"06" липня 2017 р. Справа № 922/312/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В. , суддя Шевель О. В.;
при секретарі Марченко В.О.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №27 від 27.01.2017),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №007 Др -20-1216 від 29.12.2016),
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція інфраструктури території” (вх.№1263Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2017 у справі №922/312/17
за позовом Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури території”,
до Публічного акціонерного товариства “Харківгаз”,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”,
про зобов'язання відновити постачання, -
20.01.2017 Харківське обласне комунальне підприємство “Дирекція розвитку інфраструктури території” звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Публічного акціонерного товариства “Харківгаз”, в якому просило суд зобов'язати відповідача відновити постачання природного газу на котельню у “Кирилівка-1” у с.Кирилівка Куп'янського району Харківської області, що експлуатується підприємством позивача. В обґрунтування позову посилається на норми ст.4, частину 2 ст.19 Кодексу цивільного захисту України, статті 1, 3, 8, 13, 16, 21, 50, 129 Конституції України, частини 2 ст.10, ст. 50 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, частини 6 ст.13 Цивільного кодексу України, пункту 10 ст.1 Закону України “Про ринок природного газу”, ст.28 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2017 у справі №922/312/17 (суддя Бринцев О.В.) у позові відмовлено повністю.
Харківське обласне комунальне підприємство “Дирекція інфраструктури території” з рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2017 року у справі №922/312/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції не дослідив належним чином підстави для здійснення ПАТ «Харківгаз» припинення газопостачання на котельні позивача. Також, апелянт зазначає, що у порушення пункту 6 Порядку по об'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, відповідач не направляв повідомлення позивачу за три доби до запланованого припинення газопостачання з пропозицією самостійного відключення у визначений термін. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки актам наданих послуг з розподілу природного газу за грудень 2016, січень 2017. Крім того, апелянт зазначив, що Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" має особливий статус як підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги з теплопостачання населенню Харківської області, при цьому відключення об'єктів системи централізованого теплопостачання від газопостачання може призвести до руйнування самої системи, порушення чи зупинки безперервного процесу подачі тепла, порушення єдиного безперервного технологічного процесу виробництва транспортування теплової енергії та розподілу її споживачам тощо.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 18.05.2017 о 14:30 год.
17.05.2017 від ПАТ “Харківгаз” надійшов відзив (вх.№5104) на апеляційну скаргу.
18.05.2017 від апелянта надійшли письмові доповнення (вх.№5177) до апеляційної скарги.
У судовому засіданні 18.05.2017 оголошено перерву до 08.06.2017 до 15:00 год.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи №922/312/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А, судді Білоусової Я.О., судді Крестьянінова О.О.
Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.
08.06.2017 апелянтом надано до матеріалів справи документи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 розгляд справи відкладено на 06.07.2017 о 15:30 год.
05.07.2017 від апелянта до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№7064) в обґрунтування правової позиції позивача.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи №922/312/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А, судді Тарасової І.В., судді Шевель О.В.
Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.
Представник апелянта у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечувала, свою позицію обґрунтовувала тим, що заборгованість ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” перед ПАТ “Харківгаз” становить близько 100 млн грн (послуги з розподілу природного газу та неврегульований небаланс газу ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” природного газу у грудні 2016 та січні 2017, що приводить до збитковості ПАТ «Харківгаз». Крім того, відповідач зазначає, що позивач проводить відбір природного газу без номінації на газ по категорії ТКЕ, доведеної його постачальником, що має ознаки несанкціонованого відбору природного газу позивачем.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017, копію якої отримала 15.06.2017, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, в межах вимог, передбачених ст.101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором газорозподільних мереж (далі - ГРМ), та присвоєння споживачу оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі по тексту - КГС), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи (далі по тексту - ГРС).
Підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений оператором газотранспортної системи (далі по тексту - ГТС) (включений до підтвердженої номінації) і доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Позивач - Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи є комунальним підприємством, якому надано ліцензію №041759 від 10.08.2012 на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094203А1К1SТ016 від 01.01.2016, а саме: підприємство відповідача здійснює розподіл природного газу для задоволення потреб споживачів позивача за Типовим договором розподілу природного газу (а.с.26).
Відповідно до пункту 1.1 Типового договору розподілу природного газу, цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
У пункті 2.1 договору визначено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період). Цим положенням покладається на ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього положення. Виробник теплової енергії до 01.04.2017 має право придбати природний газ у НАК “Нафтогаз України” для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30.09.2015 поширювалася дія статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”, виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання (пункт 15 положення).
Як зазначає позивач, ним відкрито банківський рахунок із спеціальним режимом використання в ПАТ “Ощадбанк”. Постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 17 положення). При цьому, вказаний нормативно-правовий акт не ставить обов'язку ПАТ “НАК “Нафтогаз України” постачати природний газ виробникові теплової енергії у залежність від категорій постачання ТКЕ-бюджет, ТКЕ-промисловість, ТКЕ - населення тощо. Покладений положенням обов'язок НАК “Нафтогаз України” постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії не містить поділу залежно від того, для забезпечення потреб яких споживачів виробляється теплова енергія.
Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 29.04.2016 затверджено Примірний договір про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.
На виконання зазначеної урядової постанови між підприємством ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури» та ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” укладено договори поставки природного газу від 21.09.2016 №2444/1617-ТЕ-32 та від 31.10.2016 р. № 2577/1617-БО-32. (далі -договори).
Відповідно до умов вказаних договорів постачальником природного газу ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” є ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 7.4. договору ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” зобов'язалася поставити газ підприємству ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території» у кількості та на умовах, визначених договором. Зокрема, умовами договорів визначено планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2016 по квітень 2017 року включно.
Пункти 2.3., 2.4. договору передбачають, що без попереднього письмового узгодження сторін допускається відхилення місячного обсягу постачання природного газу не більше ніж +/- 5% узгоджених планових обсягів.
Відповідно до пункту 3.2. договору споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. цього договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.
Після завершення місяця поставки - підприємство ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території» зобов'язане до 7 числа наступного місяця направити до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (пункт 3.5. договору):
- завірену копію акту розподілу природного газу за розрахунковий місяць, складений між підприємством ТКЕ та газорозподільним підприємством,
- підписані підприємством ТКЕ 2 примірники акта приймання-передачі природного газу.
Відповідно до пп. 3 п. 3.7., п. 3.8., п. 6.5., пп. 8 п. 7.2., пп. 5 п. 7.3. договору після завершення місяця поставки - постачальник зобов'язаний до 10 числа наступного місяця повернути споживачеві підписаний зі свого боку акт приймання-передачі або повідомити про причини не підписання акту.
У разі виникнення за об'єктами споживача негативного небалансу - цей небаланс врегульовується перед оператором ГТС постачальником, тобто НАК. У свою чергу споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику витрати, пов'язані із врегулюванням небалансу.
Усі передбачені договором умови ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури” виконало, у зв'язку з чим відсутні підстави обсяги спожитого газу ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури” у грудні 2016 та січні 2017 кваліфікувати як обсяги небалансів операторів ГРМ, зазначені обсяги повинні бути віднесені на рахунок постачальника ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
У разі, коли протягом дії договору у споживача в окремих точках комерційного обліку з'являється інший постачальник/постачальники природного газу, споживач зобов'язаний не менше ніж за 15 днів повідомити про це постачальника і подати додаткову угоду щодо зміни планованого обсягу за цим договором за місяцями та точками комерційного обліку природного газу (п. 2.5. договорів). ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” не змінювало постачальника природного газу, будь-яких повідомлень, додаткових угод щодо зміни постачальника до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не направляла.
Враховуючи наведене, ХОКП “Дирекція розвитку інфраструктури території” природного газу на розрахунковий період, тобто на газовий місяць має право отримувати природний газ виключно від одного постачальника - ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, а розірвати договір - тільки за умови виконання своїх обов'язків за цим договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач спожив у грудні 2016 - 4959,644 тис. куб.м, у січні 2017 - 4807,631 тис.куб.м. Позивачем були направлені постачальнику для підписання акти приймання-передачі природного газу за вказаними договорами за грудень 2016 та січень 2017. З банківського рахунку позивача із спеціальним режимом використання постійно проводяться грошові розрахунки за спожитий природний газ з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 6 Закону України “Про теплопостачання” передбачає принципи державної політики у сфері теплопостачання, а саме: державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання.
Відповідно до розпорядження КМУ від 05.10.2016 №742-р. “Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року” для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 “Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії” (Офіційний вісник України, 2016, № 46, ст.1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
Згідно з Правилами постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, споживач природного газу на розрахунковий період, тобто на газовий місяць, має право отримувати природний газ виключно від одного постачальника.
Відповідно до Правил постачання природного газу споживач має право обрати нового постачальника лише у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником, за умови відсутності простроченої заборгованості перед ним.
Крім того, об'єкти споживання газу позивачем, на яких здійснюється виробництво тепла, є об'єктами підвищеної небезпеки.
Припинення газопостачання в опалювальний період на такі об'єкти може призвести до виникнення надзвичайної ситуації на території здійснення позивачем господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 24 частини 1 ст.1 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності. Небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків (підпункт 25 частини 1 ст.1 Кодексу цивільного захисту України). Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру (підпункт 29 частини 1 ст.1 Кодексу цивільного захисту України). Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про теплопостачання” державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 №886 затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання. Відповідно до пункту 2 Методики метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Із змісту Методики (пункти 3, 4) убачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров'я і дошкільних навчальних закладів +20°C; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18°C; температура гарячої води у споживачів становила не нижче +40°C.
Враховуючи умови договорів, укладених між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та позивачем, норми наведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, колегія суддів зазначає, що обсяги споживання природного газу позивачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу. Будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною організацією. Норми законодавства не передбачають необхідності постачальнику подавати номінації на природний газ для споживача - виробника теплової енергії у розрізі різних категорій, як то ТКЕ-промисловість, ТКЕ-бюджет, ТКЕ-населення.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для виділення позивачеві номінації на споживання газу колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з такого.
Згідно з положеннями пункту 5 глав 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2493, номінацією є заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Пунктом 2 глави 1 розділу ХІ вказаного Кодексу встановлено, що номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів. Згідно з положеннями пункту 2 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРМ за підсумками розрахункового періоду (місяця) оператор ГРМ формує за кожним споживачем дані про його (їх) фактичне споживання природного газу (алокацію) та у порядку, визначеному Кодексом ГТС, передає їх до оператора ГТС. Визначені оператором ГРМ об'єми (обсяги) споживання природного газу по об'єктах споживача є обов'язковими у відносинах між постачальником та оператором ГТС при наданні послуг з балансування та співставленні підтвердженого обсягу природного газу по об'єктах споживачів (затвердженої номінації) та його фактичного споживання (алокації).
Отже, вказаний підзаконний акт передбачає подання номінацій/алокацій природного газу виключно у розрізі замовників послуг транспортування природного газу та споживачів природного газу, без поділу таких номінацій/алокацій на підвиди постачання/споживання газу.
Відтак, твердження відповідача про те, що позивач здійснює несанкціонований відбір природного газу, оскільки йому не була заведена у грудні 2016, січні 2017 номінація по категорії ТКЕ-промисловість, не узгоджується з нормами законодавства та умовами укладених позивачем договорів.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, 31.03.2016 між ПАТ «Укртрансгаз» та Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №9923, який пролонгований на 2017 рік.
Згідно з пунктом 1.1. даного договору газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Пунктом 2.1. договору визначено річний плановий обсяг транспортування природного газу по місяцям.
Виходячи з умов договору від 31.03.2016, обсяги транспортування газу є узгодженими та підтвердженими між замовником транспортування - Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" та оператором газотранспортної системи - ПАТ «Укртансгаз».
Як убачається з актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, відображені фактичні обсяги про транспортованого природного газу для потреб Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", які узгоджуються з фактичними обсягами газу, що були розподілені оператором ГРМ та прийняті позивачем у жовтні 2016 - січні 2017, що свідчить про те, що в опалювальному сезоні за спірні грудень 2016 та січень 2017 для позивача не було будь-яких обмежень щодо обсягу споживання природного газу як від оператора ГРС - ПАТ «Укртрансгаз», від оператора ГРМ «ПАТ «Харківгаз», постачальника природного газу - НАК «Нафтогаз Україна» тощо.
Отже, згідно з умовами даного договору з 01.04.2016 замовником послуг з транспортування газу є не постачальник природного газу НАК «Нафтогаз України», на якого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу виробником теплової енергії, а Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території".
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача на наявність заборгованості за природний газ та обов'язковість підтвердження обсягів природного газу як на підставу для відключення котельні «Кирилівка-1» за адресою: с.Курилівка Куп'янського району Харківської області, що експлуатується підприємством позивача, є безпідставним та необгрунтованим.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
За таких підстав колегія суддів вважає, що господарським судом помилково не узято до уваги зазначені обставини справи та норми чинного законодавства.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, пунктом 2 ст. 103, пунктами 2, 3 частини 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція інфраструктури території” задовольнити.
Рішення господарського Харківської області від 28.03.2017 у справі №922/312/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська, 1; код ЄДРПОУ:03359500) відновити постачання природного газу на котельню у «Курилівка - 1» за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с.Курилівка, яка експлуатується Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" (адреса: 61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 5 поверх; код ЄДРПОУ: 03361721).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; код ЄДРПОУ: 03359500) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (адреса: 61022, м.Харків, м-н.Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 5 поверх; код ЄДРПОУ: 03361721) 1600,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1760,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 10.07.2017 року.
Головуючий суддя О.А.Пуль
Суддя І.В.Тарасова
Суддя О.В.Шевель