Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
04.09.2009 р. № 2а - 2832/09/1470
м. Миколаїв
16:35
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Юкрейніан Шугар компани»
(вул. Заводська, 2, с. Первомайське, Жовтневий район,
Миколаївська область, 54232)
до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
Миколаївської області
(вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050)
до відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України
у Миколаївській області
(проспект Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055)
за участю представників:
від позивача: Ільчик І.С.
від відповідача 1: Станько Н.Б.
від відповідача 2: Хмельницький В.С.
про стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про стягнення з бюджету на свою користь заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 46690 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним:
- позивач виконав всі вимоги ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду дорівнює 46690 гривень, довідка про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 07.05.09, підтвердила, що порушень під час формування податкового кредиту немає;
- порушення формування податкового кредиту, зазначені в акті виїзної перевірки від 22.05.09, не повинні враховуватися, оскільки за її результатами податковим органом не прийнято жодного податкового повідомлення-рішення стосовно податку на додану вартість.
Відповідач 1 позов не визнав, свої заперечення обґрунтував наступним:
- позивач не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки плановою виїзною документальною перевіркою виявлені порушення формування податкового кредиту за грудень 2008 року на 1049602 гривень та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання на суму 212970 гривень.
Відповідач 2 позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що до Головного управління Держказначейства не надходив реєстр платників на відшкодування грошовими коштами ПДВ, в яких включено позивача, а за таких обставин Держказначейство не має можливості здійснити відповідні виплати.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.
07.04.09 позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008, відповідно до якого бюджетному відшкодуванню підлягає 46690 гривень (арк.спр.11).
07.05.09 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області провело невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача. Відповідно до Довідки, складеної за результатами перевірки, уточнюючий розрахунок на суму 46690 перевіркою підтверджений (арк.спр.27).
Разом з тим, також в травні 2009 року ДПІ у Жовтневому районі проведено планову виїзну документальну перевірку позивача.
Відповідно до акту виїзної планової документальної перевірки у позивача виявлено завищення податкового кредиту на суму 1049602 гривень.
Податкові ревізори, які проводили перевірку, вважали неправомірним включення до податкового кредиту позивача ПДВ, сплаченого ним з вартості консультаційних послуг від підприємств ТОВ «Ернст енд Янг»та ТОВ «Емерджес Аутсорсінг»на суму 57118,67 гривень, при наявності в штаті підприємства 9 бухгалтерів та юриста (арк.спр.36).
Окрім цього, податкові ревізори не погодилися з включенням до податкового кредиту ПДВ, сплаченого позивачем за вугілля, дизельні погрузчики, ремонтні роботи тепловозу, будівельні роботи тощо на суму 992483,33 гривень (арк.спр.38), оскільки основним видом діяльності підприємства позивача є виробництво цукру.
Перевіряючі кваліфікували ці витрати як не пов'язанні з господарською діяльністю (ст.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а тому вважали, що їх необґрунтовано включено до податкового кредиту позивача за грудень 2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що з цими висновками податківців вони не згодні, оскільки підприємство інвестує великі кошті в промисловий комплекс по виробництву цукру (розбудова власної бази, залізна дорога, реконструкція приміщень, які залишилися з радянських часів тощо), а тому витрати на будівельні роботи та інше безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Також, позивач пояснив, що до жовтня 2008 підприємство знаходилося на податковому обліку у м. Києві, а фактично свою діяльність вело у Жовтневому районі Миколаївської області, тому мало нагальну необхідність у використання консультаційних та бухгалтерських послуг зазначених підприємств, розташованих в м. Києві, оскільки подання періодичних звітів, спілкування з контролюючими органами, участь у судових справах, відбувалося за місцем реєстрації підприємства. Окрім цього, ТОВ «Ернст енд Янг»та ТОВ «Емерджес Аутсорсінг»є всесвітньо відомі підприємства з надання аудиторських, юридичних та фінансових послуг, а використання їх послуг є загальноприйнятою світовою практикою, саме чому і звернувся до них закордонний інвестор позивача.
На запит суду представники позивача та відповідача 1 пояснили, що за результатами перевірки від 22.05.09 податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість стосовно ТОВ «Юкрейніан Шугар компани»не приймалося.
За таких обставин, позивач позбавлений можливості оскаржити висновки податкових ревізорів, викладені у акті виїзної планової документальної перевірки від 22.05.09 щодо податку на додану вартість, оскільки на підставі них уповноваженими особами податкового органу не прийнято -рішення (акта індивідуальної дії).
Відповідно до ст.ст.4.2, 5.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові зобов'язання, самостійно нараховані контролюючим органом, оформлюються у вигляді податкових повідомлень.
Відповідно до п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який затверджений наказом ДПА України №327 від 10.08.05, акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.4.11 цього Порядку, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки, керівником податкового органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).
Тобто, акт перевірки на відмінність від податкового повідомлення-рішення -це лише компетентна обґрунтована думка (позиція), податкового ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.
Таким чином, акт перевірки сам по собі не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язків сторін. Він є лише документом, який може бути використаний як доказ або правова підстава при прийнятті інших управлінських рішень: застосування штрафних санкцій, нарахування податкових зобов'язань та інше.
Неприйняття за актом виїзної планової документальної перевірки від 22.06.09 уповноваженою особою ДПІ у Жовтневому районі податкового повідомлення - рішення за викладеними в акті порушеннями формування ТОВ «Юкрейніан Шугар компани»податкового кредиту, дає суду вважати, що уповноважена особа не погоджується з висновками ревізорів, а таким чином сам по собі цей акт не впливає на податкові зобов'язання позивача, та не може бути перешкодою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до ст.ст.7.7.4, 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»підставами для відшкодування податку на додану вартість з бюджету є податкова декларація, заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, а також висновок невиїзної документальної (камеральної) перевірки про правильність заявлених у декларації даних.
Всі зазначені вимоги є в наявності, але всупереч ст..7.7.5 Закону, ДПІ у Жовтневому районі не надає висновок Головному управління Держказначейства у Миколаївській області.
Використовуючи повноваження, передбачені ч.2 ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту інтересам сторони, про захист яких вона просить, суд визнає дії ДПІ у Жовтневому районі про ненадання висновку Держказначейству про відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Юкрейніан Шугар компани»неправомірними.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
По справі маються судові витрати -сплата судового збору у розмірі 466,9 гривень, які необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» (код ЄДРПОУ 34539925, рахунок №26002008780000 в АТ Каліон Банк Україна», м. Київ, МФО 300379) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 46690 гривень.
3. Судові витрати: сплату судового збору у сумі 466,9 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані».
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09.09.09
Суддя В.В. Біоносенко