06 липня 2017 рокусправа № 333/171/14-а(2-а/333/59/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року у справі №333/171/14-а(2-а/333/59/17) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 13 січня 2014 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя правонаступником якого є Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.09.20136 року №39 про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 року №162 та зобов'язати відповідача зарахувати позивачу на підставі даних його трудової книжки період роботи з 01.04.1981 року по 21.08.1992 року на посаді електрогазозварника до пільгового стажу за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що його трудовою книжкою підтверджено стаж роботи в шкідливих умовах праці, при цьому трудова книжка не містить відомостей про роботу з неповним робочим днем або тижнем. Зазначає про те, що у випадку сумнівів щодо правильності інформації викладеної в уточнюючій довідці відповідач має право здійснити перевірку таких даних.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що записи в трудовій книжці позивача вказують на посаду, яку займав позивач, проте не містять безпосереднього посилання на відповідні пункти відповідного нормативного акта, який передбачає таку роботу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 05.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
Рішенням комісії з суперечливих питань № 39 від 06.09.2013 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії (а.с.11).
Рішення мотивовано тим, що позивач не підтвердив свого права на пільгове пенсійне забезпечення відповідною довідкою, яка видається підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками. У разі відсутності правонаступників підтвердження періодів роботи здійснюється відповідними комісіями, що утворені при Головних управліннях Пенсійного фонду України в областях. Оскільки документи по особовому складу підприємства, де працював позивач, не передано до державного архіву, а корпорація «Автосервіс», у якій знаходяться відповідні документи, не є правонаступником Запорізького обласного виробничого об'єднання «Запоріжавтотехобслуговування», тому підготувати документи для розгляду комісії неможливо.
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За вимогами п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - чоловіки, після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Виходячи з положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є віднесення такої професії до списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та зайнятість особи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і підтвердження цих умов праці за результатами атестації робочих місць.
Право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджено як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, в якому працювала особа зі шкідливими та важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162, встановлено, що у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - у відповідності з найменуваннями посад, зазначених у Єдиної номенклатури посад службовців, або у відповідності зі штатним розкладом.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача, в ній відсутні відомості які б свідчили про зайнятість позивача у період з 01.04.1981 року по 21.08.1992 року повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Крім того в трудовій книжці позивача також відсутні відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за спірний період його роботи.
Тобто, відомості про роботу позивача у період з з 01.04.1981 року по 21.08.1992 року зазначені у його трудовій книжці не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу вищезазначеної норми слідує, що уточнюючу довідку має бути видано виключно підприємством, установою або організацією на якій працює (працювала) особа або їх правонаступником.
Як вбачається з матеріалів справи, книги про заробітну плату ТОВ ВП «Автосервіс», підприємства де працював позивач, передані у корпорацію «Автосервіс» та на вказаному підприємстві тимчасово зберігається архів по нарахуванню заробітної плати ТОВ ВП «Автосервіс». Корпорація «Автосервіс» не є правонаступником Запорізького обласного виробничого об'єднання «Запоріжавтотехобслуговування», а в міський архів книги по заробітній платі не приймають за відсутності печаті правонаступника вказаного об'єднання - ТОВ ВП «Автосервіс» (а.с.12-15).
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Виробниче підприємство «Автосервіс» визнано банкрутом, про що проведено реєстраційну дію 31.03.2011 року (а.с.16-17).
Тобто, корпорація «Автосервіс» не має повноважень на видачу уточнюючих довідок, оскільки не є правонаступником ТОВ «Виробниче підприємство «Автосервіс».
Разом з тим, видані корпорацією «Автосервіс» довідки про заробітну плату позивача №37 від 16.08.2011 року не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період з 01.04.1981 року по 21.08.1992 року та відсутності у позивача днів відпочинку без збереження заробітної плати, оскільки в цих довідках зазначено місяці з розміром заробітної плати позивача, які є значно меншими ніж середня заробітна плата позивача за відповдіний рік на ТОВ «Виробниче підприємство «Автосервіс».
Інших документів, які б свідчили про зайнятість позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період з 01.04.1981 року по 21.08.1992 року ним не надано.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає і про те, що віднесення посади, яку займав позивач до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 не свідчить про наявність у позивача права на пільгову пенсію, оскільки не звільняє від врахування інших умов встановлених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову повністю.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року у справі №333/171/14-а(2-а/333/59/17) - скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 7 липня 2017 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко