27 червня 2017 року м. Київ К/800/21213/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Калуського об"днаного управління Пенсійного фонду України на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуського об"днаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними,
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2013р. по 23.03.2016р. на посаді біохіміка біохімічного відділу до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - неправомірними. Зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. пенсію за вислугу років з часу звернення до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Згідно записів трудової книжки позивач із 01.08.1989 року по 03.02.1998 року працювала на посаді лаборанта бактеріологічної лабораторії Калуської райсанепідемстанції; із 03.02.1998 року на посаді лікаря-лаборанта клінічної лабораторії медсанчастини концерну «Оріана»; із 01.05.1999 року у зв'язку зі створенням Калуського ТМО переведена на посаду лікаря-лаборанта клінічної лабораторії стаціонарного відділення Калуського ТМО; із 01.09.2005 року у зв'язку із ліквідацією Калуського ТМО переведена на посаду лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії стаціонарного відділення Калуської ЦРЛ; із 02.01.2008 року у зв'язку зі змінами у штатному розписі переведена на посаду лаборанта з вищою освітою біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії стаціонару Калуської ЦРЛ; 01.01.2013 року у зв'язку зі змінами у штатному розписі переведена на посаду біохіміка біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Калуської ЦРЛ.
Відповідачем було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки період роботи, який дає право на такий вид пенсії не відноситься до спеціального стажу, так як посада біохіміка не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.1.1993р. № 909 (далі - Перелік), зі змінами та доповненнями внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436.
Відповідно до Переліку право на таку пенсію мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Наказом МОЗ України від 12.03.2008 року № 122 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.200 року № 33» дозволено замінювати за відомістю заміни посади лікарів-лаборантів за спеціальностями «Клінічна біохімія» на посади «біохімік» (відповідно дол. примітки після пункту «г» пункту 14 до Додатка 26).
З врахуванням даних змін МОЗ листом від 22.07.2008 року № 1-02-13/21 запропонувало в лабораторних підрозділах замінювати за відомістю заміни посади «лікарів-лаборантів з клінічної біохімії» на посади «біохіміків» та призначати на них спеціалістів з вищою немедичною освітою за спеціальністю «біохімія». Посади лаборантів з вищою освітою у зв'язку з їх відсутністю в Класифікаторі професій ДК 003-2005 замінити на посади біохіміків, з дотриманням вимог, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 листа. Спеціалістів, які зараховані на посади лаборантів з вищою освітою після 01.10.1994 року, за умови їх згоди, перевести відповідно на посади біологів, хіміків, бактеріологів (пункт 7 зазначеного листа МОЗ).
Відповідно до вимог п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати; з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку про наявність у позивача стажу, необхідного для призначення їй пенсії за вислугу років.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні позивачу періоду роботи з 01.01.2013 року до 23.03.2016 року до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
У касаційній скарзі Калуське об"днане управління Пенсійного фонду України не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що у позивача станом на 01.01.2016 року не має необхідного стажу роботи за вислугу років, а отже вона не має права на даний вид пенсії.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Калуського об"днаного управління Пенсійного фонду України на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуського об"днаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка