вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2017 р. Справа № 911/1613/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників процесу:
від прокурора: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
від відповідача-3: ОСОБА_1 (довіреність № 1207 від 12.12.2016 р.);
від органів Державної виконавчої служби: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за скаргою Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ;
в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ
на дії та постанову Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, м. Ірпінь
у справі № 911/1613/15
за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області, м. Ірпінь
до:
1) Ірпінської міської ради, м. Ірпінь;
2) Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь;
3) Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ;
в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ
про визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії, визнання недійсними договору оренди нерухомого майна та додаткової угоди до нього, зобов'язання звільнити та повернути нерухоме майно
23.03.2017 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшла скарга № 14-10/114 від 21.03.2017 р. на дії Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, у якій він просить суд визнати незаконними дії Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 03.03.2017 р. ВП № 50722859 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн; визнати недійсною постанову Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ВП № 50722859 від 03.03.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.
В обґрунтування своєї скарги відповідач-3 зазначає, що дії Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 03.03.2017 р. у виконавчому провадженні ВП № 50722859 є неправомірними, а сама постанова Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 03.03.2017 р. у виконавчому провадженні ВП № 50722859 є незаконною, так як державним виконавцем було направлено вимогу державного виконавця щодо виконання рішення суду в строк до 19.01.2017 р., за невиконання якої в подальшому винесено вищевказану постанову про накладення штрафу від 03.03.2017 р. у виконавчому провадженні ВП № 50722859, всупереч положенням ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, інших нормативно-правових актів, запізно і отримано відповідачем-3 лише 20.01.2017 р., що унеможливило своєчасне її виконання боржником.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2017 р. прийнято до розгляду скаргу ПАТ „Укртелеком” в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком” на дії та постанову Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у справі № 911/1613/15 за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області до Ірпінської міської ради, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, ПАТ „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ПАТ „Укртелеком” про визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії, визнання недійсними договору оренди нерухомого майна та додаткової угоди до нього, зобов'язання звільнити та повернути нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 19.04.2017 р.
19.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.05.2017 р.
10.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.05.2017 р.
24.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.06.2017 р.
07.06.2017 р. у судовому засіданні представник відповідача-3 надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї скарги, вимоги скарги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в скарзі.
Представники інших учасників процесу у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є неправомірними та визнаються такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.09.2015 р. у справі № 911/1613/15 за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області до Ірпінської міської ради, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, ПАТ „Укртелеком” в особі Київської обласної філії ПАТ „Укртелеком” про визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії, визнання недійсними договору оренди нерухомого майна та додаткової угоди до нього, зобов'язання звільнити та повернути нерухоме майно позов задоволено частково і вирішено визнати недійсними договір оренди № 945-32 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2010 р., укладений між Відділом освіти Ірпінської міської ради та ВАТ „Укртелеком”, та додаткову угоду № 3 від 22.05.2013 р. до договору оренди № 945-32 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2010 р., укладену між Відділом освіти Ірпінської міської ради та ПАТ „Укртелеком”; зобов'язати ПАТ „Укртелеком” звільнити та повернути частину нежитлового приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3, вартістю 207 525, 00 грн, загальною площею 62, 2 кв.м., розташованого на вул. Жовтневій, 129-А, в м. Ірпені Київської області, згідно договору оренди № 945-32 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2010 р., укладеного між Відділом освіти Ірпінської міської ради та ВАТ „Укртелеком”.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 02.09.2015 р. у справі № 911/1613/15 залишено без змін.
25.01.2016 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.
Постановою Відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції від 07.04.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 50722589 з примусового виконання наказу № 911/1613/15, виданого господарським судом Київської області 25.01.2016 р., про зобов'язання ПАТ „Укртелеком” звільнити та повернути частину нежитлового приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 3, вартістю 207 525, 00 грн, загальною площею 62, 2 кв.м., розташованого на вул. Жовтневій, 129-А, в м. Ірпені Київської області, згідно договору оренди № 945-32 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2010 р., укладеного між Відділом освіти Ірпінської міської ради та ВАТ „Укртелеком”, за відповідною заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику - ПАТ „Укртелеком” встановлено строк для добровільного виконання рішення суду - в строк до 15 днів з моменту винесення постанови.
Копія постанови Відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції від 07.04.2016 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 50722589 була направлена Відділом Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції на адресу боржника - ПАТ „Укртелеком” 16.04.2016 р. і отримана останнім 19.04.2016 р., що підтверджується відміткою на конверті поштового відправлення - рекомендованого листа, наявним у матеріалах справи.
У січні 2017 р. Ірпінським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області пред'явлено боржнику - ПАТ „Укртелеком” вимогу № 95/15.20-27 від 13.01.2017 р. державного виконавця, якою зобов'язано боржника - ПАТ „Укртелеком” виконати рішення суду до 19.01.2017 р., та надати письмове підтвердження виконання рішення суду. Вказана вимога отримана боржником - ПАТ „Укртелеком” 20.01.2017 р., що підтверджується відміткою на конверті поштового відправлення - рекомендованого листа та вхідним штампом боржника на самій вимозі, наявними у матеріалах справи.
Постановою Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.03.2017 р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника - ПАТ „Укртелеком” штраф у розмірі 3 400, 00 грн.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 17 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 25 цього ж закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Статтею 18 цього ж закону передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Статтею 27 цього ж закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 цього ж закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до ст. 75 цього ж закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 89 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Згідно з п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У встановлені законом та вимогою державного виконавця строк для виконання рішення суду боржник рішення господарського суду Київської області від 02.09.2015 р. у справі № 911/1613/15 не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП № 50722859.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем (боржником) у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти належного виконання рішення господарського суду Київської області від 02.09.2015 р. у справі № 911/1613/15 у встановлені законом та вимогами державного виконавця строки для виконання рішення суду, а також після отримання вимоги № 95/15.20-27 від 13.01.2017 р. державного виконавця до винесення оскаржуваної постанови від 03.03.2017 р. про накладення штрафу.
Отже, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП № 50722859, державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області правомірно та із дотриманням вимог положень Закону України „Про виконавче провадження” та за наявності відповідних підстав і необхідних повноважень було винесено постанову про накладення штрафу від 03.03.2017 р., а сама постанова Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.03.2017 р. про накладення штрафу є такою, що відповідає вимогам законодавства України.
Заперечення відповідача-3 щодо того, що вимогу № 95/15.20-27 від 13.01.2017 р. державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за невиконання якої в подальшому винесено вищевказану постанову про накладення штрафу від 03.03.2017 р. у виконавчому провадженні ВП № 50722859, ним було отримано лише 20.01.2017 р., що унеможливило своєчасне її виконання боржником, а тому така постанова Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від від 03.03.2017 р. про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 50722859 є незаконною - є необґрунтованими, оскільки, навіть, після отримання вимоги № 95/15.20-27 від 13.01.2017 р. державного виконавця та до винесення оскаржуваної постанови від 03.03.2017 р. про накладення штрафу боржником не було вчинено жодних дій та заходів щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 02.09.2015 р. у справі № 911/1613/15.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо неправомірних дій державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при прийнятті постанови від 03.03.2017 р. про накладення штрафу та щодо незаконності постанови Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 03.03.2017 р. про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 50722859, викладені у скарзі № 14-10/114 від 21.03.2017 р. відповідача-3 (боржника) - ПАТ „Укртелеком”, не знайшли свого підтвердження в ході її розгляду, а тому вимоги відповідача-3 (боржника) про визнання їх відповідно неправомірними та недійсною є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні скарги № 14-10/114 від 21.03.2017 р. (вх. № 64/17 від 23.03.2017 р.) Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” на дії та постанову Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні ВП № 50722859.
Суддя В.М.Бацуца