Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
20.07.2009 р. № 2а - 1887/09/1470
м.Миколаїв
14:10
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за участю представників:
позивача: Бойко О.В. -дов. №3/9/10-007 від 08.01.2009,
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
доТОВ "ОСНОВА-СПЕЦСТРОЙ", вул. Херсонське шосе, 120-Д,Миколаїв,54028
простягнення податкового боргу в сумі 12176,57 грн., з яких: 496,77 грн.заборгованості по податку на прибуток, 11588 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 91,80 грн. заборгованості по комунальному податку,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 12176,57 грн., з яких: 496,77 грн. заборгованості по податку на прибуток, 11588,0 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 91,80 грн. заборгованості по комунальному податку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку на додану вартість у декларації за жовтень-листопад 2008 року, в декларації по податку на прибуток за 2008 рік та в податковому розрахунку комунального податку.
Ухвала суду від 19.05.2009 та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою(арк.спр.25-45).
Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка управління статистики (арк.спр.6). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 20.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 30.07.2008, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію та з 31.07.2008 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (арк.спр. 5, 23).
Відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
На виконання вказаної норми, відповідач, подав до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2008 року №64935 від 20.11.2008 та №80396 від 20.01.2009, що підтверджується штампом позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив суму податку до сплати -11588,0 грн. (арк.спр.9-10, 11-14 ).
Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Так, відповідачем 09.02.2009 року до ДПІ була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 2008 рік №15892, що підтверджується штампом позивача про її отримання, в якій він самостійно визначив суму податку до сплати -500,0 грн. (арк.спр.8).Оскільки за відповідачем рахувалась переплата в сумі 3,23 грн., позивач зменшив суму вказаного податку, в зв'язку з чим заборгованість з податку на прибуток підприємства склала 496,77 грн. (арк.спр.24).
На виконання вищезазначеної норми, відповідач, подав до ДПІ податковий розрахунок комунального податку за квартал 2008 року №85907 від 09.02.2009, що підтверджується штампом позивача про його отримання, в якому він самостійно визначив суму податку до сплати -91,80 грн. (арк.спр.7 ).
Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.
У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 02.12.2008 виставлена перша податкова вимога №1/673 та 12.02.2009 виставлена друга податкова вимога №2/122, які повернені органом поштового зв'язку з відміткою про незнаходження відповідача за вказаною адресою (арк.спр.15-16, 18) .
У відповідності з вимогами п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги були розміщені на дошці оголошень 13.01.2009 та 16.03.2009 та вважаються врученими з дня їх розміщення (арк.спр.17 та 19).
Таким чином, станом на 28.04.2009 за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 12176,57 грн., з яких: 496,77 грн. заборгованості по податку на прибуток, 11588,0 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 91,80 грн. заборгованості по комунальному податку, що підтверджується розрахунком позовних вимог (арк.спр.24 ).
Активи відповідача знаходяться в податковій заставі, про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу за №21958989 (арк.спр.20).
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товаристваз обмеженою відповідальністю «Основа - Спецстрой», вул.Херсонське шосе, 102-Д, м.Миколаїв, 54028 (р/р 26008060117058 в КБ «Приватбанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 36056503) на користь Державного бюджету Ленінського району (р/р 31118104700005, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 21080900) 12176,57 грн. за рахунок активів, з яких: 496,77 грн. заборгованості по податку на прибуток, 11588,0 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 91,80 грн. заборгованості по комунальному податку.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України
та підписана суддею 20.10.2009