ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань залишення позовної заяви без розгляду
29 червня 2017 року № 813/742/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача ОСОБА_2
розглянув у судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3І.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;
- зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_3 помилково сплачених 10251,25 грн (десять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 25 копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості.
Відповідач подав клопотання, у якому просить позовну заяву залишити без розгляду. Зазначив, що позивач звернувся до адміністративного суду лише 16.02.2017, пропустивши визначений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, відлік якого почався з дня оформлення позивачем договору купівлі-продажу квартири та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме 16.06.2016.
У судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримала з підстав викладених у ньому.
Позивач подав заперечення на клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому зазначає, що помилково сплативши до державного бюджету збір отримав реальну можливість на звернення до компетентних органів, з метою повернення помилково сплачених коштів. Вважає, що порушення права на повернення помилково сплачених коштів мало місце 23.08.2016, коли управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова було відмовлено у вчиненні необхідних дій щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У судовому засіданні представник позивача щодо заявленого клопотання заперечив.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Судом встановлено, що позивач 18.08.2016 звернувся до УПФУ в Галицькому районі м. Львова з вимогою повернути безпідставно сплачені кошти, а саме сформувати та подати подання до Управління Державної казначейської служби України про повернення помилково сплачених коштів та 23.08.2016 отримав відповідь про те, що до компетенції Пенсійного фонду не відноситься питання підтвердження факту придбання житла особою вперше, тому вказана заява не задоволена.
Отже, саме вказана письмова відмова і є предметом судового оскарження у даній справі. Відповідно, жодної іншої процедури досудового оскарження відмови УПФУ в Галицькому районі м. Львова позивач не використовувала, і відповідного рішення відповідача з цього приводу не існує.
Таким чином, суд вважає, що саме з моменту отримання відмови про повернення сплаченої суми збору позивач дізнався про порушення свого права.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 16.02.2016, а першу відмову в поверненні сплаченого збору отримав 23.08.2016, суд вважає, що ним не був пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст.99 КАС України.
Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про те, що в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Кедик М.В.
Ухвала у повному обсязі складена 04.07.2017.