Справа № 463/4985/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/734/17 Доповідач: ОСОБА_2
07 липня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року відносно ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, останні рази: 12 грудня 2016 року Залізничним районним суду м. Львова за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України, на шість місяців арешту; 23 грудня 2016 року Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на один рік один місяць позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Залізничним районним суду м. Львова, з врахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, та за вироком Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді одного року двох місяців позбавлення волі.
Постановлено строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу фактичного утримання під вартою, зарахувавши в строк відбуття покарання за даним вироком строк попереднього ув'язнення - утримання у слідчому ізоляторі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ст. 72 КК України.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 19 жовтня 2016 року близько 15:15 год., перебуваючи у приміщенні салону краси «SCISSORS», що на вул. Ак.Філатова, 3 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із столика адміністратора мобільний телефон марки «Lenovo S 820», який належить ОСОБА_9 , спричинивши останньому матеріальних збитків на суму 2000 грн., після чого з місця події втік, однак в подальшому був затриманий працівниками поліції.
В апеляційній скарзі прокурор Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 покликається на те, що не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначеного покарання.
Зазначає, що з вироку суду першої інстанції вбачається, що 12 грудня 2016 року, ОСОБА_7 засуджено вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України з врахуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді шести місяців арешту. При цьому, злочин за вироком суду від 24 квітня 2017 року останній вчинив 19 жовтня 2016 року, тобто до постановлення попереднього вироку.
Наголошує, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі. В даному випадку злочин за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року також вчинено ОСОБА_7 до постановлення попереднього вироку.
Звертає увагу на те, що призначаючи остаточне покарання, суд безпідставно застосував норми ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року та за вироком Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року, визначивши ОСОБА_7 остаточне покарання у виді одного року двох місяців позбавлення волі. Застосування положень ст. 71 КК України можливе, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, тоді до покарання, призначеного за новим вироком, суд може повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком. У даному випадку злочин вчинений ОСОБА_7 до 12 грудня 2016 року та 23 грудня 2016 року.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що виразилось у безпідставному застосуванні вимог ч.1 ст. 71 КК України замість ч.4 ст.70 КК України.
Просить вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року стосовно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та вважати його засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, до покарання у виді одного року одного місяця позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року, та вироком Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року визначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді одного року двох місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу його етапування з Львівської виправної колонії (№48) у Львівську установу виконання покарань (№19) для участі у судовому розгляді вказаного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - утримання у слідчому ізоляторі за два дні позбавлення волі, відповідно до ст.72 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам місцевий суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
П.4 ч.1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно із положеннями п.п.1, 2 ч.1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановления вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановления попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на шість місяців арешту, а вироком Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року - за ч.2 ст.185 КК України на один рік позбавлення волі. Крім цього, злочин за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року вчинено ОСОБА_7 до постановления попередніх вироків.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання застосовано положення ч.1 ст. 71 КК України, а тому вирок в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України на один рік один місяць позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироками Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року і Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року - у виді одного року двох місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12