21 червня 2017 року м. Київ К/800/9485/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Стрелець Т.Г.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Козівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії, посилаючись на те, що їй призначено пенсію у розмірі 86% заробітної плати, однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», з 01.12.2015 року відбулося підвищення заробітної плати державним службовцям, а тому вона має право на перерахунок пенсії, проте Козівське об'єднане УПФ України в Тернопільській області відмовило у здійсненні такого перерахунку.
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.10.2016 року вирішено позов задовольнити частково. Визнати дії Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу", неправомірним. Зобов'язати Козівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, у зв'язку з підвищенням зарплати державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), починаючи з 01 жовтня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 26.10.2016 року.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Оскарженою ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з тим, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою визнано судом неповажними.
З апеляційною скаргою відповідач звернувся 13.01.2017 року, а 13.02.2017 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до суду було подано також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначав, що він вже звертався з апеляційною скаргою, яка була залишена без руху, а згодом повернута у зв'язку з несплатою судового збору. Після внесення змін до законодавства, відповідно до яких пенсійний фонд звільнено від сплати судового збору, відповідач звернувся з апеляційною скаргою повторно, оскільки раніше він не мав коштів для сплати судового збору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені відповідачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку.
У своєму рішення Європейський суд з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити судовий збір, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Отже, відсутність в минулому при поданні апеляційної скарги у бюджетної установи коштів передбачених для сплати судового збору, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, не є обґрунтованою підставою для поновлення строку повторного апеляційного оскарження рішення суду яке набрало законної сили.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на таке. Як зазначає відповідач, можливість апеляційного оскарження у нього з'явилась лише після внесення змін до законодавства, відповідно до яких пенсійний фонд звільнено від сплати судового збору у цій категорії справ.
Проте, вказані зміни набрали чинності 01.01.2017 року, а апеляційну скаргу було подано 13.01.2017 року. При цьому відповідач ніяк не пояснює, що перешкоджало йому звернутись з апеляційною скаргою у період з 01.01.2017 року до 13.01.2017 року.
Враховуючи, що позивач звернувся з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин для такого пропуску, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Козівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: