Справа №2п-3862/09
14 вересня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: Івашковича І.І.
при секретарі: Петі М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 подано до суду заяву, у якій вона просить визнати виконавчий лист, виданий Ужгородським міськрайонним судом 06.02.2009 року по справі №2к-10/08 таким, що не підлягає виконанню.
Посилається у заяві на те, що Ужгородським міськрайонним судом 06.02.2009 року за клопотанням ОСОБА_1 ОСОБА_2 винесено ухвалу про визнання на території України рішення Дебреценського міського суду від 14 листопада 2003 року за №6.Р.23 413/202/29 та визнання на території України Угоди, укладеної між ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_1 щодо проживання, утримання їх спільної неповнолітньої дитини, підтримання зв»язку з нею, подружнього утримання, розподілу їх спільного подружнього майна.
Ухвала набрала законної сили 12 лютого 2009 року.
На підтсві даної ухвали 06.02.2009 року судом видано виконавчий лист.
03.04.2009 року міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
У клопотанні, поданому ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду, яке задоволено, йде мова тільки про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
На підставі клопотання судом винесено ухвалу від 06.02.2009 року про визнання на території україни рішення Дебреценського міського суду та видано виконавчий лист, в якому також вказується про визнання на території україни рішення Дебреценського міського суду.
В жодному із вищевказаних документів не вказується про примусове виконання рішення іноземного суду, а тільки про визнання такого на території України.
Згідно ст.1 Закону України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29.11.2001 року визначено термін «визнання рішення іноземного суду» як поширення законної сили рішення іноземного суду на території України в порядку, встановленому цим кодексом.
Згідно цієї ж статті термін, виконання рішення іноземного суду визначається як застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в порядку, передбаченому законом.
У даному випадку суд, видавши виконавчий лист, фактично дозволяє примусове виконання рішення іноземного суду без винесення ухвали про надання такого дозволу, порушуючи норми статтей 398-401 ЦПК України.
З вищенаведеного випливає, що позивач ОСОБА_2 не клопотав перед судом про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, на підставі якого міг видаватися виконавчий лист, тобто відсутні правові підстави для видання судом виконавчого листа.
Посилаючись на вказані обставини просить заяву задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
Відповідно до ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
У заяві ОСОБА_1 поставлені вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав невірного застосування судом закону при постановленні ухвали від 06.02.2009 року, що не передбачено вимогами ст.369 ЦПК України.
За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.369 ЦПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п”яти днів з дня проголошення ухвали.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Івашкович І.І.