про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/806/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ», в особі представника Міхал Маріанни Андріївни, звернулося до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яким просить визнати протиправними дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертичної Віти Володимирівни щодо винесення та несвоєчасного надсилання Постанови про відкриття провадження від 26.05.2017 року; визнати незаконним та скасувати п. 3 Постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертичної Віти Володимирівни про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2017 року ВП № 54014926.
Поданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного: згідно ч. 3 ст. 106 КАС України: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем заявлено клопотання, яким просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судом рішення по справі. Дане клопотання мотивоване тим, що ТзОВ «Консервний завод «Універ» перебуває у край важкому фінансовому становищі внаслідок інфляційних процесів в державі, різкого росту курсу валют. Крім того, на даний час ТзОВ «Консервний завод «Універ» перебуває в процедурі припинення. З урахуванням цього, позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви до прийняття судом рішення по справі.
Проте, розглянувши клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі-Закон України "Про судовий збір") врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складає 1600,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Так, позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення та несвоєчасного надсилання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2017 року ВП № 54014926. Вказана вимога є немайновою та за неї позивачу необхідно сплатити 1600,00 грн. судового збору.
Крім того, позивач просить визнати незаконним та скасувати п. 3 Постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2017 року ВП № 54014926.
Разом з тим, пунктом 3 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12773849,75 грн. Таким чином, оскаржений пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення майна особи. Відповідно, оскарження пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Отже, позовна вимога про скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № ВП № 54014926 від 26.05.2017 р. має майновий характер та за неї позивачу необхідно сплатити 191607,74 грн. (12773849,75 х 1,5).
Загальна сума судового збору за подання позовної заяви становить 193207,74 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем документ про сплату судового збору до суду не наданий.
У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку (зокрема, не надано роздруківку з банків по руху коштів підприємства, інформацію з головного управління державної казначейської служби України у Закарпатській області про наявні рахунки підприємства), а наведені ним обставини, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України щодо відстрочення сплати судового збору за подання ним позовної заяви, а тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) в загальному розмірі - 193207,74 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем 26 травня 2017 року, а з позовом позивач звернувся до суду 06 липня 2017 року, тобто, з пропуском встановленого строку звернення до суду із зазначеним позовом до суду.
У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржена постанова про відкриття провадження від 26.05.2017 року направлена на адресу позивача з грубим порушенням строків відправлення, що встановлені Законом, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті поштового відправлення та отримана позивачем лише 27 червня 2017 року.
Разом з тим, з неякісної копії відповідного конверту неможливо встановити дату подання до пересилання вказаного поштового відправлення, в результаті чого у суду відсутня можливість перевірити обставини, на які посилається позивач щодо дати направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду та ним не надано належних доказів на підтвердження поважності такого пропуску, суд залишає без руху позовну заяву для надання можливості обґрунтувати позовні вимоги шляхом зазначення поважності причин пропуску строку звернення до суду та надання доказів на підтвердження поважності такого пропуску.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України - у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. У позовній заяві відсутні номери засобів зв'язку або адреса електронної пошти органу виконавчої служби.
В той же час, нормами статті 181 КАС України, на яку також посилається позивач, зазначено про те, що про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
З аналізу викладеного випливає, що для забезпечення розгляду позовної заяви у встановлений законодавством строк, для належного повідомлення державного виконавця, необхідним є зазначення телефонних засобів зв'язку або ж електронної адреси Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які розміщені на офіційному сайті Міністерства юстиції України old.minjust.gov.ua
За наведених обставин та у відповідності до ч.1 ст.108 КАС України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» слід залишити без руху та надати необхідний та достатній строк для усунення недоліків (шляхом подання до суду доказів сплати судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог, доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду та двох примірників (для суду та для відповідача) позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв'язку Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» про відстрочення від сплати судового збору до прийняття судом рішення по справі - відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
3. Надати позивачу строк до для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали суду.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, що її оскаржує - протягом п'яти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті