Донецький окружний адміністративний суд
про призначення медико-соціальної експертизи
17 липня 2009 р. Справа № 2а-7366/09/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі суду:
Головуючого судді Козаченко А.В.,
при секретарі Шалагіновій М.В.,
за участю:
представника позивача Коваль М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності про визнання рішень нечинними, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання рішень нечинними, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську.
В обґрунтування позову зазначив, що її чоловік, ОСОБА_2, 1938 року народження, що проживав за адресою: АДРЕСА_1, з січня 1984 р. перебував на диспансерному обліку Шахтарської ЦМЛ з приводу професійного захворювання - вібраційної хвороби. 18.11.1988р. йому вперше був встановлений діагноз "гострий бронхіт". У 1991 році при обстеженні в Обласній клінічній лікарні професійних захворювань Донецького облздраввідділу йому встановили силікатоз 1 ст., вузелкова форма. Було оформлено направлення на ЛТЕК і встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання. 02.11.1994р. лікувально-консультаційною комісією ОСОБА_2. був направлений на ЛТЕК з діагнозом «силікоз І ст., ДН1».
За результатами огляду ОСОБА_2. з 29.10.1994р. була констатована 60% ступінь втрати професійної працездатності б/с у зв'язку з профзахворюванням ІІІ групи, як зазначено у довідці обласної профпaталогічної МСЕК за N040334 серія 2-18 АЖ від 16.02.1995 р. на підставі акту огляду у МСЕК до довідки сер. MCE N263395 серія 2-18 АВ від 16.02.1995 р.
Як зазначено у дослідницькій частині акту судово-медичного дослідження № 171 від 23.07.2007 р. її чоловік неодноразово звертався до лікарів зі скаргами на погане самопочуття і знаходився під медичним наглядом у міській лікарні N4 та Малоорлівській лікарській амбулаторії Шахтарського району Донецької області. Серед діагнозів, виставлених йому з початку лікування (запис терапевта для ЛТЕК від 19.04.1991р.) залишкові прояви вібраційної хвороби, силікоз І ст., вузелкова форма; далі (запис від 29.09.1992 р.) - силікоз І ст., вузелкова форма, легенева недостатність І ст. У виписному епікрізі міської лікарні санаторію-профілакторію "Лісний", де він перебував на лікуванні з 03.03.1994 р. по 26.03.1994 р., серед кількох виставлених діагнозів - антрако-силікоз І ст.
06.05.2005 р. її чоловік знову звернувся до міської лікарні N 4 зі скаргою на погане самопочуття, зокрема - кашель з мокротою, хрипи в груді, задишку під час ходьби, нудоту. Діагноз: хронічний обструктивний бронхіт у стадії загострення ДН ІІ ст. Антрако-силікатоз ІІ ст. Після лікування діагностовано хронічний обструктивний бронхіт, а/фаза на фоні антракосилікатоза І-ІІ, дифузний пневмосклероз, хронічна легенева недостатність. Після проведеного курсу лікування 21.12.2005 р. діагностували хронічний обструктивний бронхіт, згасаюче загострення на фоні антракосилікатоза, дифузний пневмосклероз, емфізему легенів ДН ІІ ст., хронічну легеневу недостатність.
05.01.2006р. ОСОБА_2. звернувся до терапевта Малоорлівської лікарської амбулаторії зі скаргами на періодичний задушливий кашель, приступи до 3-4 разів на добу. Був виставлений діагноз: хронічний обструктивний бронхіт, антракосилікатоз І-ІІ ДН, атеросклеротичний кардіосклероз НПА. Хворий знаходився на диспансерному нагляді вдома. 31.04.2007 р. поставили діагноз «антракосилікатоз І, атеросклеротичний кардіосклероз, мерехтлива аритмія Н2А».
24.05.2007 р. лікар, який оглядав її чоловіка, відмічав, зокрема, кашель з мокротою, в легенях дихання жорстке, багато шумних хрипів, і виставив діагноз: антракосилікатоз ІІ ст., хронічний бронхіт в стадії загострення ДНП, атеросклеротичний кардіосклероз, мерехтлива аритмія НІІ Б.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, про що видано свідоцтво про смерть № 206785 від 05.06.2007 р.
Всі зазначені обставини вказують на прогресування професійного захворювання ОСОБА_2 що стало причиною його смерті.
Після судово-медичного дослідження трупу, згідно до Акту судового-медичного дослідження № 171 від 23.07.2007 р., було визначено діагноз:
Основний: антракосилікоз - вузелкова форма, хронічний обструктивний бронхіт у стадії загострення - розростання зв'язувальної тканини і відкладання вугільного пігменту у тканинах легенів і в стінках бронхів, стовщення, склерозирування і деформація стінок бронхів;
Ускладнення: хронічна легенева-серцева недостатність - хронічна емфізема легенів, хронічне легеневе серце (товщина стінки правого шлуночка 0,8 см), «мускатна» печінка, загальне венозне повнокров'я і хронічні дистрофічні зміни внутрішніх органів, нерівномірне наповнення кров'ю і гіпертрофія міокарда.
Згадані захворювання, а саме: силікоз, антракосилікоз та антракосилікатоз є різновидами пневмоконіозів.
Пневмоконіози, згідно до абз. 8 п. 1 Інструкції про встановлення зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України N 606 від 15 листопада 2005 р. (надалі за текстом - Інструкція), є хронічними професійним захворюванням легенів внаслідок вдихання промислових аерозолів, які обумовлюють асептичне запалення, яке призводить до розвитку дифузного пневмофіброзу.
Відповідно до абз. 5 п. l Інструкції професійне захворювання - захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлене виключно або переважно тривалим впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. У відповідності до п. II Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1662 від 08.11.2000р., включає серед інших силікоз, силікатоз, хронічний бронхіт, емфізему, а пункт ІІІ - вібраційну хворобу.
Судово-медичний експерт ОСОБА_3., який здійснював судове-медичне дослідження трупу ОСОБА_2, у довідці про причину смерті № 254 від 23.07.2007 р. причиною смерті ясно вказує пневмоконіоз вугільника. Судово-медичний експерт ОСОБА_3. був єдиним, хто безпосередньо брав участь у зовнішньому і внутрішньому дослідженнях трупа.
Довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням, серія ДОН-07, була видана Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією на підставі акту № 93 від 22.01.2008 р., згідно якої не встановлений причинний зв'язок смерті з профзахворюванням. У III розділі п. 18 п. п. л) Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992р. № 83, чітко визначено, що міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті інваліда у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого, на підставі лікарського свідоцтва про смерть.
Незрозуміло, чому Обласна профпатологічна МСЕК при визначені причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням ОСОБА_2 не прийняла до уваги висновки судово-медичного експерта та висновки консультативної комісії Бюро судово-медичної експертизи УЗО Донецької облдержадміністрації щодо встановлення причини смерті громадянина ОСОБА_2, які зазначені в акті судово-медичного дослідження № 171 від 23.07.2007 р., довідці про причину смерті № 254 від 23.07.2007р. та висновку консультативної комісії Бюро судово-медичної експертизи УЗО Донецької облдержадміністрації № 84 від 18.07.2007р.
У цих документах чітко зазначено, що смерть ОСОБА_2 наступила від хронічної легенево-серцевої недостатності, обумовленої (спричиненою) вузелковим антракосилікозом.
Вважаючи, що рішення МСЕК щодо її чоловіка про відсутність причинного зв'язку його смерті з профзахворюванням є хибним, вона в установленому законом порядку оскаржила його.
Медико-експертну документацію її померлого чоловіка обласна профпаталогічна МСЕК відіслала до Українського державного науково-дослідного інституту медико- соціальних проблем інвалідності МОЗ України у м. Дніпропетровськ для повторного розгляду питання.
08.04.2008 р. лікарняно-експертною комісією Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності був зроблений висновок № 56 про відсутність причинного зв'язку смерті з профзахворюванням, про її повідомлено листом від 05.05.2008р.
В копії довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням, серія ДОН-07, на підставі акту № 93 від 22.01.2008 р. та у листі від 05.05.2008р. міститься ідентифікаційний код ЄДРПОУ. Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 283066 від 18.03.2009р. цей ідентифікаційний код ЄДРПОУ належить обласному центру медико-соціальної експертизи, який знаходиться за адресою: 83099, м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 14.
Таким чином, одним з належних відповідачів по цій справі, який має адміністративну процесуальну правосуб'єктність є обласний центр медико-соціальної експерти, а обласна профпаталогічна медико-соціальна комісія є структурним підрозділом обласного центру МСЕ.
Згідно ст. 21 ч. 1 п. п. б) та д) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999р. (надалі за текстом - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку надати:
- одноразову допомогу в разі смерті потерпілого (ст. 21 ч. 1 п. б Закону);
- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок професійного захворювання (п. д ч. 1 ст. 21 Закону).
Страховим випадком згідно ст. 13 Закону є, зокрема, професійне захворювання, що спричинило застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням якого виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
У відповідності до ст. 14 Закону, до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Згідно ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) за непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють ст. 33 ч. 2 п. 3 Закону). Тобто згідно до цієї норми в мене є право на одержання виплати одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати, тому що на день смерті її чоловіка вона досягла 55 років, перебувала на його утриманні і ніде не працювала.
Згідно з п.п.6.1.1 п. 6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України N 24 від 27 квітня 2007 р., робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання документів, серед яких - висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання (п.9 п.п. 6.1.1).
Вважає, що рішення обласної профпаталогічної медико-соціальної експертної комісії та лікарняно-експертної комісії Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності були прийняті без повного та всебічного вивчення медичної документації померлого, і прийняті рішення є помилковими.
Згідно да п. 35 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Пастановою КМУ N 83 від 22.02.1992 р., та п. 2.19 Інструкції передбачено, що рішення медико-саціальної експертної комісії може бути оскаржене да суду в установленому порядку.
Просив визнати нечинними рішення Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії, вказаного в довідці серія ДОН-07 на підставі акту № 93 від 22.01.08р., про відсутність причинного зв'язку між смертю і профзахворюванням ОСОБА_2., рішення вказаного у висновку лікарняно-експертної комісії Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності № 56 від 08.04.08р., про відсутність причинного зв'язку між смертю і профзахворюванням ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив призначити судову медико-соціальну експертизу, на вирішення якої поставити питання про наявність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2.
Представники відповідачів та представник третьої особу в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.
Вислухавши представника позивача, суд вважає, що клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.
Відповідно до п.5 Положення органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" медико-соціальні експертні комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і проводять свою роботу за територіальним принципом.
Відповідно до п.18. л) міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого.
Відповідно до ст. 81 КАС України та з метою забезпечення додержання вимог частини 3 статті 129 Конституції України, всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи і потребують спеціальних знань у галузі медицини, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової медико-соціальної експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КАС України, суд,
Призначити по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності про визнання рішень нечинними, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську, судову медико-соціальну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи є причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ?
Проведення експертизи доручити Науково-дослідному інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського Національного медичного університету (61022, м. Харків, вул. Тринклера, 6).
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку відповідно до статті 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення експертизи надати матеріали справи № 2-а-7366/09/0570.
Зобов'язати Обласний центр медико-соціальної експертизи, Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності надати медичну документацію по ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., за вимогою.
Провадження в справі зупинити до отримання висновку експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження в справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Козаченко А.В.