Справа № 466/4441/17 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова
Провадження № 11-сс/783/507/17 Доповідач: ОСОБА_1
03 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
суддів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 20 червня 2017 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
його захисника - адвоката - ОСОБА_8 ,
цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого водієм у КЗ ЛОР «Обласна база спеціального медичного постачання», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено ОСОБА_6 залишати жиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в період доби з 21 години до 08 години ранку.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Строк дії ухвали становить шістдесят днів з дня постановлення ухвали, а саме з 20 червня 2017 року до 18 серпня 2017 року, включно.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 20 червня 2017 року скасувати та постановити нову, якою задоволити клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , строком на 60 днів без визначення застави.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор покликається на те, що при постановленні ухвали слідчий суддя в повній мірі не врахував вагомість наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого санкцією статті, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового та кримінального проваджень, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що прокурором не надано жодних вагомих доказів, які засвідчують факти того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, чи продовжити злочинну діяльність, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах.
Згідно з матеріалами клопотання, 20.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140090002566 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
20 червня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 18.06.2017 року, близько 20 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_10 , який виник на підґрунті особистих неприязних відносин та відбувався в приміщенні кімнати вказаної квартири, маючи умисел на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар вазою в ділянку голови. У результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 18.06.2017 року госпіталізований у відділення анестезіології та інтенсивної терапії КМК ЛШМД з діагнозом: важка поєднана травма, черепно-мозкова травма, забій грудної клітки, забій серця.
Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками слідчого судді про те, що виключних обставин для тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення не можуть служити виключними підставами для застосування запобіжного ув'язнення підозрюваного.
Відповідно до положень пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного, його поведінки під час розслідування кримінального правопорушення та під час попередніх розслідувань. Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Норма статті 184 КПК України покладає на сторону обвинувачення обов'язок зазначити в клопотанні про застосування запобіжного заходу не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Поряд з тим, в доданих до клопотання матеріалах не міститься виняткових даних, які б давали підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу.
Відповідно до вищенаведених норм закону сама лише тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи. Інших вагомих даних, які б давали підстави вважати, що запобігти наявним ризикам можливо лише застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стороною обвинувачення не надано.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду в сукупності враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється, що підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця - помешкання за адресою: АДРЕСА_3 , протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його винуватості, дані про його особу, який має на утриманні двох малолітніх дітей, дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, має постійне місце проживання та працює, а також відсутність даних щодо спроб ОСОБА_6 ухилятися від органів досудового слідства та суду, на підставі чого вважає, що такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт в змозі запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Такий запобіжний захід відповідає особі підозрюваного та є співмірним з існуючими ризиками.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що ані слідчий в поданому клопотанні, ані прокурор як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, не змогли довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування такого більш м'якого запобіжного заходу, як домашній арешт у певний період доби.
При розгляді клопотання слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст.177, 178 КПК України, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та прийнятою відповідно до вимог кримінального процесуального закону, й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419, 422 КПК України колегія суддів, -
ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 20 червня 2017 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3