про залишення позовної заяви без розгляду
м. Черкаси
07 липня 2017 року Справа № 823/667/17
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника позивача - ОСОБА_2 (за договором),
представника відповідача - 1 - Желізняк Ю.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси питання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, висновків службової перевірки, поновлення на роботі і зобов'язання вчинити певні дії.
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки УМВС України в Черкаській області відносно ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1012 від 28.05.2015 про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Золотоніського MB УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1;
- поновити на посаду ОСОБА_1 в органи внутрішніх справ;
- зобов'язати ГУ НП в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку із не поверненням трудової книжки.
ОСОБА_1, подаючи позовну заяву, пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 99 КАС України, та відповідно просив визнати причини пропуску для звернення з адміністративним позовом поважними.
В залі суду позивач а також його представник наполягали на тому, що причини пропуску строку для звернення до суду є поважними, оскільки звільнення з ОВС відбулося в наслідок розслідування кримінального провадження № 12015250040002175, однак про закриття останнього позивачу стало відомо лише в січні 2017 року з відповіді Черкаської місцевої прокуратури від 17.01.2017.
В судовому засіданні позивач також зазначив, що наказ № 1012 від 28.05.2015 про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Золотоніського MB УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 у відділі кадрів Золотоніського MB, він отримав11.06.2015 хоча перебував на лікарняному. Окрім того, позивач надав пояснення, що наказ про звільнення № 161/о/с від 12.06.2015 ОСОБА_1 отримав в день його винесення.
Представник Головного управління Національної поліції в Черкаській області просив адміністративний позов залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представник УМВС України в Черкаській області в судове засідання не з'явився причини неявки суду не повідомив. Однак, до суду надав пояснення де зазначено, що перебіг строку звернення до суду починається з дня ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 1012 - 12.06.2015 року, а адміністративний позов поданий - 14.06.2017 року - тобто поза межами строку звернення до суду встановленого КАС України.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, який регламентує часові межі захисту прав і інтересів у сфері публічно-правових відносин. Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 КАС України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зокрема, відповідно до п. 1 статті 20 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Як свідчать матеріали адміністративного позову, 28.05.2015 наказом УМВС України в Черкаській області № 1012 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Золотоніського MB УМВС, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1» за грубе порушення вимог Закону України «Про міліцію» та Дисциплінарного статуту ОВС, Присяги працівника ОВС України, а також Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, що виразилось у непрофесійних діях, а саме у не забезпечення законності та статутного порядку, негідної поведінки в позаслужбовий час, на слідчого СВ Золотоніського MB УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
11.06.2015 ОСОБА_1 ознайомлено з наказом № 1012 та видано витяг з наказу під підпис, що підтверджує особистий запис позивача.
Таким чином, про винесення наказу № 1012 від 28.05.2015, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та в наслідок якого звільнено з ОВС, позивач дізнався з 11.06.2015, а позовну заяву подано до Черкаського окружного адміністративного суду лише 27 квітня 2017 року, тобто поза межами передбаченого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 1 статті 20 Дисциплінарного статуту ОВС строку звернення до суду, який закінчився - 12.09.2015.
Вирішуючи клопотання по суті суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до частини 4 статті 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (надалі по тексту - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В рішенні у справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Статтею 100 КАС України передбачені наслідки пропущених строків звернення до адміністративного суду, а саме, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Суд зазначає, що правовий припис в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, суд бере до уваги те, що ні позивачем, а ні його представником у судовому засіданні не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними обставинами, і які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного ст. 99 КАС України.
Зокрема, суд вважає, що позивач помилково вираховує початок перебігу строку звернення до суду з моменту закінчення розслідування кримінального провадження № 12015250040002175, з яким він ознайомився у січні 2017 року, оскільки підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та в подальшому його звільнення слугували саме за не забезпечення законності та статутного порядку, негідної поведінки в позаслужбовий час.
Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не надано жодного належного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З огляду на зазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група», підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 165 КАС України суд
У поновленні строку звернення до суду ОСОБА_1, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, висновків службової перевірки, поновлення на роботі і зобов'язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст ухвали виготовлено 10.07.2017