Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
04 липня 2017 р. № 820/2141/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панова М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Савчука С.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Вартанян Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 27 березня 2017 року № 229-2034-тр.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що позивач в силу статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку, а наявний у нього на праві власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд проаналізувавши докази в їх сукупності встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки Tesla, моделі S, рік випуску 2012, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №229-2034-тр, яким відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, передбачено що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно із підпунктом 267.3.1 пункту 263.1 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).
Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 гривень, а тому об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн.
Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілей (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 13 вищезазначеної методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 14 Методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Як вбачається з матеріалів справи, за фізичною особою ОСОБА_3 з 28.07.2016р. зареєстрований транспортний засіб марки Tesla, модель S, 2012 року випуску, тип кузову: загальний легковий седан - В, тип двигуна - електро, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.
З письмових заперечень та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення була інформація з офіційного сайту компанії "AVTO-RIA", де вартість нового автомобіля марки Tesla, модель S, 2017 року випуску складає 4778680,00 грн., відповідно до вищезазначеної методики позивачем самостійно розраховано середньоринкову вартість автомобіля, яка складає 2007045,60 грн.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля позивача є офіційний сайт компанії "AVTO-RIA", де вартість нового автомобіля марки Tesla, модель S, складає 4778680,00 грн., а отже середньоринкова вартість автомобіля становить 2007045,60 грн., оскільки приписами Податкового кодексу України та вищезазначеної методики встановлено, що такий розрахунок середньоринкової вартості автомобіля здійснює лише Мінекономрозвитку та надає відповідну інформацію органам ДФС. За таких обставин проведення відповідачем самостійно відповідного розрахунку, здійснено за відсутності визначених законом підстав та повноважень.
Суд зазначає, що на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) відсутня можливість визначити вартість автомобілів марки Tesla.
Відповідачем відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подано до суду, будь яких належних та допустимих доказів, що Міністерством економічного розвитку та торгівлі України визначено середньоринкову вартість транспортного засобу Tesla, модель S, 2012 року випуску та подано відповідну інформацію до органів ДФС, а отже, оскаржуване рішення прийнято без врахування зазначених обставин.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що транспортний засіб позивача не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.03.2017 №229-2034-тр підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_3 - задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 27 березня 2017 року № 229-2034-тр.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2) сплачену суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 липня 2017 року.
Суддя М.М.Панов