
2007 рік:
І квартал 2007 року - заниження валового доходу - 1 307,00 грн. та завищення валових витрат - 3 500,00 грн.
ІІ квартал 2007 року - заниження валового доходу - 17 132,00 грн.
ІІІ квартал 2007 року - заниження валового доходу - 186,00 грн.
ІV квартал 2007 року - заниження валового доходу - 339, грн.
2008 року:
І квартал 2008 року - заниження валового доходу - 131,00 грн.
ІІ квартал 2008 року - заниження валового доходу - 101,00 грн.
ІV квартал 2007 року - заниження валового доходу - 27,00 грн.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003151700/0 від 31.03.2009 р. лише в частині визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 234,85 грн.
Позовні вимоги скориговано позивачем відповідно до обрахунку, наведеного в позовній заяві (а.с.5), відповідно до якого, позивач вважає, що у 2008 році у деклараціях з податку на доходи ОСОБА_1 було завищено задекларовані показники з податку в сумі 621,90 грн. через фактичні збитки, а тому вони підлягають відніманню від визнаного позивачем заниженого показника з ПДФО за 2007 рік:
1792,50 грн. - 621,90 грн. = 1 170,60 грн.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, сформовані позовні вимоги обраховані наступним чином:
3 405,45 грн. - 1 170,60 грн. = 2 234,85 грн.
Світловодською ОДПІ під час перевірки встановлено відхилення в розмірі валового доходу в І кварталі 2007 року на суму 1 307,00 грн., правомірність нарахування яких позивачем визнано в сумі 398,00 грн.
Згідно змісту акту перевірки (а.с.13) встановлено, що ОСОБА_1 за І квартал 2007 р. задекларувала валовий дохід у розмірі 536 337,00 грн., про що вказано в позовній заяві та не заперечувалось в судовому засіданні. Натомість відповідно до розрахунку валового доходу за І квартал 2007 р. (а.с.48), наданого позивачем на вимогу ухвали суду, валовий дохід за І квартал 2007 року складає 537 246,06 грн., тобто є на 909,06 грн. більшим, ніж вказаний в податковій декларації, що обґрунтовано представником позивача допущеною помилкою в розрахунках, а тому суд приходить до висновку, що Світловодською ОДПІ вірно встановлено заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розміру задекларованого валового доходу за І квартал 2007 р. в сумі 909,06 грн. (1 307,00 грн. - 308,00 грн.), оскільки така помилка вплинула на показник чистого доходу в І кварталі 2007 року в бік його заниження , а тому суд вважає правомірним визначення Світловодською ОДПІ позивачеві податку з доходів з фізичних осіб за І квартал 2007 року в сумі 136,35 грн. (909,00 грн. х 15 %).
В судовому засіданні встановлено, що Світловодською ОДПІ при проведенні перевірки було визнано протиправним включення позивачем до складу валових витрат суми сплачених коштів за виготовлення рекламного ролика в розмірі 3 500,00 грн. (а.с.57), оскільки такі витрати, на думку податкового органу, не пов'язані із веденням господарської діяльності.
Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 о податковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п 5.4.4. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 здійснює торгівлю продуктами дитячого харчування та аксесуарами. З метою реалізації цих товарів позивачем було замовлено рекламний ролик «ІНФОРМАЦІЯ_1». Цей ролик виготовлено та записано на відеодиски. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відеодиски розповсюджувались в якості передпродажного заходу в лікарнях та інших місцях безоплатно.
В судовому засіданні відповідачем протилежного не доведено.
Згідно з п.1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суд вважає витрати на виготовлення рекламного ролика в сумі 3 500,00 грн. безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю, висновок податкового органу про завищення валових витрат в І кварталі 2007 року в цій сумі протиправним, а податкове повідомлення-рішення №0003151700/0 від 31.03.2009 р. в частині визначення з податку з доходів фізичних осіб в сумі 525,00 грн. (3 500,00 грн. х 15%), таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача зауважив, що Світловодською ОДПІ при проведенні перевірки не було враховано витрат позивача на автотранспортні перевезення, понесених у ІІ кварталі 2007 року в сумі 17 132,00 грн., але помилково ОСОБА_1 не включених до показника суми валових витрат, зазначеного в декларації за цей період. В обґрунтування їх понесення до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур на оплату автотранспортних послуг, актів виконаних робіт (а.с.22-24) та квитанцій до прибуткових касових ордерів за автотранспортні перевезення в сумі 10 123,55 грн. (а.с.21).
В позові ж ОСОБА_1 зазначено, що сума її витрат на автомобільні перевезення, безпідставно, на її думку, неврахована під час проведення перевірки, складає 10 115,55 грн. (а.с.4). При цьому позивачем вказано (а.с.5), що за ІІ квартал 2007 року Світловодською ОДПІ мало бути визначено чистого прибутку в сумі 7 016,00 грн. (17 132,00 грн. - 10 115,55 грн.), з огляду на визнання ОСОБА_1 правомірності висновку щодо заниження валового доходу в сумі 7 016,00 грн.
Також представник позивача зауважив, що Світловодською ОДПІ при проведенні перевірки не було враховано витрат позивача на оренду приміщення, понесених у 2008 році в сумі 4 500,00 грн, але помилково ОСОБА_1 не включених до показника суми валових витрат, зазначеного в декларації за цей період. В обґрунтування їх понесення до матеріалів справи надано копію договору оренди нежитлового приміщення № 35 від 01.01.2008 р. (а.с.150-151), копії рахунків на оплату орендованого приміщення (а.с.26-30) та квитанцій до прибуткових касових ордерів за оплату орендованого приміщення в сумі 4 500,00 грн. (а.с.21,25,30).
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що подання декларації про доходи з від'ємним значенням суми чистого доходу не допускалось відповідачем, а тому такі витрати не було включено.
Позиція позивача щодо понесення ним збитків у 2008 році та невідображення у показниках валових витрат податкової декларації частини понесених витрат саме з цих підстав не знайшла підтвердження в судовому засіданні. Представники відповідача стверджували про відсутність на моменту перевірки документів, які б підтверджували таку позицію ОСОБА_1 Обґрунтованих пояснень та документальних доказів щодо цього представником позивача не надано, підстав невідображення таких витрат протягом наступних звітних періодів у декларації про доходи суду не наведено, а тому обрахунок, наведений позивачем в позовній заяві суд вважає необґрунтованим (а.с.5).
Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 о податковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Зі змісту наданих до матеріалів справи копій первинних документів вбачається, що 30 квітня 2007 року позивач отримав послуги перевезення на відстань 2 593 км, 31 травня 2007 року - 2 750 км, 29 червня 2007 року - на 2 150 км. Доказів того, що саме перевозилось, з якого пункту призначення в який, а також доказів того, що такі перевезення безпосередньо пов'язані з одержанням позивачем доходу до суду не надано.
Зі змісту договору оренди нежитлового приміщення № 35 від 01.01.2008 р. (а.с.150-151), вбачається, що предметом договору є оренда аптечного кіоску розміром 120 м2.
Відповідно до п.7.1. договору, орендар зобов'язується використовувати об'єкт, що орендується за його цільовим призначенням. Доказів того, що позивач провадить такий вид діяльності суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0003151700/0 від 31.03.2009 р. в частині визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 517,40 грн. (10 116,00 грн. х 15%) та 38,85 грн. (250,00 грн. х 15%), таким, що не підлягає скасуванню.
Податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 3 та 4 квартали 2007 року позивачем визнано в повному обсязі через допущені помилки у відповідних звітних періодах при формуванні показника валових доходів, а тому податкове повідомлення-рішення №0003151700/0 від 31.03.2009 р. в частині визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі грн. 75,75 грн. (27,90 грн. + 47,85 грн.) (а.с.15), таким, що не підлягає скасуванню.
Податкове повідомлення-рішення №0003161700/0 від 31.03.2009 р. з податку на додану вартість.
Як встановлено в судовому засіданні основне податкове зобов'язання, визначене даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 1 217,00 грн., нараховане відповідачем у зв'язку із завищенням, на його думку, податкового кредиту з податку на додану вартість в січні 2007 року - 60,00 грн., липні 2007 р. - 260,00 грн. та квітні 2007 р. - 897,00 грн.
Позивачем висновок Світловодської ОДПІ щодо завищення податкового кредиту заперечується лише за квітень 2007 року в сумі 803,00 грн., що і є предметом спору, в іншій частині позивач податкове повідомлення-рішення не оскаржує.
Позовні вимоги обґрунтовує допущеною помилкою, яка була виправлена самостійно до початку перевірки шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Позивач самостійно обчислив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. (а.с.79-80).
Відповідно до п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Як встановлено перевіркою та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. було завищено податковий кредит на суму 1 217,00 грн.. Однак щодо суми податкового кредиту відображеного в декларації з ПДВ за квітень 2007 р. (а.с.79-80) позивачем самостійно виявлена помилка щодо ПДВ в розмірі 803,00 грн., яка була відкоригована в подальшому у декларації за січень 2009 р.(а.с.129-130), тобто до початку перевірки.
Відповідно до п.20 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30 травня 1997 року №165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
В судовому засіданні представники Світловодської ОДПІ зауважували, що відповідачем не прийняте коригування податкового кредиту за квітень 2007 року, оскільки у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної позивачем ОСОБА_1, допущено помилку стосовно найменування контрагента, що видав податкову накладну №25/П від 06.04.2007 р. (а.с.152). Копії такого розрахунку до матеріалів справи відповідачем не надано.
Про те, що коригування неприймається позивач відповідачем не повідомлявся.
Суд вважає неврахування при проведенні перевірки відповідачем виправленої помилки не обґрунтованим, оскільки позивачем сума податкового кредиту зменшена, а допущена помилка не впливає на загальний показник податкового кредиту, а тому позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003161700/0 від 31.03.2009 р. в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 803,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 401,50 грн. (803,00 х 50%) підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0003151700/0 від 31.03.2009 р., яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 405,45 грн. в частині 525,00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0003161700/0 від 31.03.2009 р., яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1217,00 грн. - основного зобов'язання та 608,50 - штрафних (фінансових) санкцій в частині 803,00 грн. - основного зобов'язання та 401,50 - штрафних (фінансових) санкцій.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (27500, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Дата виготовлення постанови у повному обсязі - 30 жовтня 2009 року.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан