Справа № 761/9904/17
Провадження № 1-кс/761/6283/2017
12 квітня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101100000036, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -
23 березня 2017 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101100000036, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: нежитлового майнового комплексу за реєстраційним номером 969730280000, загальною площею 412,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Повноваження прокурора, який був присутній у судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017101100000036, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, співробітниками відділу з обслуговування Шевченківського району УЗЕ в м. Києві ДЗЕ Національної поліції України, отримано інформацію, що на території м. Києва та Київської області діє група осіб (раніше судимих за аналогічні злочини), яка використовуючи завідомо підроблені документи на нерухомість (біржові угоди, договори купівлі-продажу, технічні паспорти, довідки БТІ, ухвали і постанови судів, підроблені паспорти громадян України та підставних осіб) шляхом обману заволодівають об'єктами нерухомості, розташованими в м. Києві та Київській області. В подальшому, зареєстровані за підробленими документами об'єкти нерухомості перепродають для отримання фінансової вигоди, здобутої злочинним шляхом.
Під час розслідування встановлено, що до складу вище зазначеної групи входять:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, місце проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
2. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає: АДРЕСА_5 . Паспорт серія НОМЕР_1 , офіційно не працює. Одружений, раніше не судимий.
3. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Російської Федерація, Саха-Якутія, Алданський р-н, с.Куранах, зареєстрований: АДРЕСА_6 . Проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Одружений, раніше судимий.
4. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_8 , також проживає: АДРЕСА_9 . Користується підробленими паспортами (вклеєною власною фото карткою) на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Вказані особи, які діють у злочинній групі здійснюють підготовку фіктивних документів на об'єкти нерухомого майна (житловий та не житловий фонд), а саме шляхом підробки біржових угод, інформаційних довідок з БТІ м. Києва та Київської області, підробки паспортів, ідентифікаційних кодів, технічних паспортів на приміщення, замовляють фіктивні грошові оцінки приміщення, здійснюють пошук державних реєстраторів та приватних нотаріусів через яких згодом здійснюють операції з відчуження нерухомості з використанням підроблених документів. Займаються пошуком підставних осіб, на яких виготовлені підроблені документи та квартири та приміщення, та координацією їх дій у нотаріуса.
ОСОБА_7 та ОСОБА_5 17.12.2016 повідомлені про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_4 03.03.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12016100100008986 встановлено, що до протиправної перереєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитловий майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 412, 5 кв.м. причетні ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , а також невстановлені досудовим розслідуванням особи.
Відповідні відомості за вказаним фактом 08.02.2017 виділено постановою прокурора із кримінального провадження №12016100100008986 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101100000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Проведення досудового розслідування доручено СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві.
Під час досудового розслідування кримінального провадження №42017101100000036 встановлено, що на підставі підробленого ОСОБА_7 договору купівлі-продажу від 17.05.2001, виданого президентом Товарної Біржі «Народна» ОСОБА_7 №А 2001/0304, ОСОБА_10 (підставна особа) продав ОСОБА_12 нежитловий майновий комплекс, що складається з літ. А',Б',B',Г', загальною площею 412,5 кв.м.
В подальшому 23.06.2016 ОСОБА_12 продав ПП «Меткон» в особі директора ОСОБА_13 даний майновий комплекс на підставі договору купівлі-продажу № 1115, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_14 .
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитловий майновий комплекс за реєстраційним номером 969730280000, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Радченка Петра, 27, на теперішній час належить ТОВ «ФАРГОС» на підставі договору купівлі-продажу №2225, виданого 01.12.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_14 , укладеного між ПП «Меткон» та ТОВ «ФАРГОС».
Також, в ході огляду змісту листування у месенджері «Kik:kukumos», інстальованого на вилучений в ході обшуку мобільний телефон марки HUAWEI модель GRA-VLOO, в який встановлені сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар» та «МТС» з номером НОМЕР_3 , встановлено, що власник мобільного телефону ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передав 21.06.2016 о 14:42 абоненту “Sashen'ka”, зображення договору купівлі-продажу, виконаного на бланку Товарної Біржі «Народна», на якому містились дані про об'єкт нерухомого майна - нежитловий майновий комплекс, що складається з літ. А',Б',B',Г', загальною площею 412,5 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Допитаний в якості свідка директор ПП «Меткон» ОСОБА_13 від надання свідчень на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.
Таким чином, на даний час у слідства є всі підстави вважати, що в діях ОСОБА_5 , ОСОБА_7 наявні всі ознаки незаконного заволодіння чужим майном (шахрайство), а тому з метою збереження майна та унеможливлення його подальшого відчуження, перепродажу, необхідно накласти арешт на вищевказаний об'єкт нерухомого майна.
Арешт накладається з метою збереження речового доказу та унеможливлення його подальшого перепродажу третім особам, оскільки дане нерухоме майно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України та є об'єктом кримінального правопорушення.
Об'єкт нерухомого майна, на яке необхідно накласти арешт, перебуває за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ТОВ «ФАРГОС» (код ЄДРПОУ 40470128).
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним для забезпечення арешту майна з огляду на можливість його відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання прокурора без повідомлення власника майна про час та місце судового засідання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості відчуження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017101100000036 від 08 лютого 2017 року та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що воно є об'єктом кримінально протиправних дій, приходить до висновку про необхідність накладення арешту на нежитловий майновий комплекс за реєстраційним номером 969730280000, загальною площею 412,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 27. Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити ТОВ «ФАРГОС» та будь-яким іншим особам розпоряджатися та користуватися зазначеним нерухомим майном, оскільки існують обставини, які підтверджують, що незастосування таких заходів призведе до пошкодження та використання майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101100000036, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нежитловий майновий комплекс за реєстраційним номером 969730280000, загальною площею 412,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 27.
Заборонити ТОВ «ФАРГОС» та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам розпоряджатися та користуватися нежитловим майновим комплексом за реєстраційним номером 969730280000, загальною площею 412,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 27.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1