Постанова від 26.06.2017 по справі 910/1729/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа№ 910/1729/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бондарчук І.П. - посвідчення №026128 від 13.05.2014р.

від позивача: Рог О.В. - довіреність №225-КМР-1617 від 15.05.2017р.

від відповідача: Хурсевич С.В. - довіреність б/н від 11.05.2017р.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017р.

у справі №910/1729/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостицький"

про повернення земельної ділянки

В судовому засіданні 26.06.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостицький" про зобов'язання повернути КМР земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неправомірного, без належних правових підстав використання відповідачем у справі земельної ділянки площею 6194,33 кв. м на проспекті Правди, 3-А у Подільському районі міста Києва (код ділянки НОМЕР_3).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2017р. по справі №910/1729/17 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу прокурора 12.04.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Куксов В.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, відповідно до ст.77 ГПК України у розгляді справи оголошувалась перерва, останній раз на 26.06.2017р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.06.2017р. підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просили їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.06.2017р. заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.10.2014 між ПП "Сім-Альянс" як продавцем та ТОВ "Київська транспортно-сервісна група" як покупцем укладено договір купівлі-продажу ринкового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пісаренко М.О., зареєстрованого в реєстрі за №999.

У відповідності до п. 1.1.1 договору предметом відчуження є малий ринковий комплекс, загальною площею 3 228,3 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (три - літера "А").

Майно, яке було предметом договору, належало ПП "Сім-Альянс" на праві власності на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.04.2014 у справі №754/4018/14-ц. Державну реєстрацію права власності на відчужуваний малий ринковий комплекс в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 23.10.2014 - державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Кравець О.В., номер запису про право власності: НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1, індексний номер витягу: 28507326.

В подальшому рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10.12.2014 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2014 у справі №2/754/2967/14 скасовано в частині вимог про визнання права власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3228,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, та у задоволенні вказаних вимог судом апеляційної інстанції відмовлено.

Рішенням Київської міської ради XI сесії VI скликання №460/9517 від 22.05.2013 Приватному підприємству "Сім-Альянс" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 (літера Б, В) у Подільському районі м. Києва орієнтовною площею 0,59 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в короткострокову оренду на 5 років для розміщення малого ринкового комплексу згідно з планом-схемою.

Згідно реєстру земельних ділянок земельна ділянка АДРЕСА_1 (літ.Б, В), код ділянки НОМЕР_3 знаходиться на стадії розробки оформлення прав.

Вказані факти також встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016р. у справі № 910/993/15-г, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2016р., яким відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства "Сім-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська транспортно - сервісна група" про зобов'язання знести самовільно збудовані нежитлові приміщення загальною площею 3228,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

У період з 31.10.2012 по 30.06.2015 ПП "Сім-Альянс" сплачувався земельний податок за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями.

Відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостицький" громадянином України ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська транспортно-сервісна група" засноване Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостицький", до статутного капіталу ТОВ "Мостицький" внесено малий ринковий комплекс, загальною площею 3228,3 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 530 000,00 грн.

На даний час відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2017 малий ринковий комплекс загальною площею 3228,3 кв. м за адресою: місто Київ, проспект Правди, 3а, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мостицький" на підставі свідоцтва про право власності від 24.04.2015р.

Вказаний запис не скасований та є чинним.

У матеріалах справи № 910/1729/17 міститься Акт обстеження земельної ділянки від 21.12.2016р. №16-2162-07, складений головним спеціалістом Управління землеустрою та моніторингу земель ОСОБА_9, у якому зафіксовано, що відповідно до бази міського земельного кадастру земельна ділянка площею 6194,33 кв. м. на АДРЕСА_1 (код ділянки НОМЕР_3) обліковується на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування за Приватним підприємством "Сім-Альянс"; рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність (користування) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала.

У Акті також містяться відомості про те, що земельна ділянка частково огороджена парканом, на її території розміщено ринковий комплекс "Мостицький", маркет "VARUS" та заклад громадського харчування - кафе "Джермук"; у міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації вищезгаданої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї.

16.06.2015 відповідачем до Київської міської ради подане клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та надання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,71 га за спірною адресою АДРЕСА_1 в оренду строком на 15 років, що не заперечується іншими учасниками процесу.

На клопотанні про надання вказаного дозволу департаментом земельних ресурсів визначено код земельної ділянки 85:398:114 (а.с. 54).

Позивачем не надано суду пояснень щодо стану розгляду зазначеного клопотання відповідача та, зокрема, не наведено доводів щодо ймовірної відсутності підстав для надання відповідачеві зазначеної у клопотанні земельної ділянки у користування.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позов подано не до тієї особи, якою здійснюється фактичне використання усього обсягу спірної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Як встановлено статтею 124 названого Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Відповідно до статті 212 цього Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради XI сесії VI скликання №460/9517 від 22.05.2013 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Сім-Альянс" на АДРЕСА_1 (літера Б, В) у Подільському районі м. Києва орієнтованою площею 0,59 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в короткострокову оренду на 5 років для розміщення малого ринкового комплексу згідно з планом-схемою.

Відповідно до пунктів 6, 7 Тимчасового порядку до передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 (з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013 та рішення Київської міської ради Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 N 63/9120 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві"):

- надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок державної власності, визначених пунктами 4 і 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а також затвердження зазначеної документації із землеустрою здійснюється Київською міською радою в порядку, затвердженому цим рішенням;

- рішення Київської міської ради, згоди Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради чи їх доручення (резолюції Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради), які надані у порядку, що діяв на час їх надання, є підставою (згодою, дозволом) для подальшого розроблення, розгляду, погодження, затвердження документації із землеустрою, приведення її у відповідність до чинного законодавства та прийняття рішень Київської міської ради про надання у користування або у власність цих земельних ділянок, а також реєстрації таких земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно реєстру земельних ділянок земельна ділянка АДРЕСА_1 (літ. Б, В), код ділянки НОМЕР_3 знаходиться на стадії розробки оформлення прав.

З урахуванням вищевикладеного, надання у користування спірної земельної ділянки повинно здійснюватися Київською міською радою відповідним рішенням.

Рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не є наданням вказаної земельної ділянки у користування у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Київською міською радою не приймалися рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою ТОВ «Мостицький» щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 (літера Б, В) у Подільському районі м. Києва ні орієнтованою площею 0,59 га, ні площею 0,71 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) або рішення щодо надання вказаної земельною ділянки у користування.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що заявлені позовні вимоги суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо недопустимості непропорційного втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першої ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. "Стретч проти Сполученого Королівства", майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсною додаткової угоди до інвестиційного договору, згідно якої покупець отримав у власність відповідне нерухоме майно та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ТОВ «Мостицький» на законних підставах набуло право власності на малий ринковий комплекс шляхом внесення його в статутний капітал ТОВ «Київська транспортно-сервісна група», що підтверджується протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Мостицький» від 14.01.2015р. та договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Мостицький» від 02.07.2015р.

Право власності ТОВ «Мостицький» на малий ринковий комплекс площею 3 228,3 кв.м. зареєстровано у встановленому законом порядку та на момент розгляду справи не скасоване.

У зв'язку з переходом права власності на вказане майно до нового власника переходить право користування земельною ділянкою, на якій майно розташоване відповідно до ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Відповідно до даної статті до особи, яка набуває право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій воно розміщено, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених до попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів для оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Після набуття права власності на майно, ТОВ «Мостицький» почало процес оформлення прав на землю за собою.

Подане товариством 16.06.2015р. до Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (присвоєно код земельної ділянки 85:398:114, оскільки збільшується площа) на даний час так і не розглянуто Київської міською радою.

17.07.2015р. ТОВ «Мостицький» повідомлено Київську міську раду про замовлення у ПП «Студія ЛАД» виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

З огляду на викладене, твердження прокурора та позивача про самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «Мостицький» не відповідають дійсності.

Слід також зазначити що, рішенням Київської міської ради №460/9517 від 22.05.2013 Приватному підприємству "Сім-Альянс" (першому власнику майна) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 (літера Б, В) у Подільському районі м. Києва орієнтованою площею 0,59 га в короткострокову оренду на 5 років для розміщення малого ринкового комплексу згідно з планом-схемою.

Площа малого ринкового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 530 000,00 грн., що був внесений до статутного капіталу ТОВ "Мостицький", складає лише частину спірної земельної ділянки, а саме 3228,3 кв. м. (зазначені вище Протокол № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Мостицький", інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2017 щодо права власності відповідача на вказаний малий ринковий комплекс).

Скасування судових рішень про визнання за ПП "Сім-Альянс" права власності на приміщення малого ринкового комплексу площею 3228,3 кв.м., не скасовує автоматично право власності ТОВ "Мостицький" на спірні приміщення, яке було зареєстровано у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що неприйняття Київською міською радою рішення щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Мостицький" свідчить про використання відповідачем земельної ділянки в порушення вимог земельного законодавства є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 21.12.2016 №16-2162-07 відповідно до бази міського земельного кадастру земельна ділянка площею 6194,33 кв. м. на АДРЕСА_1 (код ділянки НОМЕР_3) обліковується на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування за Приватним підприємством "Сім-Альянс".

У Акті також містяться відомості про те, що земельна ділянка лише частково огороджена парканом, на її території розміщено ринковий комплекс "Мостицький", маркет "VARUS" та заклад громадського харчування - кафе "Джермук"; у міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації вищезгаданої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї.

Апеляційною інстанцією встановлено, що вказані юридичні особи займають приміщення ТОВ "Мостицький" згідно договорів оренди торгового приміщення №125 від 01.02.2017 та №26/01-1 від 26.01.2016р., що не заперечувалось іншими учасниками апеляційного провадження (а.с. 233-241).

За період з 31.10.2012 по 30.06.2015 ПП "Сім-Альянс" сплачувало земельний податок за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями.

Вказані грошові кошти як безпідставно сплачені на адресу ПП "Сім-Альянс" не повертались. Частина вказаних грошових коштів використана при формуванні бюджету міста Києва відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону України "Про плату за землю".

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів. Плата за землю в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів за місцем розташування земельних ділянок і є джерелом наповнення місцевих бюджетів.

Належність відповідачеві - ТОВ "Мостицький", на підставі права власності малого ринкового комплексу площею 3228,3 кв.м., що розташований на частині спірної земельної ділянки орієнтовною площею 6 194,33 кв.м., не є підставою для висновку про те, що вся спірна земельна ділянка без належних правових підстав використовується саме відповідачем.

У разі задоволення заявленого позову про повернення Київській міській раді земельної ділянки (код НОМЕР_3) площею 6 194,33 кв.м. по АДРЕСА_1 в місті Києві, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення будівель і споруд, фактично законний власник приміщень малого ринкового комплексу - ТОВ "Мостицький" (право власності якого на приміщення зареєстроване у встановленому законом порядку і на даний час не скасоване), буде у непередбачений законом спосіб позбавлений права власності на належне йому майно.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого прокурором позову слід відмовити з підстав, викладених у постанові апеляційної інстанції.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017р. у справі №910/1729/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017р. у справі №910/1729/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1729/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

А.І. Тищенко

Попередній документ
67620573
Наступний документ
67620575
Інформація про рішення:
№ рішення: 67620574
№ справи: 910/1729/17
Дата рішення: 26.06.2017
Дата публікації: 10.07.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника