Копія
Справа № 822/326/16
29 червня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі: позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_5 про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить зобов'язати ГУ Національної поліції в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2016 року по день фактичного поновлення на службі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав пояснення згідно обставин викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, надала суду довідку ГУ Національної поліції у Хмельницькій області № 379 від 29.06.2017 року, у якій зазначено про те, що розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача у період з 18.02.2016 року по 11.08.2016 року складає 26 478,02 грн. В задоволенні позову просить суд відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_5, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 18 о/с від 17.02.2016 про його звільнення зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію";
- поновити його на службі в поліції на посаді інспектора роти дорожньо-патрульної служби ГУ Національної поліції в Хмельницькій області з 17.02.2016;
- зобов'язати ГУ Національної поліції в Хмельницькій області виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.02.2016 по день фактичного поновлення на службі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_5, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено повністю, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі №822/326/16 - скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області № 18 о/с від 17 лютого 2016 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_3, інспектора роти дорожно-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 17 лютого 2016 року.
Поновлено ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді інспектора роти дорожно-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 17 лютого 2016р.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 року по 11 серпня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2017 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задоволено частково.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року в частині позовних вимог про стягнення з користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 року по день фактичного поновлення на службі в поліції у встановленому розмірі згідно штатного розкладу - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року залишено без змін.
При цьому, в ухвалі від 23 травня 2017 року Вищий адміністративний суд зазначив про те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши вірного висновку щодо поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порушення вимог статті 159 КАС України, не зазначив період вимушеного прогулу та в мотивувальній частині судового рішення не вказав розрахунок розміру виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а лише вказав розмір такої виплати.
Відповідно до частини 5 статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Обчислення середньої заробітної плати працівникам, зокрема, за час вимушеного прогулу здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок № 100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Враховуючи, що звільнення ОСОБА_3, відбулось у лютому 2016 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватись з виплат за попередні 2 місяці.
Згідно довідки Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області № 379 від 29.06.2017 року про доходи позивача за грудень 2015 року та за січень 2016 року ОСОБА_3 нараховане грошове забезпечення у розмірі 4590,00 грн. та 4590,00 грн. (тобто 9180,00 грн. за вказаних 2 місяці).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Судом враховано, що графік роботи (режим праці) позивача не передбачав вихідних днів, тому при обчисленні середньоденної заробітної плати та визначенні тривалості вимушеного прогулу суд виходив з відповідної кількості календарних днів.
Кількість відпрацьованих позивачем днів за грудень 2015 року складає 31 день, за січень 2016 року - 31 день, загалом 62 календарних дні. Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становило 148,06 грн. (9180,00 грн. / 62).
В матеріалах справи є довідка Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області № 379 від 29.06.2017 року, у якій зазначено про те, що розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача у період з 18.02.2016 року по 11.08.2016 року складає 26 478,02 грн., з урахуванням податків та зборів.
Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Позивач після звільнення не працевлаштовувався, не стояв на обліку як безробітний та не отримував соціальної допомоги чи виплат.
Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 26 478,02 грн., та має бути стягнутий на його користь з урахуванням податків та зборів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2-3 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова суду в частині стягнення середньомісячного заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно частини 1-2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів обгрунтованість позовних вимог, а суб'єкт владних повноважень, який заперечував проти позову, не спростував доводи позивача, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2016 року по 11 серпня 2016 року в сумі 26478,02 грн., (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят вісім гривень дві копійки) з врахуванням податків та зборів.
Постанова в частині стягнення середньомісячного заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 05.07.2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2017 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1