03 липня 2017 року м. Київ К/800/22076/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Слов'янська районна державна адміністрація про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 жовтня 2016 року. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та виплатити заборгованість за період, починаючи з 01 жовтня 2016 року на рахунок ОСОБА_1, відкритий ним раніше у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що рішенням комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 відмовлено у проведенні відновлення виплат у зв'язку з непідтвердженням фактичного місця проживання, що позбавляє управління можливості та законних підстав для поновлення виплати пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 13 серпня 1998 року Артемівським РВ ЛМУУМВС України в Луганській області, є пенсіонером за віком.
Відповідно до довідки від 09 липня 2015 року № 1445013830 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1.
З 01 жовтня 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу, що відповідачем не заперечується. Відповідач зазначив, що рішенням комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 відмовлено у проведенні відновлення виплат у зв'язку із непідтвердженням фактичного місця проживання.
Протоколом № 23 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Слов'янської районної державної адміністрації від 06 грудня 2016 року позивачеві відмовлено у призначені (відновленні) соціальної виплати внутрішньо переміщеним особам відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 08 червня 2016 року) (далі Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Судами попередніх інстанцій встановлено дійсність довідки від 09 липня 2015 року № 1445013830 про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Відповідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами пункту 71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність в матеріалах справи доказів скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 09 липня 2015 року № 1445013830 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
За наведених обставин, оскільки відповідачем не доведено наявності передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Слов'янська районна державна адміністрація про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Л. Іваненко