30 червня 2017 рокусправа № П/811/35/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. у справі № П/811/35/17
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
"04" січня 2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 року №175698-13.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано те, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2016 року не складає 750 мінімальних заробітних плат, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. у справі № П/811/35/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що з огляду на вартість автомобіля, авто позивача не є об'єктом оподаткування.
Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. у справі № П/811/35/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до п.267.2.1 ст.267 ПК України автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком, у зв'язку з чим контролюючим органом обґрунтовано визначено суму грошового зобов'язання за 2016 рік.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач є власником автомобіля марки Volkswagen Toureg, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 2967куб. см.
30.06.2016 року відповідачем прийнято рішення №175698-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є власником транспортного засобу, який не є об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому, визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 року у розмірі 25000,00 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності 01.01.2016, та яким внесено зміни, серед іншого, до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.
Пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону №909) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно із пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.
Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 х 1378,00) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.
Згідно п. 2 зазначеної методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Згідно наданого позивачем розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, здійсненого на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, вартість автомобіля ОСОБА_1 складає 882720,14 грн., що менше визначеного законодавцем розміру середньоринкової вартості легкових автомобілів, що є об'єктами оподаткування транспортним податком, вартість яких має перевищувати 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 1033500 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування у розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Вказані висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що вартість транспортного засобу позивача становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Крім цього, з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 97,67 грн., оскільки сплата цієї частини судового збору відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. у справі № П/811/35/17 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 р. у справі № П/811/35/17 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн. 67 коп.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко