Справа №705/7075/16-а
2-а/705/29/17
20.04.2017 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Коваля А.Б.
секретар Остропольська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казана Юрія Михайловича про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до інспектора патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казана Юрія Михайловича про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В позові він вказує, що 12.11.2016 року на автодорозі Одеса - Мелітополь його зупинив співробітник патрульної поліції , підійшовши до його автомобіля , інспектор патрульної поліції не представившись, як того вимагає Закон України « Про Національну поліцію»: « … ст.18.3. звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського , поліцейський зобов?язаний назвати своє прізвище, посаду , спеціальне звання та пред?явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук» , запитав його чому він порушує, він перепитав у інспектора , що саме він порушує, на що той відповів , що він рухався без ближнього світла фар поза населеним пунктом і попросив вийти з автомобіля. Вийшовши з автомобіля , він заперечив інкриміноване йому порушення, так як на його автомобілі світло було увімкнене, але він зобов?язаний пред?явити йому документи згідно ПДД. Під час того як він показував документи, інспектор з нагрудним знаком 0002747 видер з його рук посвідчення водія і направився до службового автомобіля , наказавши йому слідувати за ним , він розгубився і не знав, що робити, але деякий час вирішив увімкнути відеокамеру на своєму телефоні і зафіксувати неправомірні дії інспектора, проте на телефоні сіла акумуляторна батарея і запис перервався. Коли йому повернули посвідчення водія, він побачив ,як інший ІПП Казан Ю.М. почав вносити його персональні дані в постанову , переписуючи їх із фотографії, яку було зроблено на його персональний телефон. Вважає, що своїми діями Казан Ю.М. порушив Закон України « Про захист персональних даних» , так як персональний телефон не є службовим приладом і його дані ніяк незахищені від розповсюдження. Він попросив ІПП Казан Ю.М. ознайомити його з доказами правопорушення, на що інспектор відповів, що докази надаються лише в суді , чим грубо порушив вимоги ст.268 КУпАП . В даному випадку йому не була надана змога реалізувати свої права. Під час винесення постанови його не ознайомили із ст.63 КУ та ст.268 КУпАП , та не озвучили його права , про що ним зроблено запис в постанові. При винесенні постанови серії АР № 150214 від 12.11.2016 року, розгляд справи не проводився відповідно до вимог ст.ст.278,279 КУпАП. Розгляд справи без сповіщення дати та часу її розгляду унеможливлюють виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного , повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. При винесенні постанови серії АР № 150214 від 12.11.2016 року , ІПП Казан Ю.М. проігнорував вимоги ст.33 КУпАП , та не врахував його майновий стан, ступінь його вини , обставини, які пом?якшують або обтяжують його вину. Вважає , що в його діях відсутній склад правопорушення , передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП з огляду на наступне. В оскаржуваній постанові , при зазначенні порушення ним правил вказано, що він рухався без ввімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом , чим порушив пунк правил 9.8 , чим скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, про те дана стаття не передбачає покарання за дане правопорушення. Як наслідок, посилання на порушення ним ч.2 ст.122 КУпАП є абсолютно безпідставним до фактичних обставин. Вважає дії обох інспекторів незаконними та образливими відносно нього та такими, що ганьблять Національну поліцію. Зважаючи на викладене позивач просить суд визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 4-ї роти , 4-го батальйону в м. Одеса, лейтенанта поліції Казана Ю.М. та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12.11. 2016 року серії АР № 150214 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у зв?язку з відсутністю у його діях складу правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив його задоволити.
Представник відповідача інспектор патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казан Ю.М. в судове засідання не з'явився , направив на адресу суду письмове заперечення по справі , в якому просить розглянути справу за відсутності відповідача , у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казана Юрія Михайловича про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Суд, вислухавши пояснення позивача по справі, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові вказано, що ОСОБА_1 . : «…12.11. 2016 року в 15 год.15 хв. Одеська область, траса М-14 , 35-й км рухався без ввімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом , чим порушив п.п.9.8 ПДР України …..» В постанові зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі - 425,00 грн. При цьому, ніде в постанові , не було зазначено, не вказані докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд також бере до уваги той факт, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача, відповідачем було порушено норми ст.256 КУпАП, а саме відповідач зобов'язаний роз'яснити правопорушнику ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції та ст. 268 КУпАП, про що в протоколі робиться відмітка (ч.4 ст. 256 КУпАП), що відповідачем зроблено не було.
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст.. 21).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП - орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено правопорушення ( об'єктивна сторона), чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.
У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Маючи, перед прийняттям постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач не визнав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, субєкт владних повноважень мав би використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів постанова не містить.
Згідно з положеннями п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ст.288 КУпАП, при поданні скарги у справі про адмінправопорушення особа звільняється від сплати державного мита.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова від 12 листопада 2016 року, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі - 425,00 грн., є неправомірною і підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі - закриттю.
Відповідно до ст.ст. 1,3, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21 Конституції України, ст. 287-289, 291, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 3, 17, 19,71, 128, 158, 159, 160-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казан Юрія Михайловича та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 150214 від 12.11.2016 року винесену інспектором патрульної поліції 4-ї роти, 4-го батальйону в м. Одеса лейтенанта поліції Казан Юрієм Михайловичем щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення вимог ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, а провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: А.Б. Коваль