06 липня 2017 року м. Київ К/800/50932/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.,
Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Луганської митниці Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року у справі №812/455/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" до Луганської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови , -
9 червня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Луганської митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 702180004/2015/000010/1 від 3 червня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702180004/2015/00002.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №702180004/2015/000010/1 від 3 червня 2015 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 02180004/2015/00002.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 3 червня 2015 року Товариством було подано до Митниці митну декларацію №702180001/2015/000084 разом з пакетом документів, визначеним в графі 44 митної декларації для здійснення митного оформлення товару - рублене скловолокно.
Зокрема, позивачем надано: договір з ВАТ «ОСВ СТЕКЛОВОЛОКНО» від 24 квітня 2015 року №UА/05763895/24042015 з додатком, за яким визначена вартість товару - 0,78 євро за 1кг.; експортна декларація ВАТ «ОСВ СТЕКЛОВОЛОКНО», за якою ціна товару складає 15249 євро, статистична вартість - 17188,66 євро; договір №17 від 17.02.2015р. про організацію транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом; довідка перевізника від 29.05.2015р. №29/05 про вартість перевезення товару до та після митного кордону України; СМR №000158 від 07.05.2015р.; виписку банку за 22.05.2015р.; виписку з банку за 27.05.2015р.; виписку з банку за 21.05.2015р.; платіжне доручення № 75 від 19.05.2015р.; платіжне доручення № 82 від 22.05.2015р.; платіжне доручення № 74 від 18.05.2015р.; рахунок № 74 від 28.05.15р.; бухгалтерська виписка б/н від 28.05.2015р.; прайс-лист від 15.05.2015р.; висновок експертної організації №1246 від 12.05.2015р.; рахунок № 909800927 від 28.05.2015р.; пакувальний лист б/н від 28.05.2015р.; рахунок 908707716 від 18.05.2015р.; договір № 1401/01 від 03.01.2014р.; сертифікат походження RUUA5030000942 від 29.05.2015р.; паспорт якості б/н від 28.05.2015р.; лист виробника 07.05.2015 р.; комерційна пропозиція б/н від 22.04.2015р.; лист № 395 від 03.06.2015р.; експортна декларація на товари №10103030/290515/0001704 від 29.05.15р.
Разом з вказаними документами надано декларацію митної вартості №702180001/2015/000084 від 03.06.2015р., згідно з якою до митної вартості включені витрати на транспортування до п/п «Просяне-Бугайовка», які склали 14000 грн., загальна митна вартість з урахуванням цих витрат - 368371,59 грн. (15851,44 Євро).
3 червня 2015 року Митницею було прийнято рішення №702180004/2015/000010/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України за рівнем митної вартості 0,9067 євро/кг. (із розрахунку 1,00 дол. США/кг. з урахуванням витрат на транспортування) на підставі митної декларації від 30.04.2015 №702180001/2015/001107.
При цьому у розділі «обставини прийняття» зазначено, що у гр.46 «Статистична вартість» митної декларації країни експорту від 29.05.2015 №1013030/070515/0001704 сума з урахуванням витрат на транспортування до кордону України не відповідає заявленим відомостям. Також, зазначено про відсутність відомостей щодо складових митної вартості товару.
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702180004/2015/00002 повідомлено Товариство про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України у зв'язку із ненаданням декларантом у повному обсязі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача частково, при цьому виходили з того, що рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем протиправно, тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу первинні та інші документи, передбачені відповідними положеннями МК України.
З рішення про коригування митної вартості товарів від 3 червня 2015 року №702180004/2015/000010/1 та наданих відповідачем роздруківок вікон «повідомлення декларанту» програми «Інспектор-2006» у позивача додатково було витребувано: виписку з бухгалтерської документації (складові митної вартості: вартість сировинних складових); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Проте, відповідачем не наведено, яким чином саме ці документи можуть усунути сумніви у правильності визначення митної вартості, пов'язані з цифровим значенням статистичної вартості митної декларації країни - експортеру.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем протиправно.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Луганської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: