22 травня 2017 року № 810/4072/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.12.2016 (том 1, а.с. 73-78), просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023611701;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023601701.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 30.05.2016 по 17.06.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Полар Сіфуд Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015, за результатами якої складений акт перевірки від 29.06.2016 №79/10-36-14-01-13/38393029. На підставі акта перевірки Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0023611701 та №0023601701.
Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки, не погоджується. Вважає, що акт перевірки складений поверхово, шаблонно та містить чисельні неточності, а тому, на його думку, податкові повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0023611701 та №0023601701 є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Щодо викладених в акті перевірки порушень представник позивача пояснює, що контрагенти позивача суб'єкти підприємницької діяльності самостійно нараховують та сплачують всі передбачені законодавством податки. Наголошує, що під час перевірки товариством були надані документи, які свідчать про те, що ТОВ «Полар Сіфуд Україна» співпрацювало безпосередньо з суб'єктами підприємницької діяльності, а не з фізичними особами, послуги товариство отримувало відповідно до дозволених КВЕД СПД.
Щодо оплати податку з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 57 927,20 грн. з коштів, перерахованих ПАТ «МТС Україна» за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу), позивач звертає увагу, що в підтвердження використання роумінгу саме в якості витрат, пов'язаних з господарською діяльністю наявні листи-запрошення директору та комерційному директору ТОВ «Полар Сіфуд Україна» від материнської компанії Polar Seafood Denmark A/S. Вважає, що дані документи є підставою для використання мобільного зв'язку (у т.ч. роумінгу) директорами підприємства, адже під час відрядження фізично тримати зв'язок з українською компанією директору просто необхідно. Нарахований роумінг за період відрядження директора, позивач вважає послугами, що прямо пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.
У судовому засіданні 18.05.2017 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Протокольною ухвалою суду від 18.05.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/4072/16 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (ідентифікаційний код 38393029) зареєстроване 19.12.2012 як юридична особа за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2017 (том, 1 а.с. 95-100).
У період з 30.05.2016 по 17.06.2016 Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі пункту 77.1 статті 77, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.04.2016 №283 було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. Результати перевірки оформлені актом від 29.06.2016 №79/10-36-14-01-13/38393029 (далі - акт від 29.06.2016 №79/10-36-14-01-13/38393029) (том 1, а.с. 19-63).
В акті перевірки зазначені порушення щодо неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб:
- з виплачених грошових коштів СГД-ФО ОСОБА_2 (НОМЕР_1) 30.04.2013 за послуги з виготовлення меблів для кухні в сумі 12 000,00 грн., СГД-ФО ОСОБА_3 (НОМЕР_2) за юридичні, консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100,00 грн.;
- з додаткового блага, а саме: з коштів, перерахованих СГД-ФО ОСОБА_4 (НОМЕР_3) за харчування (чек №31967 від 30.10.2013) в сумі 2 083,37 грн., ТОВ «Бахус АГМ» за алкогольні напої в сумі 1 218,45 грн., за ресторан в сумі 1 296,20 грн., згідно наданих авансових звітів №34 від 30.10.2013 та №7 від 17.06.2013.
- з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 57927,20 грн., з відповідального за фінансово господарську діяльність директора ОСОБА_5 (НОМЕР_4) з коштів, перерахованих ПрАТ "МТС Україна" за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу).
З акта вбачається, що перевіркою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом військового збору за період з 31.08.2014 по 15.12.2015 з перерахованих грошових коштів СГД-ФО ОСОБА_6 (НОМЕР_2) за юридичні, консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100,00 грн.; та з доходу, отриманого як додаткове благо, з відповідального за фінансово господарську діяльність директора ОСОБА_5 (НОМЕР_4) з коштів перерахованих ПрАТ "МТС Україна" за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу).
Висновки акта містять, зокрема, порушення ТОВ «Полар Сіфуд Україна»:
- пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2013-2015 роки в розмірі 16 945,00 грн.;
- пп. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) - надання форми 1ДФ за 2013 рік до ДПІ з недостовірними відомостями суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а саме не відображено грошові кошти, виплачені СГД-ФО за придбаний товар (роботи, послуги);
- ч. 1 п.1 ст. 7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013, 2015 роки в розмірі 17 202,00 грн.
- пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділ 10 Розділу ХХ, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми військового збору в розмірі 1 161,0 грн.
На підставі акту перевірки Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «Д» від 13.07.2016 №0023601701, яким позивачу за встановлене порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 29 208, 00 грн., з яких сума податкового зобов'язання складає 16 945,00 грн., сума штрафних санкцій - 12 263,00 грн., сума пені - 0 грн. (том 6, а.с. 7);
- форми «Д» від 13.07.2016 №0023611701, яким позивачу за встановлене порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 гл. 4 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 1 977, 00 грн., з яких сума податкового зобов'язання складає 1 161,00 грн., сума штрафних санкцій - 816,00 грн., сума пені - 0 грн. (том 6, а.с. 5).
Не погоджуючись з прийнятими Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 13.07.2016 №0023601701 та №0023611701 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України податковий агент є платником податку на доходи фізичних осіб.
За приписами п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2. п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Згідно пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
У відповідності з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Судом встановлено, що висновки податкового органу щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2013-2015 роки ґрунтуються на дослідженні фінансово-господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та доходів, отриманих як додаткове благо: з коштів, перерахованих ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Бахус АГМ» за харчування, за алкогольні напої, за ресторан та з коштів ПрАт «МТМ Україна» за послуги мобільного зв'язку, а в частині неутримання та неперерахування до бюджету військового збору на дослідженні господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 та доходів, отриманих як додаткове благо з коштів ПрАт «МТМ Україна» за послуги мобільного зв'язку, у зв'язку з чим суд встановив наступне.
1. Щодо неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з виплачених грошових коштів ФОП ОСОБА_2 за послуги з виготовлення меблів для кухні в сумі 12 000,00 грн., судом встановлено наступне.
Як зазначено в акті перевірки, згідно даних АС «Податковий блок» підприємець ФОП ОСОБА_2 у вказаний період перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, ставка єдиного податку 20% (2 група).
Відповідно до абз. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи, зокрема, до другої групи віднесені фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв, передбачених для другої групи.
Відповідно п. 177.9 ст. 177 ПК України оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим кодексом.
В результаті вищевказаного, податковим органом встановлено неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 800,00 грн. (12 000,00*15% ) з виплачених коштів ФОП ОСОБА_2, чим порушено пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (том 1, а.с. 51-52).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікацій номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець з 12.01.2007. Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами діяльності ФОП ОСОБА_2, зокрема, є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний, код КВЕД 31.01) (том 1, а.с.63-64).
ФОП ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 зі ставкою єдиного податку 20% (2 група) відповідно до свідоцтва платника єдиного податку від 31.05.2012 Серія НОМЕР_5 (том 1, а.с. 82).
Представник позивача зазначає, що ТОВ «Полар Сіфуд Україна» переїхало в нові приміщення по вул. Світлицього та вул. Лісозахисній в м. Києві. Штатний розклад має певну кількість робітників, для належного функціонування яким необхідне місце для приготування чаю, кави, зокрема, місця для обідньої перерви. В зв'язку з вищезазначеним товариством було прийнято рішення про організацію кухні на підприємстві. Пояснює, що письмового договору з ФОП ОСОБА_2 не укладалось.
На підтвердження виконання робіт позивач надав:
- рахунки-фактури від 12.04.2013 №Н-00000004 та від 30.04.2013 №Н-00000003 (том 1, а.с. 81, 140) та виписку з банку на підтвердження перерахування коштів у розмірі 12 000,00 грн. (том 2, а.с. 123).
- видаткова накладна від 30.04.2013 №Н-00000003 на загальну суму 12 000,00 грн. (том 1, а.с. 140).
На підтвердження проведення розрахунків із даним контрагентом позивач надав оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку « 631» за січень 2013 року - грудень 2015 року, по рахунку « 106» за червень 2013 року, за липень 2013 року - грудень 2015 року, січень 2016 року - лютий 2017 року, червень 2013 року - лютий 2017 року (том 1, а.с. 143-144, том 2, а.с. 126-129).
Cудом встановлено, що між ТОВ «Полар Сіфуд Україна» (орендарем) та ТДВ «ЕСМАШ» (орендодавцем) укладено договір від 19.12.2012 №459, яким позивач отримав в оренду нежитлове приміщення площею 8,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (том 2, а.с. 131-137).
Також, між ТОВ «Полар Сіфуд Україна» (орендарем) та ОСОБА_7 (орендодавцем) укладено договір від 03.01.2013 №21, яким позивач отримав в оренду приміщення №14, 15, 16, 17 загальною площею 81,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 163-169).
Судом встановлено, що наказом ТОВ «Полар Сіфуд Україна» від 28.06.2013 №6/2013-ОС у зв'язку з придбанням основних засобів для використання в діяльності підприємства наказано ввести в експлуатацію, зокрема, меблі для кухні - 1 шт. (том 2, а.с. 125). Відповідно до вищезазначеного наказу, 28.06.2013 від ФОП ОСОБА_2 був прийнятий в експлуатацію об'єкт - меблі для кухні, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.06.2013 (том 2, а.с. 124).
Суд зазначає, що згідно положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить, що сума коштів, яка виплачується підприємством, установою, організацією фізичній особі-підприємцю, не є базою для нарахування єдиного внеску за умови, що виконувані за цивільно-правовою угодою роботи (послуги) відповідають видам діяльності такої фізичної особи-підприємця, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріалами справи підтверджується, що послуги (роботи), які виконувались ФОП ОСОБА_2 за цивільно-правовою угодою з позивачем, відповідають видам діяльності фізичної особи-підприємця відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі).
Суд зазначає, що видаткова накладна та рахунки-фактури за послуги з виготовлення меблів для кухні в сумі 12 000,00 грн. оформлені належним чином. Окрім того, судом встановлено подальше використання меблів для кухні у діяльності ТОВ «Полар Сіфуд Україна», що дає підстави для висновку про фактичне виконання договору.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач не зобов'язаний утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 800,00 грн. з виплат, проведених на користь ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням угоди цивільно-правового характеру з виготовлення меблів.
2. Щодо неутримання та неперахування позивачем податку на доходи фізичних осіб та віськового збору з перерахованих грошових коштів ФОП ОСОБА_3 за юридичні, консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100,00 грн., судом встановлено наступне.
Як зазначено в акті перевірки, згідно даних АС «Податковий блок» підприємець ФОП ОСОБА_3 у вказаний період перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, ставка єдиного податку 20% (2 група).
Відповідно до абз. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи, зокрема, до другої групи віднесені фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв, передбачених для другої групи.
Відповідно п. 177.9 ст. 177 ПК України оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим кодексом.
В результаті вищевказаного, податковим органом встановлено неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 515,00 грн. (30 100,00*15%) з виплачених коштів ФОП ОСОБА_3, чим порушено пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (том 1, а.с. 51-52).
В акті перевірки також зазначено про порушення у зв'язку з неутриманням та неперахуванням податковим агентом (позивачем) військового збору за період з 31.08.2014 по 15.12.2015 з перерахованих грошових коштів СГД-ФО ОСОБА_3 за юридичні, консультативні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100, грн., в т.ч. 04.09.2015 суми 7 000,00 грн., 06.10.2015 суми 7 000,00 грн., 18.11.2015 суми 7 000,00 грн., 15.12.2015 суми 2 100,00 грн., 15.12.2015 суми 7 000,00 грн., що відображено в п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки.
В результаті порушено пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідно підприємством занижено військового збору у сумі 451,50 грн. (том 1, а.с. 55).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікацій номер НОМЕР_1) зареєстрований 29.11.2013 як фізична особа-підприємець. Основними видами діяльності ОСОБА_3 є надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у. (код КВЕД 77.39); надання ландшафтних послуг (код КВЕД 81.30); роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.71); роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний) (код КВЕД 47.91); діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10); консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22) (том 1, а.с.65-66).
ОСОБА_3 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2014 зі ставкою єдиного податку 20% (2 група) відповідно до свідоцтва платника єдиного податку від 26.12.2013 Серія НОМЕР_6 (том 2, а.с. 186).
01.09.2015 між ТОВ «Полар Сіфуд Україна» (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладений договір про надання абонентських юридичних послуг №А1, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити на належному рівні роботи, вказані в цьому Договорі, та передати Замовнику результати цих робіт, а замовник погоджується прийняти виконані роботи та виплатити виконавцеві винагороду за виконання робіт (том 1, а.с. 127-130).
На підтвердження надання послуг позивачу ФОП ОСОБА_3за договором від 01.09.2015 №А1 в матеріалах справи наявні акти приймання-здачі виконаних робіт:
- за вересень 2015 року від 30.09.2015 на загальну суму 7 000,00 грн. (консультації з правових питань - 1 500,00 грн., експертиза договорів - 1 500,00 грн., представлення інтересів товариства в органах державної влади - 2 000,00 грн., підготовка ділових документів - 2 000,00 грн.) (том 1, а.с. 130).
- за жовтень 2015 року від 31.10.2015 на загальну суму 7 000,00 грн. (консультації з правових питань - 2 000,00 грн., експертиза договорів - 1 500,00 грн., представлення інтересів товариства в органах державної влади та в недержавних структурах - 2 000,00 грн., складання процесуальних документів - 1 500,00 грн.) (том 1, а.с. 131);
- за листопад 2015 року від 30.11.2015 на загальну суму 9 100,00 грн. (консультації з правових питань - 2 000,00 грн., витрати на оформлення документів по зміні адреси товариства - 2 100,00 грн., експертиза договорів - 1 500,00 грн., представлення інтересів товариства в органах державної влади - 2 000,00 грн., складання процесуальних документів - 1 500,00 грн.) (том 1, а.с. 132).
- за грудень 2015 року від 31.12.2015 на загальну суму 7 000,00 грн. (консультації з правових питань - 2 000,00 грн., експертиза договорів - 1 500,00 грн., представлення інтересів товариства в органах державної влади та в недержавних структурах - 2 000,00 грн., складання процесуальних документів - 1 500,00 грн.) (том 1, а.с. 133).
Судом встановлено, що загальна сума наданих послуг відповідно з вищевказаними актами приймання-здачі виконаних робіт послуг за договором від 01.09.2015 №А1 за період з вересня по грудень 2015 року становить 30 100,00 грн.
Оплата наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями від 15.12.2015 №915 на загальну суму 7 000,00 грн., від 15.12.2015 №914 на загальну суму 2 100,00 грн., від 18.11.2015 на загальну суму 7 000,00 грн., від 06.10.2015 №800 на загальну суму 7 000,00 грн., від 04.09.2015 на загальну суму 7 000,00 грн. (том 1, а.с. 134-138).
На підтвердження проведення розрахунків із ФОП ОСОБА_3 по вищезазначеному договору позивач надав оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку « 631» за січень 2013 року - грудень 2015 року (том 1, а.с. 145-146).
Представник позивача зазначає, що зв'язку з тим, що в штатному розписі ТОВ «Полар Сіфуд Україна» відсутня посада юриста, товариством було укладено договір з фізичною особою-підприємцем, який надає юридичні послуги. Пояснює, що ФОП ОСОБА_3 здійснює юридичний супровід товариства, зокрема, представляв інтереси ТОВ «Полар Сіфуд Україна» у всіх державних та недержавних органах, а також інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у тому числі в органах місцевої влади, в районних державних комунальних підприємствах, органах податкової інспекції, правоохоронних органах, надав консультації та здійснював експертизу договорів, які укладаються товариством. Крім того, проводив юридичну перевірку партнерів, з якими співпрацюватиме товариство.
На підтвердження реальності надання послуг за договором від 01.09.2015 №А1 позивач надав документи, які створені за результатами їх надання. З наданих документів вбачається, що за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року ФОП ОСОБА_3 надані такі послуги:
- складання скарги від 10.09.2015 до ДФС України, Головного управління ДФС у м. Києві (том 5, а.с. 191-194);
- експертиза договору та складання протоколу розбіжностей (том 5, а.с. 195-199);
- підготовка протоколу та статуту нової редакції товариства у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи від 30.10.2015 (том 5, а.с. 200-219);
- складання заяв про виправлення допущеної описки у Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 (том 5, а.с. 220);
- проведення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи;
- складання листів-повідомлень клієнтам та партнерам про зміну місцезнаходження юридичної особи (том 5, а.с. 221);
- складання супровідного листа від 26.11.2015 на виконання листа ДФС №22674/6/99-99-11-02-02-15 від 27.10.2015 (том 5, а.с. 222);
- складання звернення про припинення договору оренди (том 5, а.с. 223);
- складання та подання заяви Форми №1-ОПП до податкового органу (том 5, а.с. 224-228);
- узгодження суборенди з Орендодавцем, складання та подання заяви на погодження суборенди, складання договору суборенди приміщення (том 5, а.с. 229-231);
- складання претензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Альбатрос Сі Фуд» (том 5, а.с 232);
- складання Додаткової угоди, пов'язаної зі зміною місцезнаходження юридичної особи (том 5, а.с. 233):
- подання Форми 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (том 5, а.с. 234);
- звернення до Державної фіскальної служби України від 04.12.2015 (том 5, а.с. 235);
- звернення до Виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації (том 5, а.с. 236).
На підтвердження здійснення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження товариства матеріали справи також містять: акт приймання-здачі виконаних робіт послуг по договору за листопад 2015 року від 30.11.2015, згідно якого витрати на оформлення документів по зміні адреси товариства становлять 2 100,00 грн. Зміни підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2017 (том 1, а.с. 15-17), згідно даних про реєстраційні дії якої 24.11.2015 була проведена реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна місцезнаходження, складу або інформації про засновників, запис №10711050005030181.
Окрім того, позивач пояснив, що в рамках даного договору ФОП ОСОБА_3 здійснювалась також перевірка контрагентів позивача.
Щодо посилання позивача про те, що юридичний супровід справи №826/13696/15 в Окружному адміністративному суді м. Києва здійснювався також на підставі даного договору, суд зазначає наступне.
Судом досліджена Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2015 у справі №826/13696/15 за позовом ТОВ «Полар Сіфуд Україна» до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та про зобов'язання вчинити дії, а також досліджені процесуальні документи, що складались під час розгляду даної справи: клопотання від 05.08.2015, пояснення від 24.07.2015, заява від 26.08.2015 (том 2, а.с. 97-105). Суд зазначає, що дата складання процесуальних документів і дата винесення кінцевого рішення по справі №826/13696/15 передує даті укладання договору з ФОП ОСОБА_3, а тому суд не приймає даний факт, як доказ результату надання послуг саме за договором №1 від 01.09.2015.
Окрім того, суд зазначає, що матеріали справи містять довіреності ТОВ «Полар Сіфуд Україна», видані ОСОБА_3, що підтверджують його повноваження представляти інтереси товариства у всіх державних та недержавних органах, а також інших підприємствах, установах організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності: від 01.01.2013 термін дії до 31.12.2013; від 01.01.2014 термін дії до 31.12.2014; від 01.01.2015 термін дії до 31.12.2016; від 01.01.2016 термін дії до 31.12.2016; від 26.06.2016 термін дії до 31.12.2016; від 01.01.2016 термін дії до 31.12.2017 (том 2, а.с. 117-122).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить, що сума коштів, яка виплачується підприємством, установою, організацією фізичній особі-підприємцю, не є базою для нарахування єдиного внеску за умови, що виконувані за цивільно-правовою угодою роботи (послуги) відповідають видам діяльності такої фізичної особи-підприємства, вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріалами справи підтверджується, що послуги (роботи), які виконувались ФОП ОСОБА_3 за цивільно-правовою угодою з позивачем, відповідають видам діяльності особи відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності й керування).
Суд зазначає, що акти приймання-здачі виконаних робіт, платіжні доручення за юридичні, консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100,00 грн. оформлені належним чином. Окрім того судом досліджено документи, які виникли як результат надання юридичних послуг за договором від 01.09.2015 №А1, що дає підстави для висновку про фактичне виконання договору.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач не зобов'язаний утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб в сумі 4 515,00 грн. та військовий збір в сумі 451,50 грн. з виплат, проведених на користь ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з виконанням угоди цивільно-правового характеру.
3. Щодо неутримання та неперахування позивачем податку на доходи фізичних осіб та віськового збору з доходу, отриманого як додаткове благо, з відповідального за фінансово господарську діяльність директора ОСОБА_5, з коштів, перерахованих ПрАт «МТС Україна» за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу) в сумі 57 927,20 грн., судом встановлено наступне.
В акті перевірки зазначено про неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо в сумі 57 927,20 грн. за надані ПрАт «МТС Україна» послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу). В акті зазначений перелік рахунків, сплачених за такі послуги. Податковим органом встановлено, що за вказаний період відрядження за кордон відсутні, до перевірки не надано первинні документи, авансові звіти, які б підтверджували факти розмов, журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожний номер, що унеможливлює підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, чим порушено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижена сума податку на доходи фізичних осіб за вказане порушення на 9 848,00 грн. (57 927,20*17%).
Відповідно до наведеного в акті перевірки переліку рахунків за послуги зв'язку ПрАт «МТС Україна», загальна сума роумінгу становить 57 927,20 грн. (від 28.02.2014 №1321598612 на суму 2 184,43 грн., від 30.04.2014 №1359827872 на суму 1 607,63 грн., від 30.06.2014 №1398598619 на суму 4 412,33 грн., від 31.07.2014 №1419052611 на суму 2 397,61 грн., від 31.08.2014 на суму 5 235,10 грн., від 30.09.2014 №1459886227 на суму 4 099,87 грн., від 31.10.2014 №1478438642 на суму 4 217,36 грн., від 31.01.2015 №1533671156 на 6 044,81 грн., від 31.05.2015 №1599855692 на суму 6 142,24 грн., від 31.10.2015 №1685901248 на суму 13 975,47 грн., від 30.11.2015 №1703170594 на суму 7 610,39 грн.) (том 1, а.с. 52).
В акті перевірки зазначено також про неутримання та неперерахування податковим агентом (позивачем) військового збору за період з 31.08.2014 по 15.12.2015 з доходу, отриманого як додаткове благо, з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_5 з коштів, перерахованих ПрАт «МТС Україна» за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу), що відображено в п.3.1.3 розділу 3 акта перевірки.
В результаті порушено пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, відповідно підприємством занижено військового збору у сумі 709,88 грн. (том 1, а.с. 55).
Судом встановлено, що між ПрАт «МТС Україна» та позивачем укладені договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку від 14.02.2013 №6137912, від 04.09.2013 №6404277 (том 1, а.с. 201-206).
Стосовно використання послуг мобільного зв'язку на суму 57 927,20 грн., позивач пояснює, що під час відрядження директорами підприємства їм необхідно тримати зв'язок з ТОВ «Полар Сіфуд Україна».
Використання мобільного зв'язку ТОВ «Полар Сіфуд Україна» здійснюється на підставі наказу від 03.06.2013 №130603/1 у зв'язку з виробничою необхідністю, яким затверджено та введено в дію нові правила користування мобільним зв'язком на підприємстві (том 1, а.с. 172).
За умовами вказаних правил, користування корпоративним мобільним зв'язком дозволяється працівникам товариства лише у виробничих цілях.
Наказом ТОВ «Полар Сіфуд Україна» від 17.02.2013 №130217/1 у зв'язку з тим, що на підприємстві існує необхідність підтримки оперативного зв'язку з підприємствами-постачальниками, клієнтами, працівниками підприємств, швидкого прийняття управлінських рішень, спілкування в період відряджень наказано, зокрема, укласти договори на отримання послуг мобільного зв'язку (том 1, а.с. 174).
Відповідно до наказу товариства від 19.02.2013 №130219/1, у зв'язку з виробничою необхідністю, наказано забезпечити мобільними телефонами (мобільним зв'язком), зокрема, директора ОСОБА_5 (мобільним телефоном Samsung Galaxy Mini НОМЕР_7 (том 1, а.с. 173).
Відповідно до наказу товариства від 02.12.2013 №131202/2 за комерційним директором ТОВ «Полар Сіфуд Україна» ОСОБА_8 закріплений абонентський номер мобільного зв'язку НОМЕР_8 у зв'язку з виробничою необхідністю (том 1, а.с. 171).
Листом від 31.01.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення на ім'я комерційного директора товариства ОСОБА_9 щодо участі у лютому 2014 року у щорічній міжнародній виставці виробників та дистриб'юторів морепродуктів з усього світу, в якій щорічно беруть участь представники групи компаній Polar Seafood. Зазначено, що виставка буде проходити у м. Дубаї з 23.02.2014 по 02.03.2014 (том 1, а.с. 215-216).
Листом від 31.03.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі в обговоренні та представленні фінансової звітності за 1 квартал 2014 року директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 та участі у переговорах з іншими торговими компаніями групи компаній Polar Seafood у квітні 2014 році. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 217-218).
Листом від 30.05.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 у червні та липні 2014 року у переговорах з торговими компаніями групи компаній Polar Seafood щодо подальшої співраці. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 219-220).
Листом від 31.07.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 у переговорах з іншими торговими компаніями групи компаній Polar Seafood у серпні 2014 року. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 221-222).
Листом від 31.08.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 у вересні 2014 року у переговорах з торговими компаніями групи компаній Polar Seafood щодо подальшої співпраці, розробки нових каталогів продукції та обговорення стратегії подальшого розвитку компаній. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 223-224).
Листом від 30.09.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі в обговоренні та представленні фінансової звітності за 3 квартал 2014 року директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 та участі у переговорах з торговими компаніями групи компаній Polar Seafood у жовтні та листопаді 2014 року. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 225-226).
Листом від 25.12.2014 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі в обговоренні та представленні фінансової звітності за 4 квартал 2014 року та фінансових результатів загалом за 2014 рік директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 та участі у переговорах з іншими торговими компаніями групи Polar Seafood у січні 2015 році. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 207-208).
Листом від 25.04.2015 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі в обговоренні та представленні фінансової звітності за 1 квартал 2015 року директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 та участі у переговорах з іншими торговими компаніями групи Polar Seafood у травні 2015 році. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 209-210).
Листом від 02.09.2015 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення щодо участі в обговоренні та представленні фінансової звітності за 2 квартал 2015 року директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 та фінансового директора ОСОБА_10 та участі у переговорах з іншими торговими компаніями групи Polar Seafood у травні 2015 році. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 211-212).
Листом від 31.10.2015 компанія «Polar Seafood Denmark A/S» направила ТОВ «Полар Сіфуд Україна» запрошення на ім'я директора ОСОБА_5 та комерційного директора товариства ОСОБА_9 щодо участі у листопаді 2015 року у переговорах з торговими компаніями групи компаній Polar Seafood щодо подальшої співпраці, розробки нових каталогів продукції та обговорення стратегії подальшого розвитку компаній на 2016 рік. Зазначено, що про дату проведення зустрічі буде повідомлено засобами телефонного зв'язку (том 1, а.с. 213-214).
На підставі вищезазначених запрошень ТОВ «Полар Сіфуд Україна» прийняло наступні накази про відрядження:
- №140220/1 від 20.02.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження до міста Дубай для участі у міжнародній виставці «Gudfood-2014». Термін відрядження з 23.02.2014 по 02.03.2014 (том 1, а.с. 153);
- №140408/1 від 08.04.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в Данію до компанії «Polar Seafood Denmark A/S». Термін відрядження з 10.04.2014 по 12.04.2014 (том 1, а.с. 147);
- №140620/1 від 20.06.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в Данію до компанії «Polar Seafood Denmark A/S». Термін відрядження з 24.06.2014 по 28.06.2014 (том 1, а.с. 148);
- №140725/1 від 25.07.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в місто Ригу (Латвія) до компанії «Balttranslaine, SIA». Термін відрядження з 27.07.2014 по 29.07.2014 (том 1, а.с. 149):
- №140801/1 від 01.08.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в місто Росії до компанії «Полар Сіфуд Росія». Термін відрядження з 03.08.2014 по 06.08.2014 (том 1, а.с. 150);
- №141024/1 від 24.10.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в Данію до компанії «Polar Seafood DK» та компанії «Seafool Line A/S». Термін відрядження з 30.10.2014 по 05.11.2014 (том 1, а.с. 160);
- №141226/1 від 26.12.2014, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в Данію до компанії «Polar Seafood Denmark A/S». Термін відрядження з 01.01.2015 по 08.01.2015 (том 1, а.с. 151);
- №151120/1 від 20.11.2015, яким комерційного директора ОСОБА_8 направлено у відрядження в Данію до компанії «Polar Seafood Denmark A/S». Термін відрядження з 24.11.2015 по 28.11.2015 (том 1, а.с. 152).
В матеріалах справи на підтвердження дійсності вказаних відряджень наявні звіти про відрядження від 03.03.2014, від 06.11.2014 (том 1, а.с. 154, 162), звіти про використання коштів, виданих на відрядження від 03.03.2014, від 06.11.2014 (том 1, а.с. 159, 161), копія закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_8, копія закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_5, віза, авіа білет (том 1, а.с. 155-158, 163-170, 237-251, том 2, а.с. 1-12).
На підтвердження користування послугами мобільного зв'язку саме під час вказаних відряджень ТОВ «Полар Сіфуд Україна» надало деталізовану роздруківку вартості послуг, наданих у роумінгу, ПрАт «МТМ Україна» позивачу з зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов (том 2, а.с. 188-250, том 3, а.с. 1-250, том 4, а.с. 1-250, том 5, а.с. 1-176).
Також матеріали справи містять рахунки за телекомунікаційні послуги ПрАт «МТС Україна» за період 01.11.2015-30.11.2015, 01.10.2015 - 31.10.2015, 01.05.2015 - 31.05.2015, 01.01.2015 - 31.01.2015, 01.10.2014 - 31.10.2014, 01.09.2014 - 30.09.2014, 01.08.2014 - 31.08.2014, 01.07.2014 - 31.07.2014, 01.06.2014 - 30.06.2014, 01.04.2014 - 30.04.2014, 01.02.2014 - 28.02.2014 (том 1, а.с. 175-200).
З огляду на викладене, судом встановлено, що ПрАт «МТС Україна» надавало позивачу послуги міжнародного роумінгу, SMS за межі України, вхідні-вихідні дзвінки з України за кордон, тощо. Відповідач дійшов до висновку, що використання працівниками позивача ТОВ «Полар Сіфуд Україна» послуг мобільного зв'язку є додатковим благом.
Аналіз положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України свідчить, що надання підприємством своїм працівникам послуг мобільного зв'язку (компенсація їх вартості), не є додатковим благом та вартість таких послуг не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та нарахування військового збору за умови, якщо надання таких послуг (компенсація їх вартості) зумовлено виконанням працівником трудової функції.
Суд зазначає, що надані позивачем докази, в сукупності, є належними і достатніми та такими, що підтверджують зв'язок наданих послуг мобільного зв'язку з господарською діяльністю підприємства. Тобто, матеріалами справи підтверджено, що використання послуг мобільного зв'язку ТОВ «Полар Сіфуд Україна» є виробничою необхідністю, а тому не є додатковим благом.
Також суд звертає увагу, що Податковим кодексом України не встановлено чіткого та вичерпного переліку документів, обставин та критеріїв, сукупний аналіз яких дають можливість зробити беззаперечний висновок щодо пов'язаності отриманих послуг телефонного зв'язку із виробничою метою, оскільки незалежно від того, де саме особою отримано телефонну послугу та при яких обставинах, критерієм віднесення телефонних розмов до послуг, які отримані з виробничою метою, є саме характер та зміст телефонних розмов.
4. Щодо неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага з коштів, перерахованих ФОП ОСОБА_4 за харчування, ТОВ «Бахус АГМ» за алкогольні напої та за ресторан у сумі 4 598,02 грн., судом встановлено наступне.
В акті перевірки зазначено про неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага з коштів, перерахованих СГД-ФО ОСОБА_4 (НОМЕР_3) за харчування (чек №31967 від 30.10.2013) в сумі 2 083,37 грн., ТОВ «Бахус АГМ» за алкогольні напої в сумі 1 218,45 грн., за ресторан в сумі 1 296,20 грн., згідно наданих авансових звітів №34 від 30.10.2013 та №7 від 17.06.2013. В порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI занижена сума податку на доходи фізичних осіб за вказане порушення становить 782,00 грн. (4 598,02*17%) (том 1, а.с. 52).
Позивачем, ані в ході перевірки, ані під час розгляду справи судом, всупереч вимогам статті 72 КАС України, не надано документів, які б підтверджували зв'язок понесених витрат в сумі 5 598,02 грн. з господарською діяльністю підприємства.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Підпунктом168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Отже, нормами Податкового кодексу України визначено, що у ТОВ «Полар Сіфуд Україна», як податкового агента, виникає обов'язок по утриманню та перерахуванню до бюджету податку на доходи фізичних осіб виключно у випадку нарахування відповідного оподатковуваного доходу, зокрема, у вигляді додаткового блага, виплаченого платнику податків, що, в свою чергу, передбачає обов'язкову наявність ідентифікуючих ознак особи, яка отримує такий оподатковуваний дохід.
Суд зазначає, що додаткове благо повинно бути персоніфіковане, тобто пов'язане із конкретною фізичною особою платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватись її роботодавцем та бути виражено у формі коштів, матеріальних чи нематеріальних цінностей, послуги чи інших видів доходу.
Суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що особою, яка спожила продукти харчування та алкогольні напої є директор ТОВ «Полар Сіфуд Україна» ОСОБА_11, тобто вартість таких продуктів та напоїв має розцінюватися як додаткове благо директора позивача. Жодних обґрунтувань на спростування такого твердження позивач не надав.
Враховуюче вищезазначене, суд погоджується із порушенням ТОВ «Полар Сіфуд Україна» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України щодо неутримання та неперахування позивачем податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага з коштів, перерахованих СГД-ФО ОСОБА_4 за харчування в сумі 2 083,37 грн., ТОВ «Бахус АГМ» за алкогольні напої в сумі 1 218,45 грн., за ресторан в сумі 1 296,20 грн., у зв'язку з чим позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 782,00 грн.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб з виплат, проведених на користь ФОП ОСОБА_2 в сумі 12 000,00 грн. у зв'язку з виконанням угоди цивільно-правового характеру та на користь ФОП ОСОБА_3 в сумі 30 100,00 грн. у зв'язку з виконанням угоди цивільно-правового характеру.
Щодо неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага з коштів, перерахованих ПрАт «МТС Україна» у розмірі 57 927,20 грн. за послуги мобільного зв'язку (послуги роумінгу) судом встановлено, що використання послуг мобільного зв'язку ТОВ «Полар Сіфуд Україна» є виробничою необхідністю, а тому не є додатковим благом.
З урахуванням вищезазначеного, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, пп. 198.1.1, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України щодо неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з коштів, перерахованих ПрАт «МТС Україна», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 16 163,00 грн. (1800,00 грн. + 4515,00 грн. + 9 484,00 грн.) спростовані судом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині правомірності визначення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2016 №0023601701 суми грошових зобов'язань за штрафними санкціями, суд зазначає таке.
Із вказаного податкового повідомлення-рішення слідує, що відповідачем застосовано до позивача штраф у розмірі 25, 50, 75 відсотків суми неутриманого та неперерахованого платником податку.
Положеннями статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (абзац 1,2 п.127.1 ст.127 ПК).
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (абзаци 3, 4 п.123.1 ст.123 ПК).
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
З розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0023601701 (том 6, а.с. 9) вбачається, що відповідачем застосовано наступні штрафні санкції:
- в період 30.04.2013 за суму заниженого податку 1 800,00 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 відсотків, загальна сума штрафних санкцій - 450,00 грн.;
- в період 17.06.2013 за суму заниженого податку 220,40 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 50 відсотків, загальна сума штрафних санкцій - 110,20 грн.;
- в період 10.2013-12.2015 за суму заниженого податку 14 924,10 застосовано штрафну санкцію в розмірі 75 відсотків, загальна сума штрафних санкцій - 11 193,08 грн.
- 510,00 грн.
Загальна сума штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб становить 12 263,00 грн. Вказана сума відображена у податковому повідомленні-рішенні від 13.07.2016 №0023601701 (том 6, а. с. 7).
Відповідач надав довідку (як складова частина акта документальної перевірки), акт від 29.06.2016 №79/10-36-14-01-13/38393029 (том 6, а.с. 11-14), з якої вбачається, що з суми податку на доходи фізичних осіб з виплачених грошових коштів СГД-ФО ОСОБА_2 в розмірі 1 800,00 грн. застосовано штрафну санкція в розмірі 25 відсотків, з додаткового блага з коштів, перерахованих ТОВ «Бахус АГМ» за ресторан в розмірі 220,40 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 50 відсотків, з додаткового блага за алкогольні напої, за харчування, з коштів, перерахованих ПрАТ «МТС України» за послуги мобільного зв'язку та з виплачених грошових коштів СГД-ФО ОСОБА_3 в розмірі 14 924,10 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 75 відсотків.
Проте, суд не вбачає у вказаних діях повторності, оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені одним актом, проте відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправно нараховано штраф за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб з ознаками повторності, тобто як за такі, що здійснені вдруге, втретє.
Також в акті перевірки встановлено, що підприємство порушено пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI - надання форми 1-ДФ за 2013 рік до ДПІ з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а саме не відображення грошових коштів, виплачених СГД-ФО за придбаний товар (роботи, послуги) (том 1, а.с. 61).
Підпунктом б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
В акті перевірки з приводу даного порушення зазначено, що суми коштів, виплачених та перерахованих суб'єктам господарської діяльності фізичним особам за товар (роботи, послуги) до відомостей по формі 1-ДФ включались, але в ході перевірки встановлено надання форми 1-ДФ за 2013 рік по ДПІ з недостовірними відомостями про суми доходи нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а саме не відображені грошові кошти, виплачені 30.04.2013 СГД-ФО ОСОБА_2, за послуги з виготовлення меблів для кухні в сумі 12 000,00 грн. (том 1, а.с. 53).
Суд зазначає, що під час судового розгляду встановлено, що позивач не зобов'язаний нараховувати та сплачувати податок з виплат, проведених на користь ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням угоди цивільно-правового характеру з виготовлення меблів, що спростовує викладене порушення, а отже застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. є протиправним.
З урахуванням викладеного, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0023601701 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 977,50 грн., з яких сума основного зобов'язання складає 782,00 грн., сума штрафних санкцій - 195,50 грн. (782,00 грн. х 25%), є правомірним. Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0023601701 в цій частині задоволенню не підлягають.
Податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023601701 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 28 230,50 грн., з яких сума основного зобов'язання складає 16 163,00 грн., сума штрафних санкцій - 12 067,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 13.07.2016 №0023611701, яким позивачеві визначені грошові зобов'язання з військового збору, суд зазначає наступне.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).
Враховуючи, що доказами, які містяться у матеріалах справи, спростовуються висновки контролюючого органу про неутримання та несплату позивачем податку на доходи фізичних осіб, отриманих з перерахованих грошових коштів ФОП ОСОБА_3 за юридичні, консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги на загальну суму 30 100,00 грн. та доходу, отриманого як додаткове благо, з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_5 з коштів ПрАт «МТМ Україна» за послуги мобільного зв'язку у розмірі 57 927,20 грн., правові підстави для визначення позивачеві грошових зобов'язань з військового збору оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023611701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 378,00 грн. згідно платіжного доручення від 05.12.2016 №251 (том 1, а.с. 2).
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу майнового характеру, ціна загальної суми позовних вимог становить 31 185,00 грн. Таким чином під час звернення до суду необхідно було сплатити 1378,00 грн. судового збору.
За наслідками розгляду справи майнові вимоги були задоволені у частині, що складає 97% від заявлених.
З урахуванням викладеного, сума судового збору, яка підлягає стягненню з Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, становить 1336,66 грн. (1378х97%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023611701.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2016 №0023601701 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 28 230,50 грн., з яких сума основного зобов'язання складає 16 163,00 грн., сума штрафних санкцій - 12 067,50 грн.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути судовий збір у розмірі 1336,66 грн. (одна тисяча триста тридцять шість грн. 66 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 38393029) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження: Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.