03 липня 2017 р.Справа № 816/15/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2017р. по справі № 816/15/17
за позовом ОСОБА_1
до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
03 січня 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Миргородська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 41-42), просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2016 р. № 12730-13, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб, код платежу: 18011000, в розмірі 25 000,00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року по справі № 81/15/17 адміністративниий позов ОСОБА_1 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.07.2016 р. № 12730-13, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб, код платежу: 18011000, в розмірі 25 000,00 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39740766).
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року по справі № 81/15/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України пояснив, що з 01.01.2016 року об'єктом оподаткування транспортним податком є автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1033500 грн.). При цьому, середньоринкова вартість автомобілів визначається на підставі Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі двигуна, об'єму циліндрів, типу коробки переключення передач. Інформація про ціни нового автомобіля подається до 10 січня базового податкового (звітного) року Державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку, а останнє розраховує середньо ринкову вартість автомобіля та щороку до 01 лютого базового податкового (звітного) періоду) подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2016 року № 12730-13, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку, сформовано Миргородською ОДПІ в автоматичному режимі на підставі інформації з переліку суб'єктів та об'єктів оподаткування транспортним податком, наявних в інформаційній системі «Податковий блок». Вказує, що підпунктом 267.6.10 пункту 267.10 статті 267 ПК України позивачу як платнику податків надано право звернутися із письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податків, розміру ставки податку та нарахованої суми. Однак, ОСОБА_1 не зверталась до Миргородської ОДПІ із заявою про проведення звірки розрахунку, здійсненого контролюючим органом, зокрема, щодо показників, що впливають на середньо ринкову вартість легкового автомобіля та, відповідно, щодо правомірності віднесення транспортного засобу до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, тип - легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4661 м.куб, дата реєстрації - 07.07.2012 р. (а.с. 15).
01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України введено новий місцевий податок - податок на майно, що складається, у тому числі, з транспортного податку.
Рішенням Миргородської міської ради від 20.01.2016 р. "Про внесення змін до Положення про порядок нарахування та сплати транспортного податку, як складової податку на майно" підпункт 3.1 пункту 3 "Об'єкт оподаткування" Положення про порядок нарахування та сплати транспортного податку, як складової податку на майно, викладено в такій редакції: «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті".
Рішення Миргородської міської ради від 20.01.2016 р. надруковано у газеті "Миргород - наш дім" від 28.01.2016 р. № 4.
27.07.2016 р. Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення за формою "Ф" № 12730-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011000" в розмірі 25000,00 грн. (а.с. 33).
Не погодившись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачці автомобіль у 2016 році не є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 267.2.1 п.267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі по тексту -ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року, об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Дана норма змінена Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIІI, якій набрав чинність з 01.01.2016 року, та відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України у новій редакції об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 24.12.2015 р. № 928 з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.
Отже, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, та рішенням відповідної місцевої ради, його середньоринкова вартість має складати більше 750 х 1378 грн. = 1 033 500 грн.
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
За приписами пункту 267.4. статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Як зазначено в пункті 1 Методики, остання встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п.2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:
Сер = Цн * (Г /100) * (1 ± (Гк /100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;
Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів.
Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.
Згідно з пунктами 13, 14 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Підсумовуючи викладене вище, Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 01 лютого базового податкового періоду.
В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинність 19.02.2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.
Згідно з пунктами 4, 13 Порядку джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.
Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
При цьому, відповідач повинен був при розрахунку податкового зобов'язання встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин).
Між тим, відповідачем взагалі не визначено середньоринкову вартість належного позивачеві автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, тип - легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4661 м.куб, дата реєстрації - 07.07.2012 р.
Обґрунтований розрахунок, який би підтверджував, що середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто понад 1 033 500, 00 грн., представником відповідача не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
Як зазначив представник відповідача в письмових запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, податкове повідомлення-рішення про визначення позивачеві грошового зобов'язання з транспортного податку сформовано Миргородською ОДПІ в автоматичному режимі згідно з інформацією, наявною в ІС «Податковий блок», наданою Мінекономрозвитку.
Разом з тим, доказів того, що станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (27.07.2016 року) в ІС "Податковий блок" була наявна інформація про вартість автомобіля позивача, яка б дала можливість визначити його належність до об'єктів оподаткування в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, не надано відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.
Надана відповідачем копія витягу з ІС «Податковий блок», на думку колегії суддів, таким доказом не є, оскільки витяг датований 11.10.2016 року, при цьому, з нього не вбачається, що надійшла інформація про ОСОБА_1 як платника транспортного податку саме з Мінекономрозвитку.
Крім того, колегія суддів відмічає, що згідно з розрахунком, здійсненим судом першої інстанції за допомогою калькулятора, розміщеного для загального користування на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA), з урахуванням параметрів автомобіля, належного позивачу (легковий автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, тип - легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4661 м.куб) при мінімальному пробігу 1000 км, отримано інформацію про середньоринкову вартість зазначеного транспортного засобу, яка не перевищує 942073,92 грн., в той час, як зазначалось вище, об'єктом оподаткування з 01.01.2016 р. є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. 00 коп.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, складених сервісним центром TOYOTA у м. Полтаві - ТОВ "Компанія "Стар Лайн" за наслідками технічного обслуговування автомобіля позивача № 42951 від 29.04.2015 р. та № 50034 від 04.08.2016 р., пробіг автомобіля позивача станом на 29.04.2015 року становить 42 148 км, станом на 04.08.2016 року (максимально наближена дата, коли відповідачем приймалось оскаржуване рішення), становить 63 018 км (а.с. 57-59), тобто, більше, ніж мінімальний пробіг у 1000 км., застосований судом першої інстанції при здійсненні вказаного вище розрахунку.
Однак, відповідачем не надано доказів того, що при визначенні, чи є автомобіль позивача об'єктом оподаткування, було враховано пробіг автомобіля, як це передбачено пунктом 2 Порядку та пунктом 12 Методики.
Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками, здійсненими позивачем в калькуляторі на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 з пробігом 55000 км. становить 916145,28 грн., з пробігом 67000 км. - 911823,84 грн., що є нижчим середньоринкової вартості транспортного засобу, яка підпадала б під об'єкт оподаткування згідно ст. 267 Податкового кодексу України (а.с. 55-56).
Вказаних відомостей відповідачем не спростовано.
За визначенням ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. (ст.70 КАС України).
За приписами ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду достатніх та допустимих доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2016 року № 12730-13 про визначення позивачеві грошового зобов'язання з транспортного податку, зокрема, доказів того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було враховано всі істотні обставини, за яких слід вважати, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що легковий автомобіль позивача не підпадає під об'єкт оподаткування транспортним податком, а тому податкове повідомлення - рішення від 27.07.2016 р. № 12730-13 є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 в порушення пп.267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПК України не зверталась до Миргородської ОДПІ з письмовою заявою та відповідними підтверджувальними документами щодо проведення звірки розрахунку, здійсненого контролюючим органом, зокрема, щодо показників, які впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Разом з тим, колегія суддів констатує, що в силу ч.2 ст.71 КАС України обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, зокрема, обґрунтованості розрахунку середньоринкової вартості та віднесення автомобіля, належного позивачеві, до об'єктів оподаткування транспортним податком, покладено не на позивача, а на відповідача по справі, як суб'єкта владних повноважень.
Крім того, вказаною нормою визначено право платника податків, а не обов'язок проведення звірки даних нарахованої суми транспортного податку.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2017р. по справі № 816/15/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.07.2017 р.