18 липня 2012 р.Справа № 2-а-3344/11/1512
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Сватаненко В.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року та на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2011 року про виправлення описки у постанові суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни" безпідставною та зобов'язання його вчинити певні дії, -
У червні 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.
Ухвалою від 03 грудня 2010 року адміністративний позов про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.06.2010 року залишено без розгляду.
Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги дитині війни за період з 07.12.2010 року по 06.06.2011 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 07.12.2010 року по 06.06.2011 року з урахуванням виплачених сум за даний період.
04.08.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про виправлення помилки у постанові суду, посилаючись на те, що у постанові суду міститься описка, а саме: не вірно вказана назва відповідача «Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси»замість вірного «Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області».
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2011 року внесено виправлення до постанови Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року вказавши вірно назву відповідача «Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області».
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник пенсійного органу звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, відмовити позивачу у виправленні описки у постанові суду, у зв'язку з тим, що Головне управління не приймало участі у розгляді справи по суті, не було залучено судом ні як співвідповідач, ні як третя сторона по справі, а також у зв'язку з тим, що Головне управління не є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси.
Також пенсійний орган звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій просив його скасувати, оскільки вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 та 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Щодо виправлення описки у постанові суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України -суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з заявою щодо підвищення пенсії, як дитині війни саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримав відповідь також від Головного управління. Отже, доводи представника пенсійного органу, що судом першої інстанції неправомірно було зроблено виправлення помилки та вказано «Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області»замість помилкового «Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси»не відповідають дійсності.
У зв'язку з чим вищезазначена ухвала про виправлення описки має бути залишено в силі.
Згідно із ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; п. 1 ст. 1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч. 10 ст. 183-2 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року та ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян