06 липня 2017 рокусправа № 808/2335/16
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі № 808/2335/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У вересні 2016 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0001472201.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що актом перевірки не встановлено, що наявний в реалізації товар не відповідає записам в Книзі обліку доходів та витрат. Апелянт вказував, що він веде Книгу обліку в порядку визначеному діючим законодавством. Апелянт вказував, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що перевірка яка була проведена податковою інспекцією проводилась з вибірковим знанням фактичних залишків товару, сума застосованої штрафної санкції обрахована виходячи з фактичних залишків та нестачі. Апелянт вказував, що положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації, вказують лише на обов'язок вести такий облік. Видаткові накладні та Книга обліку доходів і витрат велись належним чином та були надані суду першої інстанції.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом дотримано процедурні вимоги Податкового кодексу України, які надають право контролюючому органу на проведення фактичної перевірки, порушення чинного законодавства встановлені контролюючим органом виключно в межах дослідженого обсягу товару, тобто сума застосованої штрафної санкції обрахована виходячи з фактичних надлишків та нестачі, встановлених контролюючим органом на підставі відомості. Суд першої інстанції вказував, що облік товарних запасів у діяльності суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця здійснюється шляхом ведення Книги обліку доходів і витрат та забезпечення зберігання підтверджуючих документів щодо походження товару, та під час розгляду справи позивачем не заперечувався той факт, що ним до перевірки не надавались документи на підтвердження походження товару, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Позивач наданим правом на подання до контролюючого органу підтверджуючих документів, у строк, встановлений Податковим кодексом України, не скористався, позивач ухилився від обов'язку надання підтверджуючих документів під час проведення фактичної перевірки, а тому вони об'єктивно не могли бути взяті відповідачем до уваги при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Встановлено, що 23.07.2015 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка кафе «Малібу» ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. За результатами фактичної перевірки 03.08.2015 року складено акт № 0079/08/01/22/НОМЕР_2. Відповідно до висновків акту встановлено надлишок товару на суму 2717,70 грн. та нестачу на суму 26113,20 грн. Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме, встановлено не ведення обліку товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, на загальну суму 28830,90 грн., в тому числі надлишки: - 2717,70 грн., нестача - 26113,20 грн., товар в кафе не облікований у встановленому порядку, є таким, що знаходиться на реалізації на поточний час.
Відповідно до матеріалів справи, адміністратор кафе «Малібу» відмовилась від надання пояснень під час проведення фактичної перевірки.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 запрошувався до ГУ ДФС у Запорізькій області для отримання матеріалів перевірки та надання своїх пояснень з приводу виявлених порушень, що підтверджується копією запрошення від 23.07.2015 року № 000065 з відміткою про отримання ФОП ОСОБА_1
ГУ ДФС у Запорізькій області складено акт № 0025/08/01/22/НОМЕР_2 від 31.07.2015 року про відмову від підписання матеріалів перевірки та акт № 0026/08/01/22/НОМЕР_2 від 31.07.2015 року про відмову від отримання матеріалів перевірки.
На підставі акту фактичної перевірки № 0079/08/01/22/НОМЕР_2 від 03.08.2015 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення № 0001472201 від 14.08.2015 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57661,80 грн.
В матеріалах справи наявна Книга № 2-69 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, розпочата 09.01.2014 року, разом як і наявні копії накладних на товар. ФОП ОСОБА_1 погоджується, що під час проведення фактичної перевірки ним та його найманими працівниками не було надано перевіряючим необхідні документи, під твердючі облік виявленого товару.
Відповідно до п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Документи, підтверджуючі облік товарів у кафе «Малібу», не були надані спеціалістам ГУ ДФС у Запорізькій області під час проведення перевірки, зокрема під час фактичної перевірки була відсутня Книга обліку доходів і витрат ФОП. Ненадання документів первинного обліку під час перевірки або ненадання документів у відведений час після закінчення перевірки є порушення ст. 44 ПК України.
Згідно з п. 81.1, п. 81.3 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ведення Книги обліку доходів і витрат фізичних осіб - підприємців є обов'язком ФОП. Саме Книгою обліку доходів і витрат, первинними бухгалтерськими документами можливо підтвердити ведення обліку товарних запасів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно ч. 1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Колегія суддів бере до уваги, що позивач погоджується, відносно того, що під час проведення фактичної перевірки ним не було надано документи підтверджуючі облік товарів, що реалізуються, не скористався своїм правом на надання таких документів до винесення податкового повідомлення-рішення чи під час надання пояснень щодо виявлених порушень під час перевірки.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0001472201, яким визначено штрафні санкції за порушення п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі № 808/2335/16 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст.ст. 211-212 КАС України.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий