Справа № 204/3823/17
Провадження № 2/204/1390/17
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2017 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виборзький» про скасування наказу про звільнення, виплату остаточного розрахунку при звільненні, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
У червні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виборзький» про скасування наказу про звільнення, виплату остаточного розрахунку при звільненні, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Однак, у вказаній позовній заяві позивачем не зазначено дату її подання до суду.
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
При цьому, позивачем не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно роз'яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно вимог п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Однією з позовних вимог позивача є стягнення індексації заробітної плати. Однак, в обґрунтування вказаної вимоги позивач не наводить жодної підстави. Крім того, прохальна частина позову про стягнення індексації заробітної плати не чітко сформульована, що позбавляє суд можливості встановити точний розмір заявлених позовних вимог. Вищезазначене обумовлює необхідність в уточненні змісту позовних вимог з наведенням розрахунку та точної суми індексації заробітної плати, яку позивач просить стягнути.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року, при цьому не вказує точного розміру його заробітної плати під час перебування на посаді, та не зазначає доказів, якими це підтверджується, що також обумовлює необхідність у уточнені вказаних позовних вимог з зазначенням конкретних доказів на їх обґрунтування.
Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому позивач не просить суд поновити його на роботі, а просить лише скасувати накази про звільнення. Таким чином позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог в частині поновлення на роботі, з метою встановлення наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. У іншому випадку, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за позовними вимогами про скасування наказів не має.
Також слід зазначити, що згідно ст.233 КзпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Однак, в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом за період з 01.12.2016 року по 29.06.2017 року позивач не наводить конкретних причин та не зазначає доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України зазначивши дату подання позовної заяви до суду; зазначити ціну позову за позовними вимогами майнового характеру; уточнити зміст позовних вимог в частині поновлення на роботі, в частині стягнення індексації заробітної плати та навести їх обгрунування; в частині стягнення середнього заробітку з зазначенням доказів, якими вони підтверджуються; вказати причини пропуску строку звернення до суду з позовом та зазначити докази, якими підтверджується їх поважінсть.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Виборзький» про скасування наказу про звільнення, виплату остаточного розрахунку при звільненні, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - три дні з моменту отримання копії ухвали, однак не пізніше ніж до 13 липня 2017 року.
У випадку не усунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Л. Черкез