"27" червня 2017 р. м. Київ К/800/34617/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Загороднього А.Ф., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року,
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) на його користь недоотриману одноразову грошову допомогу в розмірі 168399 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що одноразова грошова допомога призначена йому за встановлену у грудні 2015 року 2-гу групу інвалідності, не відповідає вимогам положень постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оскільки нарахована без урахування надбавок, доплат та премій, які входили до його грошового забезпечення на час звільнення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу цивільного захисту в ДСНС на посаді начальника Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління ДСНС в Одеській області.
Наказом ДСНС від 23 листопада 2015 року № 649 о/с позивача звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил України за підпунктом 2 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, а 07 грудня 2015 року наказом Головного управління ДСНС в Одеській області № 1701 - виключено із кадрів ДСНС та знято з усіх видів забезпечення.
08 грудня 2015 року ОСОБА_4 встановлено II групу інвалідності строком до 01 січня 2017 року. Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарської-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14 січня 2016 року захворювання позивача пов'язане з проходженням служби.
Відповідно до довідки від 15 грудня 2015 року № 02/358/15, виданої Головним управління ДСНС в Одеській області, розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку від обіймав на день звільнення, для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 908, складався з: посадового окладу - 1450,00 грн.; окладу за спеціальним званням - 135,00 грн.; відсоткової надбавки за вислугу років - 634,00 грн.; всього - 2219,00 грн.
08 лютого 2016 року комісія ДСНС з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту призначила позивачу як інваліду II групи одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми, поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908, в сумі 93198,00 грн.
21 березня 2016 року Головне управління ДСНС в Одеській області на підставі поданої позивачем заяви, видало довідку № 01/203/11 про розмір грошового забезпечення на день звільнення начальника Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління ДСНС в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 Так, згідно вказаної довідки розмір грошового забезпечення на день звільнення позивача складався з: посадового окладу - 1450,00 грн.; окладу за спеціальним званням - 135,00 грн.; відсоткової надбавки за вислугу років - 634,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1109,50 грн.; премії по підсумкам роботи за місяць - 2900,00 грн.; всього - 6228,50 грн.
Вважаючи, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій невірно розрахувала одноразову грошову допомогу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач правильно визначив та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в сумі 93198,00 грн. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 15 грудня 2015 року № 02/358/15.
Проте повністю погодитись з висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може та вважає їх передчасними.
Згідно частини 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу , що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 115 цього ж Кодексу держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України , цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частиною 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми, поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок 908).
Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Пунктом 3 Порядку № 908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно пункту 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Пунктом 7 Порядку № 908 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги: можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.
Проте, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій вищезазначеного не врахували та всупереч вимог статей 79, 86 Кодексу адміністративного судочинства, належним чином не перевірили чи звертався позивач із заявою про виплату одноразової грошової допомоги після отримання довідки № 01/203/11 від 21 березня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення, виданої Головним управлінням в Одеській області відповідно до пункту 5 Порядку № 908, та чи приймалось відповідачем рішення за вказаною заявою.
Не встановлення в судовому процесі зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.Л. Іваненко
Судді: А.Ф. Загородній
М.І. Мойсюк