07 липня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/42/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 103 о/с від 28.12.2015 р. про звільнення його з посади старшого інспектора Новоселицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області зі служби в поліції; поновити його на посаді старшого інспектора Новоселицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 103 о/с від 28.12.2015 р. його звільнено з посади старшого інспектора Новоселицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області зі служби в поліції через службову невідповідність відповідно до п.5 ч.1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію”.
Позивач вважає своє звільнення з посади незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю дисциплінарних проступків протягом останнього року, які стали б підставою такого звільнення та у зв'язку з не вчиненням позивачем протиправних дій.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити позов повністю, а справу розглянути в порядку письмового провадження.
Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просило суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передувало об'єктивне та всебічне службове розслідування, при визначенні міри реагування було враховано його тяжкість, обставини за яких його вчинено, та неможливість в подальшому виконувати правоохоронні функції внаслідок дискредитуючого характеру своїх дій.
Крім того, відповідач вказував, що компрометуючі діяння службових осіб, в т.ч. позивача зафіксованих у відеоролику, набули широкого суспільного резонансу, та були відтворені в наступних джерелах: на каналі “YouTube” переглянуто 18950 зареєстрованих користувачів; в соціальній мережі “ВКонтакте” - переглянули 2121 користувачі; сайт видання “ОСОБА_2 буковинець”; громадсько-політичний портал “Рупор Житомира”; інтернет форум “Дорожній контроль”; сайт СНV.TV.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову, а справу розглянути в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Судом, з метою з'ясування обставин справи, було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог. З урахуванням матеріалів справи, розгляд справи відкладався, а також у справі оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування письмових доказів щодо підтвердження обставин правомірності прийняття спірного рішення.
Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. ч. 4,5 ст. 11 КАС України зобов'язував позивача, відповідача надати суду письмові докази, які б вказували на підстави прийняття спірного рішення та інші документи, які мали значення для розгляду справи.
Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Водночас, судом у порядку п. 4-5 ст. 11, ст. ст.69, 71 КАС України витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою проведення службової перевірки та прийняття спірного рішення.
Предметом проведення перевірки-розслідування стала скарга громадянина ОСОБА_3 від 30.11.2015 року, яка з особистого прийому адресована начальнику УМВС України в Чернівецькій області щодо неправомірних дій працівників ДАІ. (а.с. 81).
На виконання розпорядження керівництва посадовими особами ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_2, капітаном поліції ОСОБА_4, проведено службову перевірку обставин, які викладені в заяві громадянина ОСОБА_3 та обставин, які зображені на відеоролику додатку до заяви, щодо протиправних дій ОСОБА_1 та інших.
Із змісту матеріалів видно, що посадовими особами відповідача у ході проведення вказаної перевірки ОСОБА_1, відмовився від надання будь яких пояснень про, що складено відповідний Акт від 21.12.2015 року. Проте, із змісту пояснення від 28.12.2015 року наданого ОСОБА_1, видно, що останній не заперечував, що він зображений на відеороликах та не спростував вказані обставини. (а.с. 50-51).
Згідно фото таблиці, видно, що на роздруківці зображено ОСОБА_1, що не заперечувалось останнім. (ас. 79-80).
Згідно висновку службової перевірки по факту матеріалів-заяви громадянина ОСОБА_3 від 30.11.2015 року видно, що відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області проведено службову перевірку, який затверджений заступником т.в.о. начальником ГУНП в Чернівецькій області 28.12.2015 року. Висновком службової перевірки від 28.12.2015 року встановлено, що факти викладені в заяві та у відео-матеріалах вважати такими, що частково знайшли своє підтвердження, в частині неналежної організації несення служби, що призвело до написання заяви та негативного суспільного резонансу, що стали підставою для проведення службової перевірки. Комісією за наслідками перевірки прийнято рішення, що за грубе порушення вимог Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року старший інспектор Новоселицького відділу поліції капітан поліції ОСОБА_1 підлягає звільненню з поліції.
Під час судового розгляду справи допитано, як свідка заступника начальника відділу безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 з питань проведення службової перевірки та прийняття спірного рішення.
Будучи допитаним свідок ОСОБА_2 підтвердив, що обставини та факти викладені в заяві, а також у відео-матеріалах частково знайшли своє підтвердження в тій частині, що саме позивач - ОСОБА_1, зображений на відео-матеріалах, ним допущено порушення вимог присяги, Наказу МВС України № 111, Дисциплінарного статуту в частині неналежної організації несення служби, що призвело до написання заяви та негативного суспільного резонансу, а також підставою проведення службової перевірки. З урахуванням встановлених обставин під час перевірки, було прийнято рішення, що за допущені порушення ОСОБА_1, підлягав звільненню зі служби в поліції, про що було видано відповідний Наказ. Крім того матеріали було направлено до правоохоронного органу. (а.с. 173-174).
Крім того, у ході судового розгляду справи було досліджено диск із відео зображеннями обставин, які зазначені в заяві ОСОБА_3 адресованого до УМВС України в Чернівецькій області за участю сторін. Позивач визнав той факт, що саме він зображений на відеоролику та інші працівники поліції по відношенню до яких станом на 2015 рік, він ОСОБА_1, являвся старшим начальником. Крім того, було зазначено сторонами, що місце де було зафіксовано саме місце знаходження працівників органів внутрішніх справ УМВС України в Чернівецькій області, зокрема ОСОБА_1 та інших не є спеціальним - визначеним місцем несення служби відповідно до дислокації вказаним підрозділом ДПС, як місце, яке визначено нормативно правовими актами та Наказами. (а.с. 78-83).
Із змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2016 року видно, що будучи допитаним, як свідок ОСОБА_5, показав, що він є журналістом Всеукраїнського правового видання - газета «Дорожній контроль». Точні дати не пам'ятає, однак на весні 2015 року ним здійснювалась відео зйомка співробітників ВДАІ ОСОБА_6 Вказане відео знаходилось на його каналі в «Ютубі», знято особисто ним. (а.с. 152).
Крім того із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 07.11.2014 року видно, що вказаний протокол складався старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7, що в порівнянні з фото таблицею а.с. 79-80 не відповідає обставинам на які посилається позивач. А тому суд вважає, що дані обставини не відносяться до обставин, які перевірялись під час перевірки. Водночас у своєму поясненні спершу позивач відмовився від надання будь яких пояснень, а вдруге надаючи пояснення не спростував обставини, які зображені на відеоролику, що мали місце весною 2015 року.
Дослідивши письмові докази зокрема: відеозапис подій, фото таблицю, заслухавши пояснення сторін, слід прийти до висновку, що обставини, які зазначені у заяві громадянина ОСОБА_3, а також обставини зображені на відеоролику, у фото таблиці аркуш справи 79-83 могли мати місце на весні 2015 року, тобто протягом березня-травня 2015 року, що і знайшло своє підтвердження під час проведення службової перевірки посадовими особами відповідача.
З урахуванням пояснень сторін, фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 грудня 2004 року по 06.11.2015 року, а з 07 листопада 2015 року в порядку переатестування прийнятий на службу в поліцію, звільнений з якої 28.12.2015 року, що підтверджується записами в послужному списку. 30 грудня 2004 року ОСОБА_1 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ.( а.с. 19-24, 95-125, 172).
Зокрема, 29.08.2014 року згідно наказу УМВС України в Чернівецькій області від 28.08.2014 року № 252 о/с, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 В.М. призначено на посаду начальника відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області. ( а.с. 102).
Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 07.11.20155 року № 34 о/с, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України “Про Національну поліцію”,ОСОБА_1, який мав спеціальне звання капітан міліції призначено з 07.11.2015 року. на посаду старшого інспектора Новоселицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, присвоївши спеціальне звання капітан поліції. (а.с. 68).
30.11.2015 року мешканець с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області громадянин ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до начальника УМВС України у Чернівецькій області на неправомірні дії окремих співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області. У вказаній заяві громадянин ОСОБА_3 просив прийняти міри щодо притягнення посадових осіб до відповідальності, серед яких ОСОБА_1, по факту матеріалів відеозапису з відеохостингу “YouTub” під назвою “Как в Черновцах ГАИ берет взятки” відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 81-82).
Заступником начальника відділу безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_2, відповідно до розпорядження керівництва проведено службову перевірку по факту матеріалів відеохостингу “YouTub” під назвою “Как в Черновцах ГАИ берет взятки” відносно співробітників колишнього відділення ДАІ ОСОБА_6 при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7
Проведеною службовою перевіркою встановлено, що співробітники колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1 та підлеглі під час несення служби, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, під час несення служби, знаходячись у невстановленому місці при спілкуванні з цивільними особами та учасниками дорожнього руху, допустив порушення присяги, наказів, Дисциплінарного статуту, що призвело до отримання підлеглими від останніх в своє володіння предметів схожих на грошові кошти та наповнені пакунки.
Згідно рапорту від 25.12.2015 року видно, що з 21.12.2015 року прокуратурою Чернівецької області розпочато кримінальне провадження № 42015260000000223 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. ( а.с. 55).
28.12.2015 року за результатами проведеної службової перевірки складено висновок, у якому зазначено, що факти викладені у заяві ОСОБА_3 та відеоматеріалах частково знайшли своє підтвердження в частині неналежної організації несення служби, що призвело до написання заяви та негативного суспільного резонансу.
За результатами проведеної службової перевірки, запропоновано за грубе порушення вимог наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року “Про затвердження інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС…” старшого інспектора Новоселицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції. (а.с. 47-48).
28.12.2015 року на підставі висновку службової перевірки від 28.12.2015 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області видано наказ № 103 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 з 28.12.2015 року за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію” (через службову невідповідність). Підстава: висновок службової перевірки від 28.12.2015 року. ( а.с. 69).
Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з таких міркувань.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно статті 3 цього Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_6 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 11 частини 1 статті 22 Закону №580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.
Статтею 59 Закону №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (статті 60 Закону №580-VIII).
Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Вказаним Дисциплінарний статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 цього Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Статтею 8 Дисциплінарного статуту визначено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про запобігання корупції» загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.
Згідно підпункту з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами на яких поширюються дія цього Закону є поліцейські.
Згідно пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (в редакції чинній на час перебування позивача на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області) особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 6 статті 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція №230).
Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно пункту 6.3 Інструкції № 230 забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Крім того, діяльність дорожньо-патрульної служби, регулюється Наказом МВС від 27.03.2009 року № 111 затверджено Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), (далі Наказ № 111).
Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 Наказу передбачено, що працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний: Досконало знати ПДР, цю Інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов'язки; Перебувати на визначеному місці несення служби відповідно до дислокації;
Пунктом 6.31, 6.32 Наказу визначено, що під час несення служби нарядом у складі двох і більше працівників підрозділу ДПС призначається старший наряду. Старший наряду ДПС забезпечує керівництво діяльністю наряду ДПС та несе персональну відповідальність за його дії в період несення служби і зобов'язаний:
Пунктом 6.32.2 передбачено здійснювати керівництво і контроль за несенням служби працівниками наряду ДПС, організовувати та особисто проводити із водіями профілактичну і роз'яснювальну роботу.
Пунктом 6.32.5 передбачено, що під час службової діяльності дотримуватись законності, не допускати її порушень іншими працівниками.
Пунктом 7.2 Наказу передбачено, що зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для
надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Оглядати транспортні засоби, перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, (страхового сертифіката "Зелена картка"), у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а в разі спільних з іншими службами ОВС заходів - відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним та іншим документам. Перевіряти транспортні засоби за базами даних автоматизованих інформаційно-пошукових систем Державтоінспекції МВС і в передбачених законодавством випадках доставляти ці транспортні засоби, документи та вантажі до територіальних ОВС для прийняття рішення згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 ).
Водночас судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач під час несення служби у складі наряду знаходився у невстановленому місці, не дотримався вимог вказаного наказу та не вжив заходів щодо недопущення порушень вказаного наказу підлеглими.
Судом встановлено, що для проведення перевірки фактів викладених в заяві ОСОБА_3, відповідачем було створено комісію, складено акти про відмову від дачі пояснень від 21.12.2015 року та за результатами проведеного службового розслідування рекомендовано за грубе порушення вимог наказу МВС України № 111 від 27.09.2009 року звільнити позивача з поліції.
Висновком службової перевірки підтверджено, що факти викладені у заяві ОСОБА_3 та відео матеріалах частково знайшли своє підтвердження в частині неналежної організації несення служби начальником відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області капітаном міліції ОСОБА_1, що призвело до порушень вимог присяги, статуту, наказів та написання заяви, спричинило негативний суспільний резонанс.
У висновку зафіксовано, що при спілкуванні з співробітниками колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 встановлено, що вони відмовилися коментувати відео-сюжет.
Показами свідка ОСОБА_2 встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ним проводилась службова перевірка по факту матеріалів відеохостингу “YouTub” відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1 та інших. Даною перевіркою встановлено, що начальник відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, під час виконання посадових обов'язків порушив вимоги Наказу МВС України № 111 не забезпечив належної організації роботи, підлеглі при спілкуванні з учасниками дорожнього руху, допускали передачу від останніх в своє володіння предметів схожих на грошові кошти та наповнені пакунки. Відео-ролик набрав великого громадського та соціального розголосу на державному рівні. З урахуванням зазначених обставин відмовився від надання пояснення про що було складено Акт від 21.12.2015 року. Під час проведення службової перевірки капітан поліції ОСОБА_9 коментувати відео-сюжет відмовились. Крім того, вказані порушення знайшли своє підтвердження, оскільки ОСОБА_1 та інші співробітники під час несення служби перебували у невстановленому місці відповідно до дислокації, як передбачено відповідним Наказом МВС України № 111.
Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача стали матеріали службової перевірки, а також дії, що дискредитують звання працівника правоохоронних органів, відносно чого було порушено кримінальне провадження № 42015260000000223 від 21.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України. Згідно постанови прокуратури Чернівецької області від 31.03. 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015260000000223 від 21.12.2015 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні колишнього начальника ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, інспекторів ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України. (а.с. 152-157).
У постанові про закриття кримінального провадження також зазначено, що за результатами виконання доручення, наданого в порядку ст.40, 41 КПК України оперативному підрозділу ВВБ в Чернівецькій області ДВБ МВС України щодо встановлення всіх осіб, крім працівників ВДАІ, зафіксованих на відео, наданому ОСОБА_3, встановити зазначених осіб не видалось можливим. Виходячи з того, що встановити зафіксованих на вказаному відео осіб, які б безпосередньо могли підтвердити факти одержання працівниками ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області неправомірної вигоди не видалось можливим, об'єктивно підтвердити існування таких фактів неможливо.
Разом із тим, на думку суду, закриття кримінального провадження свідчить про відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, однак не може свідчити про відсутність обставин щодо вчинення дій, за які передбачена дисциплінарна відповідальність.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 37 Закону України “Про запобігання корупції” загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Згідно частини 1 Закону України “Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження нового тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України” від 28.12.1991 року № 382 (в редакції чинній на час перебування позивача на посаді інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області) особа рядового і начальницького складу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складає Присягу працівника органів внутрішніх справ України, такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю.
Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону."
Приписами пунктів 1.1-1.3 розділу IV “Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ” Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012 року № 155, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 року за № 628/20941 (в редакції чинній на час перебування позивача на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області), поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника. Норми професійної етики вимагають від працівника: поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища; виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку; у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень. Працівник повинен пам'ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому.
Завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) визначає Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 р. за № 576/16592 (далі - Інструкція).
Пунктом 17 вказаної Інструкції (в редакції чинній на час перебування позивача на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області) передбачено, що під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється, в т.ч.: відволікатися від служби і послаблювати увагу під час нагляду за дорожнім рухом; вступати в розмови з учасниками дорожнього руху з питань, які не стосуються служби; перевозити сторонніх громадян або вантажі в службовому транспортному засобі (автомобілі, автобусі, мотоциклі), а також залишати його незамкненим та без нагляду; самовільно залишати пост, маршрут патрулювання або відхилятися від нього і змінювати порядок несення служби тощо.
У судовому засіданні позивач визнав той факт, що в матеріалах відеохостингу та фототаблиці до відеофайлу з відеохостингу “YouTub” під назвою “Как в Черновцах ГАИ берет взятки”, поданих до матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні, зображений він - ОСОБА_1 під час несення служби разом із підлеглими інспекторами Сушинським В.М. та Мартинюком Д.Д. з використанням службового автомобіля марки ВАЗ 21144, державний номерний знак 26 0245.
Крім того, позивач не спростував обставини зображенні на відео та не довів правомірності своїх дій під час несення служби - саме перебування у невстановленому місці згідно карти дислокації, спільно з підлеглими інспекторами Сушинським В.М. та Мартинюком Д.Д., а також щодо передачі та отримання від учасників дорожнього руху предметів схожих на грошові кошти та наповнені пакунки, що не узгоджується з вищенаведеними нормативно-правовими актами, Законом.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає доведеним наявність факту вчинення позивачем дій, що дискредитують звання працівника правоохоронних органів, а відтак необхідність застосування до нього крайнього дисциплінарного заходу впливу у вигляді звільнення є виправданим.
Суд також вважає, що зображення позивача на фото та відео доказах, які подані до матеріалів справи, безперечно є підставою для звільнення позивача, оскільки вказані дії позивача підривають довіру та авторитет правового функціонування правоохоронних органів, як гаранта забезпечення захисту прав та інтересів громадян, неухильне дотримання Конституції України та законів.
З цього приводу суд зазначає, що відповідач при прийняті оскаржуваного наказу № 103 о/с від 28.12.2015 року врахував всі обставини події, встановлені при проведені службового розслідування, які привели до порушення присяги, дисциплінарного статуту, вимог Наказу МВС України № 111.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу №103 о/с від 28.12.2015 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1
Також, суд зазначає, що відповідно в похідному порядку не підлягають задоволенню позовні вимоги в яких позивач просить поновити його на роботі на посаді, яку займав до звільнення старшого інспектора Новоселицького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача і його представника про те, що відповідач при прийняті наказу про його звільнення допустив порушення, оскільки висновком службового розслідування встановлені дії позивача, свідчать про грубе порушення ним службової дисципліни, внаслідок чого настали негативні наслідки.
З урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та недоведений. Позиція позивача, спростована у ході розгляду справи письмовими доказами, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім проявам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів правомірність своїх дій.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Між тим, і частина 1 статті 71 КАС України також покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, не встановивши в судовому засіданні факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Відтак, адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області № 103 о/с від 28.12.2015 року яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію», є таким, що не підлягає задоволенню.
Із врахуванням наведеного повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази по справі, суд робить висновок, про відмову в задоволенні позовних вимог.
Крім того, дослідивши матеріали службового розслідування, судом встановлено, що висновком службового розслідування встановлено порушенням позивачем службової дисципліни, присяги, Наказу МВС України № 111,що підтверджено матеріалами перевірки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено матеріалами службового розслідування.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Судом встановлено, що при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини, а також шкоду завдану авторитету органів поліції.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваний наказ № 103 о/с від 28.12.2015 року прийнятий відповідачем відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII (через службову невідповідність) на підставі висновку службової перевірки від 28.12.2015 року.
Частиною 1 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (ч. 2 ст. 77 Закону №580-VIII).
Відповідно до ст. 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Суд звертає увагу відповідача, що саме атестування поліцейських є підставою для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Як встановлено під час розгляду справи, атестування поліцейського позивача не проводилось, тому відповідач неправильно застосував при звільненні позивача п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII (через службову невідповідність). Суд зазначає, що відповідачем згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту було організовано та проведено службове розслідування та за його наслідками складено висновок, натомість невірно вказана підстава звільнення позивача.
Частиною 2 статті 162 КАС України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що підставою видачі спірного наказу став висновок службової перевірки від 28.12.2015 року, суд зобов'язує відповідача змінити підстави звільнення позивача, а саме: за пунктом 5 частини 1 (через службову невідповідність) змінити на: за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 28.12.2015 року № 103 о/с із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення ОСОБА_1.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх рішень, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області змінити підстави звільнення позивача - капітана поліції ОСОБА_1 (М 160825), а саме: за пунктом 5 частини 1 (через службову невідповідність) змінити на : за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 28.12.2015 року № 103 о/с (по особовому складу) із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (М 160825).
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя П.Д. Дембіцький