Справа № 591/251/17
Провадження № 1-кп/591/179/17
07 липня 2017 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Миргород Полтавської області, громадянин України, неодружений, з середньою освітою, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України раніше не судимий
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 153, ч.2 ст. 345 КК України,
17.11.2016 близько 21:30 год. ОСОБА_10 вийшла з супермаркету «Наш Маркет», що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. СКД, 48. По дорозі додому до ОСОБА_10 ззаду підійшов її колишній співмешканець ОСОБА_9 , який, охопивши плече ОСОБА_10 та міцно притиснувши до себе, тобто застосовуючи фізичне насильство, змусив ОСОБА_10 йти за ним.
Досудовим слідством також встановлено, що прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , неодноразово застосовуючи до цього фізичне насильство відносно ОСОБА_10 , погрожуючи застосуванням фізичного насильства, змусив ОСОБА_10 роздягтися, після чого сказав, що вона мусить робити все, про що він попросить. У цей час у ОСОБА_9 виник умисел на насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом.
Коли ОСОБА_10 роздяглася, то ОСОБА_9 змусив її стати на коліна. Після цього ОСОБА_9 , увімкнувши функцію відеозапису на належному йому телефоні «HTC Desire», та розмістивши його об'єктивом камери в бік ОСОБА_10 , оголивши статевий член, наказав ОСОБА_10 відкрити рот, після чого справив свою природну потребу в рот та на обличчя ОСОБА_10 .
Далі ОСОБА_9 під погрозою застосування фізичного насильства, змусив ОСОБА_10 стати на «четвереньки», після чого, розуміючи, що остання знаходиться в стані вагітності, погрожуючи застосуванням фізичного насильства ОСОБА_10 , діючи самостійно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, проник пластиковою пляшкою до піхви ОСОБА_10 , чим задовольнив свою статеву пристрасть неприроднім способом.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_9 пішов до коридору, де взяв дерев'яну швабру, та, змастивши її дитячим кремом, з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприродним шляхом, здійснив проникнення до анального отвору ОСОБА_10 вільним краєм дерев'яної швабри.
18.11.2016 о 17 год. ОСОБА_10 звернулась із письмовою заявою до СВП ГУНП в Сумській області.
З метою перевірки зазначеної в заяві ОСОБА_10 інформації 18.11.2016 близько 19 год. 00 хв. оперуповноважений Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , старший оперуповноважений Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 та старший оперуповноважений Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 , які виконували свої службові обов'язки, прибули до супермаркету «Наш Маркет», що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. СКД, буд.48.
У цей час поруч з супермаркетом вони зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_9 , після чого відрекомендувалися працівниками поліції та показали свої службові посвідчення. На запрошення працівників ВКП Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області прослідувати до Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області для надання пояснень щодо обставин викладених в заяві ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , розуміючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу при виконанні службових обов'язків, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені дії, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення шкоди здоров'ю працівнику правоохоронного органу, діючи умисно, наніс оперуповноваженому Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область грудної клітки, тобто завдав побої та не спричинив тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєнні зазначених правопорушень визнав частково і пояснив, що пояснення з приводу інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 153 КК України він надавати відмовляється з особистих міркувань, оскільки вони стосуються інтимного життя з його дружиною, але зазначив, що все, що відображено до відеозаписі, що був досліджений у суді, є реалізацією пропозиції Маргарити експериментування в їх інтимному житті. Будь-якого насильства над нею він не вчиняв, але жалкує, що прийняв участь у цьому експерименті. Щодо злочину вчиненого ним відносно оперуповноваженого Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 то він зазначив, що дійсно фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті стосовно нанесення удару під час його затримання 18.11.2016 року працівнику поліції - оперуповноваженому ОСОБА_7 , відповідають дійсності, про що він шкодує.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_9 його вина у інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 ст. 153 та ч.2 ст. 345 КК України повністю знайшла підтвердження в суді.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_9 з листопада 2015 року та з березня 2016 року почали проживати разом, як чоловік та дружина. Для спільного проживання винаймали житло - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 16 листопада 2016 року між ними виник конфлікт з приводу її проходження стажування у магазині «Наш маркет» на вул. СКД в м.Суми. Після цього вона залишила помешкання та пішла до подруги ночувати та зранку пішла на роботу. Ввечері 17.11.2016 року, повертаючись з роботи -магазину , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 її зустрів ОСОБА_9 .. Після чого вони разом повернулися до квартири в якій мешкали. Вона відчувала якусь провину за конфлікт , що відбувся 16.11.2016 року, а тому на його пропозицію зайнятися сексом погодилася. Для цього вона роздяглася, а ОСОБА_9 ввімкнув функцію відеозапису на його телефоні та почав знімати все, що відбувалося. Спочатку ОСОБА_9 помочився її в рот, оскільки це було неприємно, вона відмовилася від цього та запропонувала йому задовольнити статеву пристрасть неприроднім способом із застосуванням предметів: пляшки від ліків та швабри. ОСОБА_9 погодився, що вони і зробили. Однак, коли її стало боляче, а вона була вже вагітна, вона попрохала ОСОБА_9 припинити ці дії та зайнятися звичайним сексом. Всі дії були добровільні, її ніхто не примушував це робити, будь-яких погроз в її адресу від ОСОБА_9 не було. Також, він не застосовував до неї ні фізичного , ні психологічного тиску з метою свого статевого задоволення. Потім знову відбувся конфлікт, внаслідок чого вона пішла додому батьків, але ОСОБА_14 її наздогнав, разом з нею сіли до таксі, де конфлікт продовжувався. ОСОБА_9 виказав погрози, що розмістить відзняте того вечора відео та фото, яке містить їх статеве життя на інтренетресурсах. Залишившись у батьків, вона плакала, хвилювалася за їх спільне життя, оскільки була вагітна від обвинуваченого та вранці на запитання матері розповіла її, що ОСОБА_9 знущався над нею, що вона його боїться. Після цього її мати викликала поліцію, працівники якої прийняли від неї заяву про злочин. Заява нею була подана з метою помститися ОСОБА_9 за конфлікти, що відбувалися між ними останнім часом, і те, що ОСОБА_9 міг її кинути. При цьому, працівникам поліції зазначала, що ОСОБА_9 погрожував розрізати ножем її рота, однак все це вона вигадала. Потім разом з працівниками поліції , з метою затримання ОСОБА_9 за скоєне, поїхали до магазину «Наш маркет», що знаходиться за адресою : м.Суми, вул. СКД, 48, перед цим зателефонувавши ОСОБА_9 та призначивши йому там зустріч. ОСОБА_9 прийшов в обумовлений ними час , де був затриманий працівниками поліції. Вона бачила, як ОСОБА_9 , під час його затримання, відмахнувся рукою від працівників поліції та сказав, що він не в чому не винен. Наступного дня, після того як ОСОБА_14 затримали, вона пожалкувала про те, що оговорила його та пішла до поліції , де написала заяву про те, що не підтримує заяву про злочин, який начебто скоїв ОСОБА_14 відносно неї. На даний час вони з ОСОБА_9 вступили у законний шлюб, та мають дитину, батьком якого є ОСОБА_9 . Просила, виправдати обвинуваченого, оскільки злочину відносно неї він не вчиняв.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 надав наступні свідчення:
Будучи оперуповноваженим Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області він разом з іншими оперуповноваженими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , начальником відділу кримінальної поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , з метою перевірки заяви останньої, 18.11.2016 року близько 19-00 год прибули до супермаркету «Наш Маркет», що знаходиться по вул. СКД,48 в м.Суми. ОСОБА_10 перед цим домовилася з ОСОБА_9 про зустріч, та вони стали на нього чекати. Коли ОСОБА_14 з'явився, він підійшов до ОСОБА_10 , поруч з якою знаходився ОСОБА_11 .. В цей час, він- ОСОБА_16 підійшов ззаду до ОСОБА_14 та представився працівником поліції, в цей час отримав удар кулаком в область грудної клітини та вони разом повалилися на землю. Після цього ОСОБА_9 намагався втекти, але був затриманий ними-працівниками поліції і доставлений до Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області. Потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що за медичною допомогою він не звертався, але як під час нанесення удару ОСОБА_14 так і після нього деякий час відчував фізичний біль. При призначенні міри покарання просив суд застосувати до обвинуваченого суворе покарання.
Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , які є працівниками поліції та приймалиучасть у затриманні ОСОБА_9 , також в суді дали аналогічні свідчення показам потерпілого ОСОБА_7 .. При цьому пояснивши, що кожен з них чув як ОСОБА_7 представився ОСОБА_9 працівником поліції, та в цей час отримав від останнього удар рукою в область грудей.
Свідок ОСОБА_17 , який є батьком потерпілої ОСОБА_18 , суду пояснив, що йому відомо що його донька окремо від родини проживала разом з ОСОБА_9 . Він декілька разів бачив, що ОСОБА_19 приходила до них додому (м.Суми, вул. Чайковського, 25) після сварок з ОСОБА_9 декілька разів приходила засмучена та на неї були інколи синці. Йому відомо про сварки зі слів його дружини, матері ОСОБА_19 - ОСОБА_20 , яка нещодавно померла. Щодо подій, які сталися 17.11.2017 року йому відомо також зі слів дружини, що ОСОБА_9 вчинив насильницькі дії щодо його доньки ОСОБА_19 , а саме задовільнив свої сексуальні потреби неприроднім шляхом.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він є зятем потерпілій ОСОБА_6 .. Йому відомо, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 інколи відбувалися конфлікти, він бачив, що ОСОБА_19 була у синцях, як він розумів, то ці синці були у неї від дій ОСОБА_9 18.11.2017 року він був присутній під час опитування Маргарити слідчими та працівниками поліції з приводу насильницьких дій щодо неї. ОСОБА_6 розповідала, що ОСОБА_9 її гвалтував у неприродній спосіб. Що конкретно розповідала ОСОБА_19 він не пам'ятає.
Крім того, судом були досліджені наступні докази, які дають підстави стверджувати наявність вини ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а саме:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.11.2016 (ар.с.209-211 т. 1)., з якого вбачається, що потерпіла зазначала, що ОСОБА_9 17.11.2016 року примушував її вступити у статевий акт неприроднім шляхом та застосовував погрози та насильство;
- протоколом огляду місця події від 18.11.2016 року, в якому зафіксовано огляд ОСОБА_9 та вилучення у нього предметів, в тому числі мобільний телефон «НТС» (ар.с. 213-214 т.1);
- протоколом огляду предметів від 19.11.2016 року- мобільного телефону «НТС» , який був вилучений у ОСОБА_9 під час ОМП від 18.11.2016 року, в ході огляду якого були виявлені відео - та фотофайли з із зображеннями оголених жіночих статевих органів (ар.с.226-232 т.1);
- протоколом огляду документа оптичного диску формату CD-R 700 МВ на якому наявний файл «Video0161», на якому зображено та відтворено події від 17.11.2016 року за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зокрема де ОСОБА_9 примушує ОСОБА_10 виконувати його розпорядження щодо статевого задоволення у неприродній спосіб (ар.с. 237,242-246).
- протоколом місця події від 18.11.2016 року, а саме квартири АДРЕСА_4 , де було виявлено дерев'яну швабру, пляшку з-під ліків «Амброксол» та тюбик крему «Чебурашка» (ар.с. 215-216);
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 365 від 22.11.2016 року (ар.с. 247-249 т.1) вилученої в ході огляду місця події від 18.11.2016 року швабри, на торцевій поверхні вільного кінця ручки виявлена кров та епітеліальні клітини людини і калу.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 4 від 22.11.2016 року (ар.с. 9-11 т.2) вилученої в ході огляду місця події від 18.11.2016 року швабри походження крові та клітин епітелію прямої кишки на швабрі можливе від особи будь-якої статі в крові якої містяться антигени А та Н, ізесерологічної системи АВО, у тому числі і від ОСОБА_10 ..
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 366 від 22.11.2016 року (ар.с. 1-3 т.2) вилученої в ході огляду місця події від 18.11.2016 року пляшки ємністю 100 мл з написом «Амброксол 30» виявлені клітини піхвового епітелію статевозрілої жінки, а також наявність поту.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 5 від 22.11.2016 року (ар.с. 5-8 т.2) вилученої в ході огляду місця події від 18.11.2016 року пляшки ємністю 100 мл з написом «Амброксол 30» походження клітин вагінального епітелію на пляшці можливе від статевозрілої жінки із будь-якою категорією видільництва, в крові якої містяться антигени А та Н, ізесерологічної системи АВО, у тому числі і від ОСОБА_10 ..
Згідно відповіді Сумського клінічного пологового будинку Пресвятої Діви Марії № 01-07/4/721 від 24.11.2016 року ОСОБА_10 , на день виготовлення цієї довідки перебувала у стані вагітності 24-25 тижнів (ар.с. 4 т.2)
Крім того, вина ОСОБА_9 у скоєнні ним злочину передбаченого ст. 345 ч.2 КК України , крім повного визнання останнім своєї вини наступними письмовими доказами:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчиненя кримінального правопорушення від 18.11.2016 року з якого вбачається, що він 18.11.2016 року близько 19 год. за адресою: м.Суми, вул. СКД біля супермаркету «Наш маркет» під час виконання службових обов'язків отримав один удар в грудну клітину , який наніс йому ОСОБА_9 (ар.с.18 т.2) ;
- протоколом огляду документа від 19.11.2016 року- диску CD-R 700 МВ на якому наявні відеофайли «1_16_R_112016185500» , «2_16_R _112016190000» та оглянутого судом вказаного диску, де видно, що 18.11.2016 з 18-57 год. -18-58 год. біля супермаркету «Наш маркет» , що знаходитьтся за адресою: м.Суми, вул. СКД, 48, під час затримання ОСОБА_9 , останній наніс один удар ОСОБА_7 , після чого вдвох впали на землю (ар.с.20-24 т.2);
-висновком службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю оперуповноваженого Сумського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_7 (ар.с. 234-236т.1)
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 484 від 12.12.2016 року (ар.с. 12-15 т.2) ОСОБА_9 на час скоєння злочинів будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Суд критично ставиться до показів потерпілої, оскільки на даний час вона побралася з обвинуваченим , має від нього малолітнього сина, 2017 року народження, та має від останнього матеріальну залежність та утримання як її з сином від ОСОБА_9 так і її двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, про що нею неодноразово заявлялося під час судового розгляду справи, в тому числі дані відображені в її клопотаннях про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 . Більш того, її покази в суді суперечать показам самого ОСОБА_9 в частині того, хто первісно запропонував вступити в такі зносини і у якій формі. Так, ОСОБА_9 стверджував, що саме ОСОБА_19 спланувала сценарій їх дій щодо інтимних зносин. В той же час ОСОБА_6 під час допиту в суді зазначала, що саме останній запропонував її вступити у статевий зв'язок. Також, в ході дослідження речового доказу - відеозапису « ОСОБА_22 », на якому зображено та відтворено події від 17.11.2016 року за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вбачається, що ОСОБА_9 в грубій формі наказував ОСОБА_10 робити дії які виражалися у неприродніх формах інтимного характеру, при цьому з огляду на вираз обличчя, прояв емоцій ОСОБА_10 не дає підстав розуміти та вважати, що від вказаних дії вона отримує задоволення чи її байдуже. Навпаки, вираз обличчя свідчить про безпомічність та розгубленість. Також, ОСОБА_10 під час таких дій ОСОБА_9 благала його припинити такі дії, оскільки її боляче, при цьому зазначала про свою вагітність, але ОСОБА_9 продовжував свої дії незважаючи на це. Щодо спланованого будь-ким з них сценарію подій, то слід зазначити, що вказані пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підлягають сумніву, оскільки предмети, які використовувалися ОСОБА_14 не були заздалегідь підготовлені, знаходилися в іншому приміщенні, ОСОБА_10 під час таких стосунків не просила ОСОБА_14 застосувати саме ці предмети, а тому це косвенно вказує на неправдивість цих показів. Також, з відеозапису чути як ОСОБА_14 ( ОСОБА_23 ) схлипує від болю, і в цей час просить припинити ОСОБА_14 подальші дії.
Тому суд приходить до висновку, що невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 153 КК України є захистом останнього з метою уникнення досить суворої відповідальності за скоєне, а його показання розцінює критично, оскільки такі повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Оцінивши у сукупності надані по кримінальному провадженню докази, досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про повне підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні зазначених судом діянь, суд його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із погрозою застосування фізичного насильства, вчиненому щодо неповнолітньої та за ч.2 ст. 345 КК України , як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за скоєні ним злочини, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд враховує, що обвинуваченим скоєно злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України та каяття за нього.
Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Обвинувачений до затримання не працюв, одружений, має малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання характеризується задовільно, скарги на нього відсутні, під час утримання під вартою добре себе зарекомендував, порушень порядку утримання не було, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках ніде не перебуває.
Відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням всіх обставин справи і характеру скоєних злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства , а покарання слід призначити за правилами ч.1ст. 70 КК України.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 слід рахувати з 18.11.2016 р., тобто з моменту його затримання, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення в період з 18.11.2016 р. по 20.06.2017 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (430 днів, що складає 1 рік 2 місяці 4 дні).
У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 2046-VIII від 18.05.2017 р.) зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення в період з 21.06.2017 р. по день зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, тобто по 07.06.2017 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі(що складає 16 днів). Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відповідно до ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 07.07.2017 року не змінювати до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов не заявлений.
Арешт на майно накладений ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.11.2016 року (ар.с.220-221 т.1) скасувати з дня набрання вироком законної сили.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 153 КК України, ч.2 ст. 345 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 153 КК України - у вигляді 1(один) рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 345 КК України - у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців 20 днів позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців 20 (двадцяти) днів позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 слід рахувати з 18.11.2016 р., тобто з моменту його затримання, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення в період з 18.11.2016 р. по 20.06.2017 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (430 днів, що складає 1 рік 2 місяці 4 дні).
У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 2046-VIII від 18.05.2017 р.) зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення в період з 21.06.2017 р. по день зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, тобто по 07.06.2017 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (що складає 16 днів).
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відповідно до ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 07.07.2017 року не змінювати до вступу вироку в законну силу.
З дня набрання вироком законної сили скасувати арешт накладений ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.11.2016 року на майно, яке визнане речовими доказами:
- мобільний телефон «Explay», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «HTC», моделі «Desire HD, IMEI: НОМЕР_3 , серійний номер « НОМЕР_4 » із акумулятором, флеш картою пам'яті та сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС Україна» з номером « НОМЕР_5 », належні підозрюваному гр. ОСОБА_9 та повернути його власнику;
-бюстгальтер жіночий чорного кольору, светр жіночий, штани спортивні чорного кольору, які належать ОСОБА_6 та повернути його власниці;
Речові докази: пляшку з-під ліків з написом «Амброксол» (пакет № 3), крем «Чебурашка» (пакет№ 4), дерев'яна швабра (пакет № 5) , що зберігаються згідно квитанції № 00547 в камері схову речових доказів в СВ ГУНП в Сумській області- знищити, диск CD-R 700 МВ із записом з каме зовнішнього відеоспостереження магазину «Наш маркет», розташованого за адресою : АДРЕСА_3 , 2 диски CD-R 700 МВ на яких наявні файли «Video0161», «Video0162», «Video0075», «Video0075-0»- зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 діб з часу його проголошення.
Суддя ОСОБА_1 ..