05 липня 2017 р. Справа № 818/712/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
представника позивача - Сафронова М.А.,
представників відповідача - Солов'я П.О., Есманова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 15.03.2017 року № 20-1808-14-12/922.
Свої вимоги мотивує тим, що за результатами ревізії 15.02.2017 року було складено акт № 08-08/02, у відповідності до якого Держаудитслужба прийшла до висновку, що протягом періоду, що підлягав ревізії, ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" в результаті завищення розміру теплових витрат в магістральних та розподільчих мережах необгрунтовано включено до розрахунку різниці в тарифах 523794,43 грн. (в тому числі 349192,89 грн. - за листопад 2014 року та 174601,54 грн. за січень 2015 року), і яка оплачена з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності до договору про організацію взаєморозрахунків від 16.12.2015 № 453/375-в, що укладений між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Сумській області, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, Департаментом інфраструктури Сумської міської, ПАТ «Сумське НВО», Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним Товариством «Укргазвидобування». 20.03.2017 року на адресу ПАТ «Сумське НВО» надійшла вимога Держаудитслужби № 20- 18-08-14-12 від 15.03.2017 року, в якій відповідач вимагає усунути виявлені в ході ревізії порушення у встановленому законодавством порядку. ПАТ «Сумське НВО» вважає дану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висновки ревізії, що викладені в акту ревізії, є необгрунтованими та протиправними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, мотивуючи тим, що ревізією були виявлені порушення позивачем норм чинного законодавства, які призвели до завдання матеріальної шкоди державному бюджету. Зауважував, що вимога про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Зважаючи на те, що збитки чи інші суми, які підлягають стягненню, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Звертав увагу на те, що відповідна правова позиція стосовно вирішення спорів цієї категорії неодноразово висловлювалася Верховним Судом України (а.с. 53-55, 114-116).
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 05.12.2016 року по 15.02.2017 року, відповідно до пункту п. 2.14 Плану Державної аудиторської служби України на IV квартал 2016 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 02.12.2016 № 68, від 09.12.2016 № 83, проведено ревізію використання коштів субвенції, наданої у 2015 році з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в Публічному акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт ревізії від 15.02.2017 року № 08-08/02 (а.с. 9-22).
Не погодившись з висновками акту ревізії, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» надало Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області заперечення (а.с. 23-24). 21.03.2017 року на адресу ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» надійшов висновок на заперечення до акту ревізії, що затверджений 10.03.2017 року заступником начальника управління ОСОБА_4, в якому зазначено, що дане заперечення не приймається (а.с. 25-33).
На підставі висновків вказаного акту ревізії відповідачем складено та надіслано позивачу вимогу від 15.03.2017 року № 20-18-08-14-12/922 "Про усунення виявлених порушень" (а.с. 34-35).
У вимозі зазначено, що ревізією встановлено, що всупереч ст. 4 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-ІV та п. 3.1.8 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94), затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14.12.1993, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» в 2015 році до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах, що фактично надані населенню включено втрати теплової енергії в теплових мережах в завищеному розмірі на суму 523,79 тис. грн., що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, та завдання матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на відповідну суму.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХП, підпункту 14 пункту 6 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 №2, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними, територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області вимагає усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку (а.с. 35).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" .
Частиною першою статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (надалі по тексту Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За змістом пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В силу приписів п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства /пп. 16/; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях /пп. 22/; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку /пп. 23/.
Згідно із пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Зазначені норми Положень узгоджуються з приписами статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", якою регламентовано права органу державного фінансового контролю.
Зокрема, пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача (частина 1 статті 6 КАС України).
У справі, що розглядається, предметом спору є вимога, пред'явлена відповідачем позивачу, в якій мова йде про завдання матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 523,79 тис. грн. зайво отриманих коштів субвенції.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права були неодноразово викладені у постановах Верховного Суду України ( постанови від 25 листопада 2014 року (справа N 21-442а14), від 18 листопада 2014 року № (справа № 21-461а14), від 09 червня 2015 року (справа № 21-54а15), від 23 червня 2015 року (справа № 21-358а15), від 02 грудня 2015 року (справа № 826/80/13-а), від 17 листопада 2015 року (справа № 804/12906/13-а) та ін.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України також встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Мотивів для відступлення від вказаної правової позиції Верховного Суду України при розгляді цієї справи судом не встановлено та сторонами не зазначено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.03.2017 року № 20-1808-14-12/922, яка вказує та виявлені збитки та їх відшкодування.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.03.2017 року № 20-1808-14-12/922 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 10.07.2017 року.
Суддя В.О. Павлічек