копія
07 липня 2017 р. Справа № 804/3791/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, -
14 червня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік»;
- стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.01.2017 р. по 31.05.2017 р. в сумі 18 400,00 грн. щомісячно, а всього - 92 000,00 грн.;
- допущення до негайного виконання постанови суду в частині стягнення суддівської винагороди;
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначив наступне. ОСОБА_2 є суддею Межівського районного суду Дніпропетровської області. Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Перехідними положеннями вказаного Закону України встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст.529; 2015 р., №№18 - 20, ст.132 із наступними змінами). Відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3 200,00 грн. При цьому, відповідачем неправомірно здійснюється нарахування ОСОБА_2 суддівської винагороди за січень-травень 2017 р. з застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений у розмірі 1600,00 грн. Розмір належної до сплати позивачу суддівської винагороди складає 36 800,00 грн. на місяць (з урахуванням 15 % щомісячної доплати за вислугу років).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника. В запереченнях на позов в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. В Законі України «Про державний бюджет України на 2017 рік» та в кошторисі не передбачено посадовий оклад у розмірі 32 000,00 грн. для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Відповідачем розмір суддівської винагороди ОСОБА_2 розраховувався з урахуванням приписів п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 р. щодо не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення відповідних змін до законів України вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн. Цим же законодавчим актом передбачено внесення змін і до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Указом Президента України від 25.07.2013 р. № 391/2013 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Межівського районного суду Дніпропетровської області.
Наказом голови Межівського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2013 р. № 1 ОСОБА_2 зараховано до штату Межівського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно до довідки про доходи ОСОБА_2 нараховано за період з 01.01.2017 р. по 31.05.2017 р. суддівську винагороду в розмірі 84 381,58 грн.
З вказаної довідки вбачається, що нарахування посадового окладу здійснювалось із застосуванням розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно до до ч. 1 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно до п. 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).
Відповідно до п. 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).
Відповідно до абз. а пп. 1 п. 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить: з 1 січня 2017 року: для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з ч. 3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI (далі - Закон № 2453) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VІІ у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 гривень; з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.
Згідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774- VІІІ (далі - Закон № 1774- VІІІ) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Згідно до ч. 2 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 призначений на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIII та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
З 01.01.2017 р. набрав чинності Закон № 1774-VІІІ, положеннями якого установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
На час розгляду справи п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ є чинним, не конституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався.
При цьому, Закон № 1774-VІІІ не містить вказівки щодо не застосування п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні цього Закону до Законів України № 1402-VIII та № 2453.
Враховуючи викладене, обмеження що не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів поширюється, в тому числі, і на положення Законів України № 1402-VIII та № 2453 щодо визначення посадового окладу судді.
Таким чином, з 01.01.2017 р. посадовий оклад позивача, як судді місцевого загального суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, має становити 16 000,00 грн. (1 600,00 грн. х 10).
Відповідачем правомірно здійснено нарахування суддівської винагороди позивачу виходячи з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений у розмірі 1600 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.07.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук М.М.Бухтіярова